17:16 14.04.2011 | Все новости раздела "Наша Украина"
«Наша Україна» на Тернопільщині відзначила 51 річницю останнього бою УПА
Сьогодні «Наша Україна» Тернопільщини відзначила 51 річниці останнього бою УПА, що відбувся 14 квітня 1960 року в лісі на території Бережанського району за кілька кілометрів від хутора Лози.
У заході взяли участь близько двохсот «нашоукраїнців» обласної та районних організацій партії. До партійців долучилися представники громадськості, свідки тих подій, ветерани УПА.
На початку врочистостей відбулася панахида за участю священиків українських церков.
Також відбулася хвилина мовчання в пам'ять про загиблих в бою патріотів України.
У своєму виступі народний депутат, член політради «Нашої України» Володимир В’язівський наголосив на тому, що чинна влада не повинна ігнорувати відзначення подібних історичних подій.
«Під час заходу не було представників нинішньої влади, яка фактично самоусунулася, що виглядає блюзнірством над нашою історією та нашими героїчними звитягами. Однак, на щастя, «Наша Україна» продовжує традицію з відзначення знаменної дати – останнього бою УПА. На прикладі воїнів УПА виростають українці, які вільно можуть згуртуватися навколо національної ідеї, національних цінностей і дати відсіч сьогоднішній владі та режиму», - сказав В’язівський.
До учасників урочистостей також звернувся з листом голова політради «Нашої України» Валентин Наливайченко.
Зокрема, у його зверненні йдеться: «Воїни Української Повстанської Армії, які вели боротьбу за незалежну Україну проти двох найстрашніших в історії людства тоталітарних режимів -гітлерівського і сталінського, є героями нашої держави. Повстанці не здавалися навіть тоді, коли гасла надія на побудову власної держави. Саме про це свідчить бій, який відбувся 14 квітня 1960 року на Тернопільщині в лісі на теренах Бережанського району.
Це був бій. І це не була поразка. Кров, яка пролилася повстанцями, не була даремною.Маємо усвідомлювати, що нація, яка не забуває своїх героїв, ніколи не загине. Ми повинні знати свою правдиву історію, щоб не стати рабами чужих імперій.
Ми не маємо права допустити заперечення історичної правди та зневажання героїв, які боролися за незалежність України. Це моя особиста позиція. Це позиція партії «Наша Україна», яка захищала і буде активно захищати національну пам’ять, гідність та інтереси українського народу».
Остання повстанська боївка кілька років переховувалася на кордоні Івано-Франківщини і Тернопільщини, дбайливо зберігаючи вже непрацюючу рацію, справну зброю і друкарську машинку, на якій вони передруковували повстанські агітки, підписуючи їх різними датами, щоб створити враження масовості.
В результаті бою із опергрупою Тернопільського управління КДБ із доданим до неї 12-тим Римнікським ордена Богдана Хмельницького загоном Внутрішньої охорони МВС СРСР остання група українських повстанців була оточена і розгромлена.
За наслідками того бою двох чоловіків, учасників групи, було поранено і вони застрелилися, а третій учасник – жінка – останнім набоєм учинила невдалу спробу самогубства.
Група повстанців діяла з літа 1952 року – спочатку у складі Пальчак Марії Іванівни, псевдо “Стефа” (22.07.1922 – 03.01.1998) та члена Подільського окружного проводу ОУН Пасічного Петра, з 1948 р. вінчаного чоловіка Марії, псевда “Чорний”, “Петро” (1925 р.н., с. Середнє Войнилівського району Івано-Франківської області – 14.04.1960р.), а з 1955 року до цієї групи приєднався Цетнарський Олег з с. Боків Підгаєцького району (1938 – 14.04.1960р.).
Марія Пальчак після того, як була засуджена, повністю відбула свій строк покарання, вийшла на свободу 14 квітня 1975 року та дожила до незалежності України.
Обсудить новость на Форуме