16:15 28.07.2010 | Все новости раздела "Наша Украина"
Наша Україна»: Уроки історії для Януковича
Політична партія "Наша Україна" вітає усіх зі святом Хрещення України-Русі. І в цей день, святкування якого на офіційному рівні відбувається на основі указу Віктора Ющенка, хотіла би нагадати чинній владі про уроки історії.
Адже однією з безсумнівних «чеснот» нинішньої влади є невігластво, зокрема, у гуманітарних питаннях, підсилене антиукраїнською налаштованістю.
Інакше важко зрозуміти, чому нинішня влада так опікується тим, щоб московський патріарх Кирило провів урочистості на честь Дня Хрещення Русі у Києві, організовані РПЦ, у режимі повного сприяння з боку влади, а УПЦ-КП створюються штучні перешкоди для проведення Хресної ходи з тієї ж нагоди.
Адже, як повідомили у прес-службі Української православної церкви Київського патріархату, із західних областей України до Київської патріархії надходять численні сигнали про різні спроби перешкодити від'їзду паломників до столиці на святкування Хрещення Київської Русі-України. Зокрема, відбувається тиск на автоперевізників з метою змусити їх відмовитися від перевезення груп паломників.
Подібні дії, влади, які вона, до того ж, намагається приховати, є брутальним порушенням прав громадян, гарантованих ст.21, 24, 35, 36 та 39 Конституції України. Зокрема, положень про рівність конституційних прав для усіх громадян, рівність усіх об’єднань громадян перед законом, неможливості привілеїв чи обмежень за ознакою релігійних переконань, права на безперешкодне відправлення релігійних культів і ритуальних обрядів та інші.
Більше того, нинішня влада свідомо намагається дискримінувати права саме тих православних українців, які є вірними власне української, а не московської церкви.
Вірні РПЦ, безперечно, мають повне право святкувати Свято Хрещення Русі-України, але і вони, і їх українські послідовники мають пам’ятати, що РПЦ була утворена у 1448 р., через розрив канонічної єдності із Київською митрополією та самочинно, без благословення константинопольського патріарха, висвятила собі окремого митрополита Іону. Як мають пам’ятати і те, що вона була неканонічною щонайменше 141 рік, до 1589 р., коли, врешті, була визнана константинопольським патріархом та іншими східними патріархами. Та й то «в пику» турецькому султанові.
Проте, нинішню українську владу чомусь невідворотно тягне саме до цієї церкви. Очевидно, вона відчуває з нею духовну близькість. Не виключено, що основою цієї близькості є тяга до симонії, тобто продажу посад за гроші.
Але якщо у далекому 1686 р. московські посли за «мзду» викупили для РПЦ у турецького уряду та тодішнього патріарха Діонісія Київську митрополію, то сьогодні їхні ідейні нащадки в Україні не гребують купувати за гроші світські посади, наприклад, «тушки» у Верховній Раді.
Але не слід забувати і того, що у 1687 р. Царгородський патріарший Собор засудив оборудку з передачею Київської митрополії Москві як «акт симонії», тобто хабарництва, а самого патріарха Діонісія позбавив патріаршої гідності.
Для можновладців сучасності це має стати дуже показовим уроком. За послідовниками політичної «симонії» в українській політиці немає майбутнього.
Обсудить новость на Форуме