16:16 15.07.2010 | Все новости раздела "Наша Украина"
«Наша Україна»: Коаліція проявила кричущу правову безграмотність
Політична партія «Наша Україна» переконана, що, звернувшись до Конституційного Суду з приводу конституційності змін до Конституції від 2004 року, коаліціанти таким чином хочуть загрібати жар чужими руками. Мовляв, це не ми хочемо збільшити обсяг повноважень чинного Президента, це судді КСУ визнають зміни до Конституції такими, що не відповідають Конституції.
Насправді ж таке подання 252 депутатів від коаліції до Конституційного Суду є виявом кричущої правової безграмотності.
Адже, відповідно до пункту 1 частини першої статті 85 Конституції України, внесення змін до Конституції України є винятковим повноваженням єдиного законодавчого органу країни – Верховної Ради України. Такі позиції підтверджені у офіційному тлумаченні статті 159 Конституції України в Рішенні самого Конституційного Суду №8-рп/98 від 09 червня 1998 року.
Звідси випливає, що Конституційний Суд України не вправі вирішувати замість Верховної Ради доцільність внесення (чи скасування) змін до тексту Конституції України. В іншому разі, єдиний орган конституційної юрисдикції, фактично, підмінив би собою єдиний законодавчий орган, що було б явним порушенням принципів поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову, закріпленим у статті 6 Основного Закону України.
Відповідно до положень цієї статі, органи законодавчої, виконавчої та судової влади мають здійснювати свої повноваження виключно у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Таким чином, у своєму поданні народні депутати від коаліції прямо підштовхують суддів КСУ вийти за межі своїх повноважень та грубо порушити Конституцію України.
Більше того, сама правова природа законів України про внесення змін до Конституції України відрізняється від правової природи звичайних законів. Вони мають іншу юридичну силу, не підписуються Президентом України, він не має щодо них право вето. Це закріплено в окремій думці судді Конституційного Суду України Ткачука П.М. стосовно Рішення Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституції України положень Закону України «Про Конституційний Суд України».
Ці закони, фактично, припиняють діяти одночасно із набранням чинності внесеними ним до Конституції України новими конституційними нормами, стаючи невід’ємною частиною самої Конституції. Тобто депутати просять КСУ розглядати де факто неіснуючий закон.
Саме таку позицію виробив Конституційний Суд України, приймаючи Ухвалу від 5 лютого 2008 року № 6-у/2008 про відмову у відкритті конституційного провадження у справі з приводу конституційного подання 102 народних депутатів України: «Положення закону про внесення змін до Конституції України після набрання ним чинності стають невід’ємною складовою Конституції України – окремими її положеннями, а сам закон вичерпує свою функцію.
З набуттям чинності Законом № 2222-IV його положення, оскаржені суб’єктом права на конституційне подання, є фактично положеннями Конституції України, прийнятої 28 червня 1996 року (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., ст. 141), яка діє в редакції Закону № 2222–IV».
Спираючись на такі позиції, Конституційний Суд України як незалежний судовий орган мав би не роздумуючи і цього разу відмовити парламентаріям у відкритті такої справи. Однак рішення КСУ №11-рп/2010 від 06 квітня цього року – щодо можливості входження до коаліції «тушками» – суттєво підриває віру у незаангажованість єдиного органу конституційної юрисдикції. Ці сумніви посилюються після обрання головою Суду представника донецької групи, чиї кар’єрні злети прямо збігаються із просуванням у владі команди Януковича.
Тому реакція КСУ на таке звернення стане своєрідним лакмусовим папірцем його об’єктивності та незалежності. В іншому разі можна буде стверджувати, що судова система в Україні як незалежна гілка влади перестала існувати.
Обсудить новость на Форуме