19:47 04.06.2010 | Все новости раздела "Наша Украина"
Народні депутати від «Нашої України» звернулися до Генпрокурора з приводу рішення кримського парламенту
Депутатське звернення
Шановний Олександре Івановичу!
26 травня 2010 року Верховна Рада Автономної Республіки Крим прийняла Постанову, назва якої мовою оригіналу звучить так: «О реализации конституционных гарантий на свободное использование русского языка в Автономной Республике Крым и содействию выполнению обязательств Украины по реализации норм Европейской хартии региональных языков или языков меньшинств» (далі за текстом – Постанова).
Вважаємо, що при ухваленні зазначеної Постанови, депутатами Верховної Ради Автономної Республіки Крим було свідомо порушено вимоги чинного законодавства України щодо статусу державної мови, а за своїм змістом Постанова носить відверто українофобській характер.
Відповідно до положень статті 8 Конституції «Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.»
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Конституцією України статус державної мови надано українській мові (частина перша статті 10). Це повністю відповідає державотворчій ролі української нації, що зазначено у преамбулі Конституції України, нації, яка історично проживає на території України, складає абсолютну більшість її населення і дала офіційну назву державі.
Положення про українську мову як державну міститься у розділі I "Загальні засади" Конституції України, який закріплює основи конституційного ладу в Україні. Поняття державної мови є складовою більш широкого за змістом та обсягом конституційного поняття "конституційний лад". Іншою його складовою є, зокрема, поняття державних символів. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові (частина третя статті 5 Конституції України). Положення статті 10 Конституції України, як і інших статей розділу I "Загальні засади", можуть бути змінені тільки у порядку, передбаченому її статтею 156, шляхом прийняття закону, який затверджується всеукраїнським референдумом.
Публічними сферами, в яких застосовується державна мова, охоплюються насамперед сфери здійснення повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування (мова роботи, актів, діловодства і документації, мова взаємовідносин цих органів тощо). До сфер застосування державної мови можуть бути віднесені також інші сфери, які відповідно до частини п'ятої статті 10 та пункту 4 частини першої статті 92 Конституції України визначаються законами.
Зокрема, відповідно до чинних законів питання застосування української мови визначено щодо розгляду звернень громадян; діяльності Збройних Сил України та Національної гвардії України; видання друкованої продукції, призначеної для службового та ужиткового користування, що розповсюджується через державні підприємства, установи і організації (бланки, форми, квитанції, квитки, посвідчення, дипломи тощо); висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації; оформлення митних документів тощо. Володіння державною мовою є обов'язковою умовою для прийняття до громадянства України. Згідно з чинним Законом Української РСР "Про мови в Українській РСР" від 28 жовтня 1989 року службові особи державних органів, установ і організацій повинні володіти українською мовою.
Законодавчо визначеним є також питання про застосування української мови та інших мов у навчальному процесі в державних навчальних закладах України.
Зокрема, Законом України "Про освіту" в редакції від 23 березня 1996 року (стаття 7) та Законом України "Про загальну середню освіту" від 13 травня 1999 року (стаття 7) встановлено, що мова освіти, мова навчання і виховання у загальноосвітніх навчальних закладах визначається Конституцією України та Законом Української РСР "Про мови в Українській РСР". Цей Закон прийнято 28 жовтня 1989 року у розвиток положення статті 73 (в редакції від 27 жовтня 1989 року) чинної на той час Конституції, за якою українській мові було надано статус державної. Закон мав своїм завданням регулювання суспільних відносин у сфері розвитку і вживання української та інших мов, охорону конституційних прав громадян у цій сфері. Зокрема, ним встановлено, що мовою виховання в дитячих дошкільних установах, мовою навчання і виховання в загальноосвітніх школах, професійно-технічних училищах, середніх спеціальних і вищих навчальних закладах є українська мова.
Порядок застосування мов згідно з пунктом 4 частини першої статті 92 Конституції України визначається виключно законами України.
Володіння українською мовою є однією з обов'язкових умов для зайняття відповідних посад (статті 103, 127, 148 Конституції України).
Таким чином, положення Конституції України зобов'язують застосовувати державну - українську мову як мову офіційного спілкування посадових і службових осіб при виконанні ними службових обов'язків, в роботі і в діловодстві, тощо органів державної влади, представницького та інших органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, а також у навчальному процесі в державних і комунальних навчальних закладах України.
В той же час, в Постанові зазначено (мовою оригіналу):
«...русский язык как язык большинства населения и приемлемый для межнационального общения используется во всех сферах общественной жизни и является региональным языком»; «использовать русский язык как региональный в работе Верховной Рады Автономной Республики Крым».
З урахуванням наведеного вище можна із впевненістю стверджувати, що Постанова «О реализации конституционных гарантий на свободное использование русского языка в Автономной Республике Крым и содействию выполнению обязательств Украины по реализации норм Европейской хартии региональных языков или языков меньшинств» не відповідає вимогам Конституції України, а депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим грубо порушили вимоги чинного законодавства при ухваленні Постанови.
Враховуючи наведене вище, керуючись статтею 16 Закону України “Про статус народного депутата України", прошу Вас перевірити факти, про які йдеться у зверненні, дати належну правову оцінку діям депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та негайно вжити заходів прокурорського реагування.
Про результати перевірки прошу Вас письмово повідомити у терміни, передбачені чинним законодавством України.
Народний депутат України Микола КУЛЬЧИНСЬКИЙ
Народний депутат України Зиновій ШКУТЯК
Обсудить новость на Форуме