03:00 03.03.2007 | Все новости раздела "ПОРА"

Каськів, Шевляк, Покальчук: "Там, де ПОРА - там завжди перемога"

Членам ГП ПОРА,
головам обласних організацій ГП ПОРА,
членам Центральної Ради ГП ПОРА,
членам Політрати ГП ПОРА,

1 березня 2007 року

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

Шановні однопартійці,

звернутися до Вас з цим листом нас спонукали прямі загрози розвитку нашої партії. І ці загрози містяться не в площині зовнішніх викликів, а у втраті самостійності партії, зовнішньому управлінні й управлінській безпорадності.

Наша партія поставала в надзвичайних політичних обставинах, жорстоких умовах протистояння з політичними монстрами, без будь-яких покровителів, цілеспрямованих фінансових вливань тощо. Попри це, ПОРА отримала широке визнання в Україні та за її межами, як політичний феномен, який виник наперекір обставинам та інтересам. Сьогодні ПОРА відбулася, як доконаний політичний факт та впливовий політичний гравець з великими перспективами росту. Цього вдалося досягнути тому, що, незважаючи на обставини, партія завжди була самостійною та відповідальною у своїх діях. Ми самі робили наші помилки та самі за них відповідали. Нас поважали, тому що ми були самодостатні й послідовні.

Зараз ми опинилися в ситуації, коли через безвідповідальність, інтриганство та банальну управлінську неадекватність суспільна думка практично зарахувала ПОРУ до політичного «секонд-хенду».

Йдеться про рішення політради партії про підтримку ініціативи створення Громадянського руху «Народна самооборона» та його наступні нелегітимні трактування членами Політради партії, що завдало значної шкоди засадничим принципам діяльності та політичній перспективі ГП ПОРА.

Для багатьох думаючих людей очевидно, що згаданий проект Народної Самооборони не має серйозної політичної перспективи. Причина - в авантюрності його організаторів, нереалістичності задумів та відсутності будь-якої стратегії. У ПОРИ, як можливої частини цього утворення, майбутнього взагалі не існує.

Неминуче зростання прохідного бар’єру робить проект «Самооборони» марним, а жодна серйозна політична сила не буде вести діалогу з ПОРОЮ, яка стане невиразним сателітом невиразного утворення.

Зростаюча ймовірність дострокових місцевих виборів й підвищення на них прохідного бар’єру створює фактично непереборні перепони для місцевих організацій ПОРИ, які через таке позиціонування різко втрачають свою самостійну політичну вагу та вплив на процес в регіонах.

Яка ціна такого вчинку? Що це дало ПОРІ, крім дрібних ресурсів, витрачених на організацію регіональних заходів та примарних обіцянок політичної перспективи кільком партійним діячам:

1. Різке зниження політичної ваги.
2. Кризу внутрішнього протистояння.
3. Зовнішнє управління керівництвом партії.
4. Втрату самоповаги.

Яку користь такі дії принесли Україні, та як це вписується в затверджену концепцію нового ідеологічного позиціонування ПОРИ?

Але зупинимося лише на приземлених та практичних питаннях:
- жоден представник ПОРИ не очолив обласні організації «Самооборони» попри активну участь в її акціях;
- ресурси, отримані взамін на послуги ПОРИ, не витримують жодної критики;
- голова Політради партії не став помітним учасником «Народної самооборони» та, фактично, принижений статусом „відповідального за безпеку акцій”;
- представники «Самооборони» не взяли жодних зобов’язань перед місцевими організаціями ПОРИ у випадку дострокових місцевих виборів, але фактично похоронили можливість нашої самостійної участі у виборах.

Сьогодні неозброєним оком видно, що з боку «Самооборони» була обрана успішна тактика „недружнього поглинання” (рейдерська атака). І вже сьогодні головні політичні рішення партії приймаються поза її межами.

Варто всім нам оцінити глибинні причини названих проблем, а також побачити перспективу виходу з такої ситуації.

Відповідальність керівництва

Керівництво партією - це не лише користування правами, але й відповідальність. Загальновідомо, чим більше ти береш на себе прав - тим більше відповідальності ти несеш .

Через несамостійність лідерів справа рухається не лише до розколу, а й до розвалу. Відповідальне керівництво мало би поставити цю проблему на загальнопартійне обговорення. Натомість, була вчинена спроба скинути з себе цю відповідальність через здачу так важко завойованої політичної позиції партії в обмін на особисті вигоди для двох-трьох осіб.

Ідея Політичного Пристосування була протиставлена ідеї Плану Національного Прориву та ідеї модернізації партії.

- Хто має нести відповідальність за такі дії та наслідки?
- Що робити за обставин, в яких перебуває ПОРА?

Будучи членами Політради партії, яка прийняла ці безвідповідальні рішення, ми запропонували задля збереження єдності та авторитету партії негайно прийняти рішення про колективну відповідальність усього складу Політради та оголосити про її саморозпуск. Це питання було поставлено на голосування Політради партії 27 лютого 2007 року, але не набрало достатньої кількості голосів. Голова Політради утримався при голосуванні.

Треба визнати, що основна лінія протистояння вибудовувалася за ідеологічною ознакою. На певному етапі партійного розвитку утворився розлам між т. зв. „барабанщиками” та „реформаторами”, які усвідомлюють, що на сьогоднішньому етапі потрібні системні конструктивні рішення, а не присутність в політиці будь-якою ціною.

У зв’язку з цим виникає гостре питання: чому команда, яка веде чесну політику, боїться перевірки своєї легітимності? При загрозі розвалу партії її лідер має в першу чергу прагнути підтвердження свого права на лідерство! Це демократична норма прийнята в усьому світі. Натомість, пропозицію щодо саморозпуску підтримало лише троє членів Політради, а ще троє з дев’яти утрималися від такого рішення..

Зараз очевидно, що кожен день консервації конфлікту призведе до незворотніх наслідків. Тому, апелюючи до Центральної Ради партії та маючи намір ліквідувати існуюче протистояння, ми пропонуємо переобрати діючий склад Політради та розширити його від 9 до 15 осіб, з включенням представників регіонів.

Таке рішення дозволить зняти фронтальне протистояння, що початково утворилося між прихильниками та супротивниками вливання в Самооборону, а сьогодні переросло в ірраціональну й суб’єктивну форму розвалу партії та перекинулось на регіональний рівень, що є справжньою внутрішньою загрозою. Для мене, як після минулих виборів, так і зараз є аксіомою, що за будь-яких обставин, відповідальність за такий стан справ має нести керівництво партії.

Отже, пропозиція наступна:

1. Політрада, базуючись на принципах колективної відповідальності, у повному складі оголошує про свою відставку, або її розпуск проводить ЦР партії. При цьому, необхідно назавжди відмовитись від кулуарних систем прийняття рішень та списочних голосувань за членів Політради партії.

2. 4 березня 2007 року Центральна Рада партії обирає новий розширений склад Політради партії кількістю 15 осіб за участі регіональних представників.

3. Новообрана Політрада партії приступає до підготовки З’їзду партії, що має прийняти нові програмні документи й Статут партії не пізніше осені 2007 року.

Завданням новообраної розширеної політради Партії має стати негайне відновлення політичного впливу, формування самостійної політичної позиції та відновлення політичної ваги.

Це особливо актуально на фоні можливих дострокових місцевих виборів та виборів до Верховної Ради України. Тому необхідно розпочати підготовку до виборів на місцевому рівні, базуючись на методології та організаційному досвіді тих місцевих організацій ПОРИ, які раніше досягнули найбільшого успіху.

Відразу після обрання, нова Політрада партії повинна:
1. Реалізувати хоча б один типовий злободенний проект на основі регіональних організацій партії.

2. Розпочати реалізацію масштабної національної програми – Плану Національного Прориву. Враховуючи широкі контакти ПОРИ та її міжнародну репутацію, ця програма має базуватися на залученні найвідоміших реформаторів з країн Центрально-Східної Європи до розробки та потужного просування Плану реформ, ініціатором якого й має стати ГП ПОРА.

Також необхідно протягом наступних трьох місяців:
- організувати та провести публічні дебати ПОРИ проти Партії Регіонів на тему „Місцеве самоврядування: рік після виборів”;
- розпочати реалізацію затвердженої Громадянськими зборами концепції модернізації партії;
- провести велике зібрання Ідеологічної Асамблеї партії;
- публічно ініціювати та просунути проект Закону про місцеві референдуми прямої дії тощо.

Створення ПОРИ дало кожному з нас шанс. Ми помилялися, але не зраджували. Ми пишалися тим, що ми – інші. Інакші, ніж старі корумповані політичні партії, що загрузли в міжусобицях. Тепер і ПОРУ вразив вірус інтриг. Але будемо сподіватися, що це лише криза росту. Час згадати головне гасло: „Там, де ПОРА - там завжди перемога!”

З повагою,

Владислав Каськів,

Ілля Шевляк,

Олег Покальчук.

Прес-секретар ГП ПОРА

Мар'яна Почтар,

(067) 509 57 36,

Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.

Источник: ПОРА