23:00 09.02.2007 | Все новости раздела "ПОРА"
«ПОРА» пропонуватиме інший проект бюджету розвитку Львова, якщо не будуть дотримані її принципи
Маркіян Іващишин - Голова Львівської МО ГП "ПОРА", депутат Львівської міськради
Цьогорічний бюджет розвитку Львова депутати досить дружньо відправили на доопрацювання. Чи не могли б Ви пояснити чому так сталося і які основні застереження виникли в них?
Бюджету розвитку – це фінанси, що акумулюються містом наразі за рахунок таких невідновних частин, як земля та нерухомість. Через 20-30 років Львову мало що лишиться продавати, а отже кошти на розвиток слід використовувати так, щоб за цей час створити інші ресурси розвитку. Депутатський корпус усвідомлює цю проблему і тому поставився прискіпливо до проблеми формування цьогорічного бюджету розвитку.
Але ж у власності міста сьогодні перебуває багато майна й землі, що ефективно не використовуються, проте їх утримання вимагає значних коштів. Чи не правильно було б їх продати, залишивши місту лише ті об’єкти, які потрібні для забезпечення діяльності місцевих органів самоврядування і забезпечення розвитку?
Погоджуюсь. Але в кожному випадку треба, щоб гроші, які поступають в бюджет міста від продажу майна і оренди, йшли на розвиток. Цьогорічний бюджет розвитку Львова, попри свою назву, таким не є . Це бюджет проїдання грошей та латання дірок, як за своєю ідеологією, так і за статтями видатків.
Чому Ви називаєте його «бюджетом проїдання» і якою, на Вашу думку, має бути ідеологія бюджету розвитку?
Ідеологія бюджету розвитку має бути закладена у стратегічних документах, перш за все у «Стратегії розвитку Львова», яка, на жаль ще не вироблена. У Генеральному плані забудови міста, який нам обіцяють представити на початку 2008 року, а також у програмах розвитку, які також в більшості випадків не розроблені відповідно до сучасних умов. А ті, що приймаються, не надаються до виконання.
За умов відсутності цих стратегічних документів, ми сформували перелік принципів та підходів до формування бюджету розвитку, що дозволяють в конкретних обставинах уникнути неефективного витрачання грошей.
Поясню це на конкретних прикладах. Візьмемо витрати на ремонт доріг. Навіщо цього року починати ремонтувати лише третину вулиці Городоцької? При такому підході Городоцька буде найближчі три роки закрита для руху транспорту і перетвориться на довгобуд. А альтернативні транспортні розв’язки не створені. Тому ми пропонуємо цього року гроші, передбачені на ремонт цієї вулиці, перенаправити на реконструкцію інших транспортних розв’язок, яку вдасться провести саме за цей рік. Отож пропонуємо відремонтувати повністю чи точніше сказати збудувати тільки дві дороги – дорогу, яка йде паралельно вулиці Кульчицького попри Південний базар, між ним і об’їзною. Це дорога, яка по-перше, зробить дорожчою навколишню нерухомість та землю, яка ще є власністю міста, по-друге, вирішить транспортну проблему біля Південного базару. І друга дорога – це продовження Червоної Калини до виїзду на кільце. Це дороги, які дадуть нову якість навколишнім землям, задіють їх.Окрім того завершити реконструкцію Городоцької від Кульпарківської до Чернівецької та вулицю Мечнікова,хоча сума 15 мілліонів гривен на 1200 метрів ,яку пропонують виділити наші чиновники,як мінімум,насторожує.Проекту реконструкції Мечнікова не має,все на око.Натомість ми знаємо що вартість 1000 метрів повноцінного,чотирьохсмугового автобану з всією необхідною інфраструктурою складає 6.5 мілліонів гривень.Питання є,аргументів від чиновників нема допоки не будн легітимного проекту.
Цього року бюджет розвитку міста було запропоновано формувати не тільки за рахунок продажу майна, а й за рахунок кредитів. Ця ідея знайшла підтримку далеко не у всіх депутатів міськради.
Бо незрозуміло, на що витрачаються ці кредитні кошти. «Пора» — не проти ідеї кредитів чи випуску облігацій, бо це ефективний фінансово-економічний інструмент. Але потрібно чітко усвідомлювати і мати конкретні програми вкладання цих коштів. Їх правильно залучати у розвиток міських пріоритетів, наприклад, інфраструктури, а також в розвиток об’єктів комунальної власності з тим, щоб через, нехай, пять років, але отримати пряму віддачу. Наприклад, правильно, на наш погляд, буде вкласти кредитні кошти у реконструкцію аеропорту, який стане основними повітряними воротами нашого міста, в енергозберігаючі технології, використання яких дасть з часом можливість місту суттєво економити на утриманні об’єктів комунальної власності.
Нарешті кредитні кошти варто вкладати в розробку проектної документації. Бо саме з цього — розробки проектної документації — повинна розпочинатися кожна справа, кожний новий проект, який реалізує місто. До цього ж часу все відбувалося навпаки: спочатку виділялися гроші, а тільки потім під них, тобто вже визначену суму писалася проектна документація. Так, наприклад, було з 50 млн. грн., призначеними на святкування 750-річчя Львова. Наслідок — ці кошти, я переконаний, на 70% були використані неефективно. З іншого боку, проектна документація, яка розроблялася протягом останніх 10 років, не дає можливість планувати розвиток міста. Її треба всю переробляти.
Є така думка, що бюджет розвитку – це та частина міського бюджету, яка найчастіше розкрадається. Чи це дійсно так? І як ці негативні моменти будуть враховані при формуванні цьогорічного бюджету? Чи можна на це якось вплинути?
Передумовою можливого зловживання бюджетними коштами є підхід до формування титульного списку об’єктів, в які вкладатимуться гроші бюджету розвитку, згідно якого спочатку визначається сам об’єкті і сума коштів на нього. а лише після цього готується проектна документація і кошторис витрат на роботи по даному об’єкту. Наприклад, у списку вказується, що на такий-то будинок необхідно виділити 0,5 млн. грн., депутати затверджують цю суму видатків, а лише після цього розробляється кошторис, який «підганяють» до 0,5 млн., збільшуючи чи зменшуючи реальні видатки.
Таку ситуацію необхідно переламати. Тому ми запропонували цього року всі об’єкти, по яких вже підготовлена проектна документація містом максимально закрити і довести роботи по них до завершення.
По-друге, ми наполягаємо на тому, щоб припинити практику довгобудів бо це створює умови до зловживань бюджетними коштами. Адже проектно-кошторисна документація під такі об’єкти вимагає перегляду видатків щороку і, як правило, з року в рік вони збільшуються як з об’єктивних, так і суб’єктивних причин. Отож виходить, що остаточна реальна вартість об’єкту, коли він доведений до завершення, в декілька разів перевищує перші планові проектні видатки. Тому нам необхідно сьогодні визначити один-два об’єкти, які можемо цього року реально завершити. А довгобуди маємо законсервувати і повернутися до них вже у наступному році. Якщо дитсадок може відкритися навесні 2008 року, то чому зараз не закласти 70 % коштів на його будівництво і навесні садок відкрити, ніж «розмазувати» ті гроші по ще трьох-чотирьох дитсадках, які не вдасться здати в експлуатація у найближчі 5 років.
Але чи всі депутати погодяться з таким підходом?
Безперечно не всі депутати сьогодні готові сприйняти такий підхід, адже всі вони спілкуються з виборцями і намагаються лобіювати їхні інтереси. До того ж, тут втручається і політичний фактор, можливість дострокових виборів. Це також багатьох стимулює до того, щоб у бюджеті розвитку пролобіювати латання під’їздів, дірок, ще щось таке, за що люди будуть вдячні вже. Але це ремонт косметичний, на короткий період. Через короткий час це все знову буде сипатися.
Поясніть будь-ласка, що таке титульний список і як він формується?
У титульному списку закладається перелік об’єктів, на які передбачається витратити кошти бюджету розвитку. У нас сьогодні є низка принципових вимог до його укладання. Ми переконані, що в цей список мають бути включені тільки ті об’єкти, щодо яких вже готова проектна документація. Витрата всіх коштів повинна бути чітко вмотивована. До нього також повинні попасти перехідні об’єкти, будівництво яких буде завершене цього року, а також нові об’єкти, будівництво яких буде профінансоване цього року у розмірі не менше 70% з обов’язковим включенням повного залишку в бюджет наступного року.
У титульному списку також зазначаються об’єкти, які планується цього року реконструювати чи модернізувати. Ми вважаємо, що в першу чергу цього року повинні витратити гроші на впровадження систем енергозбереження у комунальних установах, що в подальшому дасть містові можливість зекономити гроші на комунальних платежах.
Ми також вимагатимемо від ЖЕКів чіткої аргументації чому місто повинно витратити гроші саме на цей будинок, а не на інший. Те, що ми вибірково подивилися – сумнівно, чи конче треба давати гроші, скажімо, на ремонт будинку, який здали в експлуатацію лише 2 роки тому і який сьогодні є у приватній власності? Чому всі львів’яни повинні ремонтувати саме цю приватну власність, а не іншу?
Вважаємо. що при виборі таких об’єктів треба враховувати соціальні фактори.
Ви будете розбиратися по кожному конкретному пункту?
Наша ідея полягає в тому, що бодай раз місто повинно прийняти об’єктивний бюджет. Нехай це станеться трохи пізніше, але бюджет має бути максимально об’єктивний. І він мав би зламати стереотип щодо формування бюджету.
Хто і що лобіює при формуванні бюджету розвитку?
Як правило, основними лобістами є управління міськради. Вони здійснюють так зване галузеве лобіювання. Лобістами виступають також голови комісій міської ради. Я, наприклад, не приховую того, що як голова комісії культури лобіюю інтереси цієї галузі. Але я намагаюся робити це максимально обєктивно, вимагаючи одного: там де є готова проектно-кошторисна документація, там і мають бути виділені гроші.
Крім галузевого принципу лобіювання, які ще різновиди існують?
Є такий різновид лобіювання, коли депутати або чиновники хочуть вирішити певні особисті проблеми коштом міського бюджету: мама чи тато живе на тій вулиці, отож лобіюються видатки на її ремонт чи інше. Не можу стверджувати, що такі підходи є масовими, але окремі випадки трапляються.
Також виборці звертаються, знайомі. Це не є добре. Всі випадки повинні розглядатися на загальних підставах і неправильно тиснути, відстоюючи якісь приватні контакти, навіть коли це робиться не з метою зловживання, а просто тому, що виборці «дістали».
Які об’єкти у 2007 році вважаються найважливішими?
Я не думаю, що цього року нам вдасться реалізувати дійсно важливі проекти. Цього року просто треба позакривати те, що залишилося нам у спадок від попередників. Конче необхідно завершити будівництво дитсадка на Сихові. Це зараз важлива соціальна проблема. Отож необхідно хоча б один із трьох дитячих садків здати в експлуатацію. Бо люди чекають. Поза тим інших реальних,економічно обгрунтованих проектів просто немає.
Добре, а як же тоді з програмою водопостачання, яка ніби то вже діє багато років?
У бюджеті, який запропоновано виконавчим органам, ми знову маємо спрямовувати кошти на те, щоб більше напомпувати до Львова води. А те, що у Львові вона кудись втікає – за це ніхто не думає. Є програма, яка реалізується на гроші уряду Швеції. Її необхідно завершити. Все решта – це має бути підготована програма, а не безцільне закопування грошей кудись.
Тобто „Водоканал” не має програми розвитку, яка би передбачала цілодобове постачання води у місті?
Вони не мають легітимної програми. Може вона і легальна, але легітимної нема.
А що це означає?
Це означає, що вони кажуть, що за 2 роки буде вирішено проблему, але насправді не мають чіткого програмного уявлення як це зробити. Як наслідок, проблема вирішується точково. Більше того дії «Водоканалу» не узгоджуються з планами інших комунальних підприємств і Генпланом розвитку міста.
Коли вдасться прийняти бюджет розвитку?
Думаю, ще два засідання. Я прихильник, щоб він був такий, щоб за нього можна було нести відповідальність.
Взагалі то нам необхідно сьогодні змінювати увесь регламент бюджетного процесу у міській раді. Необхідно, щоб депутати усвідомили, що бюджет є чи не єдиним реальним інструментом їхнього впливу на процеси, які відбуваються у місті. Першим кроком до цього стало прийняття бюджетної резолюції. Другим — має стати розробка стратегічних програм розвитку, які сьогодні відсутні. Депутатський корпус ніколи серйозно не ставився до програм, як до стратегічного документу. Програми соціально-економічного розвитку, які діють сьогодні, мало чим відрізняються від тих, які затверджувалися у 1993 році. Їх конче необхідно переробляти і змінювати. Також необхідно проводити декілька читань проекту бюджету.
Вважаю, що цього року бюджетна резолюція на 2008 рік має бути прийнята не пізніше квітня. Після того повинні бути затверджені відповідні програми. І вже у серпні ми зможемо передати контрольні цифри нового бюджету в Мінфін. Тоді ми вже зможемо вийти на продуктивний бюджет, в якому буде зрозуміло, куди і чому мусять вкладатися гроші. На жаль, цього року час було втрачено як з вини управлінців, так і частково з вини депутатів.
А за які питання бюджету розвитку буде відповідати «Пора» ?
«Пора» відповідатиме за все. Якщо будуть дотримані наші принципи. Якщо ж цього не станеться, ми будемо пропонувати альтернативний проект бюджету розвитку і озвучувати його . Але, думаю, що компромісу вдасться досягнути.
Для «Пори» також важливою є дискусія щодо проблеми наповнювання бюджету. Ми вважаємо, що треба ставити якнайвищі цифри, бо вони стимулюють управлінців до пошуку грошей і зменшують можливість корупції.
Тобто бюджет свідомо формується дефіцитним?
Що значить дефіцитним? Якщо людина може приватизувати приміщення за ціною 300 у. о. за метр, а може й за 1000? Як чиновника можна примусити наблизитися до цієї верхньої цифри? Тільки щоденно запитуючи у нього чому не наповнюється бюджет,чи не тому що обєкти продаються за ціною, яка є значно нижчою від ринкової і куди дівається різниця. Маю підозру, що ця різниця у кращому випадку матеріалізується у цукерках і коньяках.
А як же тоді бути з тим, що вже цього року міська рада надала пільги низці ГО на оренду землі. В тому числі церковним громадам, які не є аж такими бідними?
Минулого року перелік тих, хто мав пільги на оренду на змелю та нерухомість, становив 200 позицій. Цього року пільги по землі отримали лише 6 чи 7 організацій, здебільша релігійних. Щодо пільг із оренди, то вони взагалі скасовані. Ми пропонуємо взагалі відмовитися від практики пільг на оренду майна і землі і ввести практику компенсацій чи допомоги з міського бюджету. Цього року ми заклали у бюджет 0,5 млн. грн. на компенсації по оренді. При такому підході спрацьовує інший принцип: адже компенсація чи дотація – це гроші, які зароблені, а отже їх не так легко віддати, як ті, що не надійшли до бюджету. Окрім того, щоб отримати дотацію, треба пройти певну процедуру і документально довести право на неї. Сподіваюся, що з наступного року у Львові з практикою пільг по оренді майна і землі буде назавжди покінчено,а натомість надаватиметься фінансова підтримка реальним і ефективним проектам громадських організацій.
Сайт ЛОО ГП ПОРА
09.02.2007 12:17:43
Прес-секретар ГП ПОРА
Мар'яна Почтар
(067) 509 57 36,
Обсудить новость на Форуме