12:00 25.01.2007 | Все новости раздела "ПОРА"
ПОРА отримала відповіді на свої запитання до Леоніда Черновецького
24 січня 2007 року за ініціативи Громадянської партії ПОРА відбувся круглий стіл «9 запитань до Леоніда Черновецького», на якому Київський міський голова дав відповіді на 9 запитань, які йому поставила ГП ПОРА.
Голова Оперативного штабу ГП ПОРА Владислав Каськів подякував Київському міському голові за готовність відповідати на питання ПОРИ і висловив сподівання, що Леонід Черновецький буде продовжувати реагувати на ініціативи партії. Владислав Каськів звернув увагу на те, що не кожен міський голова готовий відповідати на такі непрості питання. Він висловив сподівання, що сьогоднішній захід поставить певну планку для роботи партійних структур і для роботи муніципальної влади в різних регіонах України.
«ПОРА довго вирішувала, як їй в теперішніх умовах впливати на політичну ситуацію. Сьогодні ПОРА запропонувала новий механізм участі в політиці. Реальна політика відбувається не лише в стінах органів влади – вона відбувається там, де є громадяни», - наголосив Владислав Каськів.
Голова політради ГП ПОРА Євген Золотарьов висловив сподівання, що подібні круглі столи стануть регулярними. «Партія доручає своєму Київському міському осередку, зокрема депутатам Київради та райрад реалізувати нашу політичну позицію виходячи з тих висновків, які будуть зроблені за підсумками роботи цього круглого столу», - зауважив Євген Золотарьов.
Він запевнив, що ГП ПОРА готова звітуватись за діяльність наших депутатів на місцях і закликаємо це зробити представників інших партій
У квітні 2006 року ПОРА першою надала Пропозиції ПОРИ в перехідних умовах формування влади в м. Києві () новообраному міському голові, де окреслила своє бачення логіки першочергових дій і запропонувала основи свого бачення стратегії розвитку міста.
Круглому столу передувала прес-конференції 16 січня в УНІАН (), на якій Голова політради ГП ПОРА Євген Золотарьов, пояснюючи причини появи запитань до київського голови, зауважив: «З часу, відколи ми подали ці пропозиції пройшло 9 місяців - ми дали достатньо часу новій київській владі для того, аби вона проявила себе у всіх сферах життєдіяльності столиці і налагодила систему виконання своїх передвиборчих обіцянок. ПОРА продовжує виконувати функцію контролера за діями представників виконавчої влади різних рівнів. Отже, прийшов час для того, аби поставити питання й отримати на них відповіді», - зауважив Євген Золотарьов
«На наш відкритий лист від 28 грудня минулого року () Київський міський голова відгукнувся і висловив готовність провести публічну зустріч, на якій погодився надати відповіді на поставлені нами запитання», - сказав Євген Золотарьов.
На Круглому столі ПОРА та громадяни Києва отримали від пана Черновецького відповіді на такі питання:
1. Що конкретно було зроблено міською владою за вісім місяців для того, щоб «муніципальна влада, власність міста, бюджет, програми, дії та рішення стали справедливими і прийнятними для кожного мешканця столиці»?
Ще ніколи діяльність столичної влади не була настільки прозорою й відкритою для киян: усі їхні пропозиції та зауваження, які поступають до Київської міської державної адміністрації, обов'язково розглядають і враховують максимум за два тижні. Детальні звіти щодо цього мені подають кожного дня, оскільки я особисто контролюю своєчасне надання відповідей заявникам і реагування на їхні звернення.
У 2006 році мої перші заступники та заступники як голови Київської міської державної адміністрації поспілкувалися на особистих приймах з 1363 киянами.
За моєю ініціативою, обговорення реформаторських кроків київської влади та її проектів щотижня тривають на громадських слуханнях, які відбуваються в усіх десяти районах міста. З травня 2006 року їх відбулося понад 300, на кожен з яких приходило не менше півсотні мешканців. Серед основних питань, які виносились на розгляд – житлово-комунальні проблеми, порядок надання субсидій, боротьба з ігровими автоматами, незаконна забудова територій, пропозиції щодо покращення інфраструктури міста, системи охорони здоров’я, транспортної та торгівельної галузей (зокрема, ліквідація стихійних ринків)... Не рідко обговорювали й доцільність будівництва освітніх і культурних закладів, облаштування культових споруд. Причому такі конструктивні дискусії у столичній мерії завжди транслюються в прямому ефірі. Тож при ухваленні всіх принципових рішень КМДА обов'язково враховуються всі «за» і «проти».
Крім того, для киян уперше відкрито цілодобову багатоканальну інформаційно-оперативну службу «САLL-центр», де за єдиним багатоканальним номером 051 можна не лише висловити побажання, ідеї чи скарги, але й попросити допомоги в розв'язанні будь-яких проблем. Щодня ми приймаємо до 3 тисяч дзвінків, яка відкрита спеціально для того, щоб я міг особисто контролювати те, що відбувається в районах. Кияни, зокрема, потерпали від хаотично припаркованих автомобілів, від несанкціонованих сміттєзвалищ біля вікон житлових будинків, від хамства деяких медиків чи працівників інших бюджетних установ, від чиновників, які вимагали хабара... Кожна з зареєстрованих заяв не лишилася без уваги: розв'язання багатьох проблем було знайдено вже через один-два дня. І скарг на названі негативні явища стає дедалі менше. Таким чином, враховуючи громадську думку, ми спрямували зусилля на подолання найболючіших наслідків минулої влади. І тепер, вісім місяців поспіль, кияни адресують мені та моїй команді не лише прохання, а й подяки за реальну допомогу та підтримку. Я дуже жорстко контролюю ситуації, якщо десь немає води чи зламаний ліфт. Якщо хтось з начальників управлінь чи глав районних держадміністрацій не буде своєчасно реагувати на запитання й звернення громадян, то ми ініціюємо переатестацію чиновників на їх відповідність посаді, яку вони займають. Той, хто ігнорує інтереси киян, -- мій особистий ворог.
2. Чи ліквідували Ви основні загрози в таких «критичних сферах», як житлово-комунальна, транспортна, забезпечення житлом, охорона здоров’я?
Я взяв під особистий контроль будівництво у столиці Центрів крові та серця, а також хоспісу в міській онкологічній лікарні. Моя команда уважно вивчила всі проблеми у системі охорони здоров'я і медичного забезпечення киян. З окремих питань відбулися громадські слухання. Пройшла перевірка стоматологічних клінік та інвентаризація медичних установ. Київрада прийняла програму оптимізації системи надання медичної допомоги киянам.
Що стосується житла. Ми провели інвентаризацію квартирної черги і зняли з черги 18 тисяч осіб, які незаконно в ній перебували. Дуже показово, що жоден з них не подав до суду, тим самим визнаючи справедливість нашого рішення. Отже, ми прискорили надання власних квадратних метрів тим, хто на це вкрай довго очікує. А паралельно збільшили обсяги будівництва соціального житла. У 2007 році в столиці буде побудовано на 40% більше житла, ніж у 2006-му. Загалом планується ввести в експлуатацію 1,4 млн. кв. м. житла. Тобто 3000 киян отримають соціальне житло.
У транспортній сфері також планується багато позитивних зрушень. До кінця року планується повністю оновити автобусний парк Києва. Також протягом двох років планується оновити парк тролейбусів і трамваїв. Новий рухомий склад закупається комунальним підприємством «Київпастранс» винятково на тендерних основах. Тендери проходять абсолютно прозоро на основі відкритих торгів. Причому проведення тендерів можливе лише за участю кількох учасників конкурсу. Тільки за 2006 рік техніки було закуплено стільки, скільки за останні 8 років. Придбано 43 тролейбуси, 58 автобусів, трамвайний вагон, 46 одиниць спеціальної комунальної с техніки, 47 - дорожньо-будівельних машин... До того ж, придбали 37 вагонів метро, чого не було вже останні 10 років.
Кошти на закупівлю нового рухомого складу вже виділено з міського бюджету. У найближчі два роки, замість існуючої лінії швидкісного трамваю, що вже відпрацювала свій ресурс, за новітніми технологіями буде збудовано нову лінію надшвидкісного трамваю, що вестиме з Борщагівки до залізничного вокзалу. Це буде повністю автоматизована, надсучасна трамвайна лінія світового класу. Вона буде обладнана системою звукоізоляції, сучасними комфортними станціями і зможе перевозити до 13 тисяч пасажирів на годину.
Уже запроваджено першочергові заходи щодо зменшення автомобільних заторів на вулично-шляховій мережі Києва, встановлюються вільні зони для безперешкодного проїзду до будівель, житлових будинків, а також станцій метрополітену машин швидкої медичної допомоги, пожежної, рятувальної, аварійно-відновлювальної техніки.
Згідно Розпорядження Київської міської державної адміністрації, з серпня 2006 року заборонено в’їзд вантажного транспорту в центральну частину міста. В'їзд у центральну частину міста триває за відповідними перепустками. Контролює це рішення та надає відповідні дозволи спеціальний відділ комунального підприємства «Київдорсервіс» -- з видачі перепусток для заїзду вантажного транспорту у центральну частину міста.
Ми ввели в експлуатацію транспортну розв'язку на перетині проспекту Ватутіна та вулиці Бальзака, реконструювали Кловський узвіз, вулицю Мечникова, бульвар Перова. Тепер облаштовуємо Московську та Ленінградську площі.
Відкрито станцію «Вирлиця» на Сирецько-Печерській лінії
метрополітену та другий вихід із станції «Дарниця». Завдяки цим та
іншим крокам перевезення пасажирів у підземці зросло на 4,7%
порівняно з 2005 роком. Заплановано ввести в дію станцію
«Червоний хутір». Уже розроблена й перебуває на затвердженні
проектно-кошторисна документація Куренівсько-Червоноармійської лінії метро до станції «Виставковий центр» та другого виходу зі станції «Вокзальна». Працюємо над проведенням метро на Троєщину.
Цього року з'являться нові вагони метро та поповниться рухомий склад міського громадського транспорту (планується закупити нові тролейбуси та трамваї). На це в бюджеті передбачено 490 млн. грн. Як відомо, ми також будуємо нову кільцеву дорогу, підземні й надземні переходи, транспортні розв'язки... Споруджуємо Подільсько-Воскресенський мостовий перехід, перша черга якого буде введена в дію наприкінці цього року. Мається на увазі ділянка Набережно-Рибальської дороги, що з’єднає Московський міст та вулицю Набережно-Хрещатицьку.
У реформуванні житлово-комунальної сфері столична влада робить перші кроки. Ми довели тарифи на житлово-комунальні послуги до економічно обгрунтованого рівня, що дасть змогу вимагати від житлово-комунальних служб більш якісних послуг. Скажімо, нині існує реальна альтернатива жекам. Це, по-перше, приватні товариства, які обслуговують будинки. Таких підприємств в Києві є десять, і вони обслуговують 531 будинок. Крім того, створюються Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), яких у нас 389. Тобто мешканці будинку об’єднуються, обирають правління ОСББ і голову, які вирішують питання обслуговування будинку та заключають угоду або з певним жеком, або з приватним товариством.
3. Як саме була врахована реальна платоспроможність киян під час вирішення питання підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги в Києві?
По-перше, було враховано суттєве зростання середньої зарплати в Києві. Скажімо, з 2000 року вона з 405 грн. підвищилася в 5,1 рази, а тарифи на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій підвищені в середньому лише в 2,8 рази.
По-друге, було визначено значну кількість громадян, які матимуть право на отримання субсидій. Крім того, ми встановили найнижчі тарифи для мешканців будинків першого періоду індустріального домобудування. Жодна владна команда на самоврядному рівні не подбала про те, щоб жителі бараків, готельок, хрущовок платили за тепло не так, як мешканці респектабельних будинків. І 2500 хрущовок для нас тільки початок. Невдовзі ми знизимо оплату для населення ще 500 будинків - їх віднесуть до категорії споруд першого періоду індустріального домобудування. Уже підготовлено відповідний проект розпорядження КМДА. Всі київські тарифи відповідатимуть і якості житла, і якості послуг, і платоспроможності киян. А різницю нашим постачальникам комунальних послуг перекриватимуть ті, хто досі себе ні в чому не обмежував. На відміну від лідерів — Чернівців, де середня зарплата становить трохи більше 850 грн. (нагадаю: у Києві вона дорівнює 1 855 грн.), від Ужгороду, житель якого в середньому заробляє 917 грн. на місяць, від ряду інших міст, столична влада якраз зважала і зважає на вміст «пересічного гаманця». Тому київська ставка за холодну воду потрапила тільки на 8 місце українського тарифного рейтингу.
Будемо знижувати тарифи для малозабезпечених, захищати їх адресною матеріальною допомогою. Так, у столичному бюджеті на 2007 рік на компенсацію підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги в програмі «Турбота» передбачено 288,0 млн.грн., а на відповідні субсидії малозабезпеченим, крім того, -- 380 млн.
І водночас добиватися підвищення якості комунальних послуг. Скажімо, понад 30% ліфтів потребують заміни або модернізації. І у 2007 році ми плануємо замінити або відремонтувати 1666 ліфтів.
За підвищеними тарифами на воду і опалення платитимуть комерційні банки, сауни, автомийки, автозаправки, магазини, розважальні клуби, казино, інші заклади грального бізнесу, ігрові автомати, більярдні, чотири- та п'ятизіркові готелі...
4. Які кроки були здійснені за час Вашого керування для створення муніципального земельного кадастру та прозорої системи землевпорядкування?
У Києві функціонує унікальна для України автоматизована система ведення земельного кадастру, завдяки чому в столиці вже на практиці реалізована і працює система реєстрації земельних ділянок та прав на них. У кожного землекористувача і власника землі, а також у інвесторів є впевненість у тому, що його права є гарантованими, межі його земельної ділянки мають чітке графічне та правове закріплення.
Ця база даних містить ефективно структуровану інформацію про понад 100 тисяч земельних ділянок, про 66,5 тисячі документів, які посвідчують права громадян та юридичних осіб на землю.
Завдяки автоматизованій системі ведення земельного кадастру в Києві забезпечено контроль за сплатою земельного податку та орендної плати за землю. Так, за підсумками 2006 року до бюджету міста від плати за використання земельних ресурсів надійшло 723,12 млн. гривень. А від продажу ділянок несільськогосподарського призначення в Києві до міського та державного бюджетів перераховано 387,08 млн. гривень.
Загальна сума надходжень коштів до державного та міського бюджетів за рахунок земельних ресурсів Києва склала торік 1 млрд. 110 млн. 200 тис. гривень, що на понад 327 млн. гривень перевищує показник 2005 року.
Серед іншого, розпочато роботи із земельно-кадастрової інвентаризації незабудованих територій (ліси, об’єкти водного, природно-заповідного фондів тощо).
У даний час готується для розгляду Верховною Радою України в другому читанні законопроект про державний земельний кадастр. За пропозицією фахівців Київської міської державної адміністрації, до редакції законопроекту включено норми, які захищають права територіальних громад та надають органам місцевого самоврядування досить широке коло повноважень у цій сфері.
21 грудня 2006 року Київрада затвердила Програму використання та охорони земель Києва на 2006-2010 роки. У цьому документі передбачено низку соціально-економічних та екологічних завдань, що мають істотно підвищити ефективність та якість використання земельних ресурсів, врегулювання земельних відносин.
Крім того, торік ми таки забезпечили реальне виконання рішення Київради про затвердження тимчасового порядку набуття права на землю на конкурентних засадах, який раніше мало здебільшого декларативний характер.
У Києві в 2007 році планується активізувати проведення земельних аукціонів. Зараз на продаж виставлено 11 земельних ділянок з різним цільовим призначенням. При цьому кількість земельних аукціонів, що відбуватимуться у поточному році, залежить від активності інвесторів, оскільки для проведення аукціону необхідно не менше двох бажаючих по кожній з ділянок. По 127 з них розробляється документація, необхідна для виставлення ділянок на аукціон. Ще 11 земельних ділянок готуються для проведення конкурсів по залученню інвесторів для будівництва багатоповерхових автомобільних паркінгів.
Земельні ділянки, які на сьогодні виставлені на аукціонний продаж, здебільшого мають цільове призначення, яке забезпечує наявність соціальної інфраструктури в районах міста, зокрема мова йде про будівництво торговельних центрів, закладів торгівлі та громадського харчування.
Найбільш знаковим на сьогодні можна вважати аукціон, який ми плануємо провести вже найближчим часом. Мова йде про земельну ділянку площею 113 га на Оболоні (вул. Озерна) для комплексної забудови житлового мікрорайону. Від продажу цієї ділянки до бюджету планується отримати близько 1 млрд. гривень.
Позицією київської влади було і лишається забезпечення прозорості процесів передачі земельних ділянок у власність. Здійснити це можливо шляхом надання вільних від забудови земельних ділянок виключно на конкурентних засадах.
5. Чи розкрили Ви довготривалі корупційні зобов’язання міста перед підприємницькими структурами, що покривалися старою владою?
У столиці створюється ефективна система протидії корупції, елементом якої став запроваджений в Управлінні Служби безпеки України у Києві цілодобовий «телефон довіри». Кожен, хто має дані про причетність державних службовців до корупційних діянь, а також про вчинення особами або приготування до вчинення злочинів, що належать до компетенції СБУ, може повідомити про це працівників столичного управління за номером 226-26-27.
Створено контрольно-ревізійне управління, якому надано всі права, щоб досконально перевіряти, як використовуються бюджетні кошти. Крім того, я виступаю за тіснішу співпрацю з правоохоронцями, щоб вони не боялись «ловити за руку» всіх нечесних чиновників…
Крім того, впровадження у Києві того ж принципу «єдиного вікна» для оформлення документів підприємців теж має знизити рівень корупції у цій сфері. Їм більше не доведеться оббивати пороги чиновників чи витрачати свої гроші, аби задобрити посадовця та прискорити процедуру оформлення.
Також ми взялися за гральний бізнес: вводимо його діяльність у правове поле, боремося з нелегальним розташуванням гральних автоматів. Стара влада на це не звертала уваги, адже гральний бізнес – справа прибуткова і на ній були замішані особисті інтереси окремих посадовців.
Для розкриття корупційних злочинів, а також з метою перевірки фінансово-економічної діяльності триває перевірка всіх комунальних підприємств і організацій. Завдяки новому менеджменту, прибутки, наприклад, Бессарабського ринку зросли у 39 разів. За листопад прибуток цього комунального закладу склав 151 тис. грн., при тому, що за весь 2005 рік він становив 160 тис. грн. Раніше Бессарабка давала щомісяця лише 3 тис. грн. прибутку, оскільки чимало коштів йшло у кишені її керівництва.
На Житньому та Володимирському ринку новий менеджмент також дає свої позитивні результати. У найближчому майбутньому ми очікуємо суттєве збільшення прибутків більшості комунальних підприємств. Кошти, що надходять від їх діяльності до міського бюджету, направлятимуться на підтримку середнього класу, малого та середнього приватного підприємництва…
6. Яким чином було забезпечено прозорість формування і використання міського бюджету?
Проект бюджету Києва на 2007-й разом з аналітичними матеріалами заздалегідь роздано депутатам і розміщено на офіційному сайті 11 грудня 2006 року. Цьому передувало немало зустрічей: Головне столичне фінансове управління провело кропітку роботу разом з усіма головними розпорядниками коштів і районними держадміністраціями. Відкоригований проект офіційно презентували на сесії Київської міської ради 19 грудня за участю великої кількості журналістів. Крім того, дане пленарне засідання всі охочі могли побачити в прямому ефірі. Після цього до розробки бюджету долучилися представники постійних комісій Київради, політичних фракцій і партій.
За результатами такого широкого обговорення поступило 375 пропозицій, усі з яких було розглянуто. З них повністю враховано було 144, частково – 155, враховано в іншій редакції – 12, запропоновано шляхи вирішення – 7. Решту ідей не було підтримано через їхню невідповідність чинному законодавству або обмежені ресурси міської скарбниці.
В результаті, доопрацьований проект збільшили на 1 млрд. 220,7 млн. грн. І тепер цей стратегічно важливий документ є найбільш соціально орієнтованим за останні роки. Майже 50% бюджету з врахуванням капітальних видатків передбачено спрямувати на соціальний захист малозабезпечених мешканців і на утримання та зміцнення матеріально-технічної бази бюджетних установ соціальної сфери.
На благодійну комплексну програму «Турбота» передбачено в 3,09 рази більше, ніж на неї було виділено в 2006 році. А саме близько 900 мільйонів гривень. За рахунок бюджетних коштів на вулиці Олени Теліги, 37-г відкриємо Центр ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів. Там же хочемо створити відділення соціально-побутової реабілітації осіб похилого віку (з наданням гуманітарної допомоги), а в Деснянському і Дніпровському районах -- для реабілітації дітей, які потерпають від церебрального паралічу. Крім того, хочемо створити всі належні умови для навчання дітей-інвалідів у загальноосвітніх школах. Подбаємо про збільшення спеціалізованих закладів для безпритульних і навіть розробимо відповідну програму допомоги ним.
На реалізацію молодіжних програм у міському бюджеті на цей рік передбачено 4974,7 тисячі гривень, на підтримку молодіжних і дитячих громадських організацій – 450,0 тисяч, на розвиток місцевого самоврядування – 27271,7 тисячі, а на підтримку органів самоорганізації населення – 3700,0 тисячі.
Головне ж, що завдяки реформаторським крокам столичної команди середня місячна зарплата знову зросте - до 2234 гривень, тобто на 125 відсотків. І насамперед ми доведемо до належного рівня оплату праці у сфері медицини та освіти.
7. Що було зроблено для спрощення системи регулювання підприємницької діяльності?
З метою впорядкування діяльності у сфері грального бізнесу та зменшення його негативного впливу на стан морального здоров’я суспільства, особливо підлітків і молоді, у столиці вперше в Україні затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації ліцензійні умови провадження господарської діяльності з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів у Києві. Введення в дію таких ліцензійних умов дає змогу навести врешті-решт належний порядок в сфері грального бізнесу, а також систематизувати розміщення гральних закладів; провести інвентаризацію суб’єктів у цій сфері, посилити відповідний контроль органами самоврядування та виконавчої влади, забезпечити виконання законодавства у сфері ліцензування.
Спрощуємо реєстраційні та дозвільні процедури в процесі започаткування та провадження підприємницької діяльності. З жовтня 2006-го районні податкові інспекції надсилають підприємцям поштою відомості про взяття їх на облік, тобто підприємцям не треба особисто відвідувати податкові служби для постановки на облік. Однак, цей процес потребує удосконалення, тож пропозиції щодо збалансування інтересів підприємців і податківців направлені до Держпідприємництва.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації утворено робочу групу під головуванням першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Дениса Басса для створення Центру надання адміністративних послуг «Єдиний офіс». Адже нині, щоб отримати дозвіл на розташування кіоску необхідно більше 20 погоджень, а цей дозвіл видається лише на 1 рік; для отримання земельної ділянки необхідно зібрати близько ста погоджень і витратити на це не менше трьох років; для отримання технічних умов на проектування необхідно зібрати близько 150 погоджень; на збір документів і одержання договору оренди на землю в міських службах витрачається півтора – два роки. Часто винуватцем затягування процедури оформлення документів являється сам чиновник, який може тримати документ по два місяці, тому що не встановлені чіткі терміни. При оформленні документів нерідко відбувається дублювання функцій та істотно затягується прийняття рішень. При цьому відсутня жорстка процедура притягнення до відповідальності посадових осіб. Тому «Єдиний офіс» забезпечуватиме зв’язок із структурними підрозділами КМДА, тобто не підприємець ходитиме по різним службам і оббиватиме пороги кабінетів чиновників, а менеджер.
Уже розроблено проект рішення Київради “Про запровадження в Києві принципу організаційної єдності з видачі документів дозвільного характеру”. Цей проект передбачає винести на розгляд сесії найближчим часом.
На виконання Закону України «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності» в столиці організовано дозвільні центри, завдяки чому підприємці звільняються від необхідності відвідувати кілька офісів різних дозвільних органів. Інформацію щодо організації дозвільних центрів та розпорядку їх роботи розміщено у районних газетах, мережі Internet та на інформаційних стендах.
Завдяки запровадженню таких центрів на районному рівні вирішено основні завдання щодо скорочення термінів та спрощення процедур отримання документів дозвільного характеру, зокрема, організовано роботу представників пожежної та санітарно-епідеміологічної служб.
8. Що Вами зроблено для розвитку української культури та утвердження патріотичних цінностей в Києві – столиці України?
За участі столичної держадміністрації споруджено пам’ятник В’ячеславу Чорноволу на розі вулиці М. Грушевського та Музейного провулку.
Після тривалого ремонту відкрито музей Максима Рильського. Він відреставрований та оновлений, а в його бібліотеці додалось ще з тисячу нових книжок, на що моїм розпорядженням як Київського міського голови спрямовано близько 2,2 млн. грн.
Відкрито історико – меморіальний музей першого Президента України М.С. Грушевського, на капітальний ремонт якого ми виділили майже 6,2 млн. грн.
Було завершено також реконструкцію другої черги Музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, де розташовано унікальну експозицію «Мистецтво країн Сходу». Відкрито Меморіальний будинок-музей М.П. Старицького. Здано першу чергу Українського центру народної культури «Музей Івана Гончара».
Ще одна з найважливіших подій - відновлення реставраційних робіт Миколаївського собору Києво-Покровського монастиря, що були зупинені попередньою владою.
Вперше проведено Дні Києва у Варшаві, де представлено українське мистецтво, проведено круглі столи, брифінги для популяризації столичної культури і мистецтва, висвітлення проблем галузі. Створено Громадську Художню раду для сприяння роботі міських театрів. Створено Комісію з вивчення діяльності міських кінотеатрів з метою поліпшення роботи та підвищення ефективності їхньої роботи.
Також розроблено нову концепцію розвитку галузі культури і мистецтва у Києві та на основі її -- міську комплексну програму «Столична культура і мистецтво. 2006-2010 роки».
На сесії Київради прийнято рішення про закріплення землі за Музеєм видатних діячів української культури.
Профінансовано ряд видань книжок українських авторів та весь тираж передано в бібліотеки міста. Проведено урочистості до ювілейних дат українських письменників і істориків: Л. Українки, П.Тичини, І. Гончара, М. Садовського, М. Грушевського. Вперше профінансовано проведення заходів до традиційного народного свята «Купальські ігрища».
Важливо, що в Києві ми підтримуємо проведення багатьох мистецьких і пісенних конкурсів, культурних вечорів та інших заходів, які пропагують національну культуру, історію, висувають на перший план національні, патріотичні цінності. Взагалі, міська влада намагається зробити все для покращення життя киян, як у матеріальному, так і в духовному плані, щоб посилити патріотичну свідомість мешканців столиці України. І, як відомо, найпершим та найвизначнішим фактором, що визначає патріотизм, є мова, якою спілкується людина. Тому міська влада ініціює створення студії, що дублюватиме іноземні фільми українською мовою…
9. Яким чином Ви збираєтесь стабілізувати систему міського управління та не допустити колапсу управління?
Київ – це особливе місто, це найбільший мегаполіс нашої країни, унікальність якого в економічній і політичній значимості. Тому в столиці повсякчас триває безперервний процес адаптації і стабілізації усіх ланок управління, ліквідація дублювання функцій, постійне удосконалення.
Для нас важливо приблизити владу до мешканців столиці. Ми і надалі будемо дотримуватись чіткого принципу: проблеми потрібно розв’язувати там, де вони виникають, і тими, хто здатен відповідально і професійно це робити.
Щороку керівництво міста приймає Програму соціально-економічного та культурного розвитку столиці на рік. Подальша робота усіх ланок здійснюється відповідно з квартальними планами роботи, які формуються на основі цієї програми. Її зміст орієнтований на практичну реалізацію єдиних цілей, фінансову та економічну стабілізацію, вирішення задач соціального характеру, надійне життєзабезпечення киян.
Окрім того, ми використовуємо раціональні методи використання фінансових та інших ресурсів. Ми принципово підходимо до питання фінансового контролю – нам нема чого приховувати від киян. Наша команда розуміє: прозорість у роботі є важливим стимулом якісної і сумлінної роботи та головною умовою у боротьбі з корупцією.
У місті йде плідна робота з організації способів ефективнішого використання міської власності. Особливе питання – це підвищення ефективності роботи міських підприємств, а також усіх інших, які перебувають на території міста, адже це важливий ресурс розвитку міста.
До того ж, ми надаємо окрему увагу сучасним інформаційним технологіям. Для інформатизації управління містом сформована система органів, відповідальних за інформатизацію.
Я чудово розумію, що успіх визначають люди, які вміють керувати. Нині до міської системи влади прийшло багато нових людей, адже пішли ті, хто не витримав труднощів роботи. Двері міської держадміністрації не зачинені й сьогодні для усіх бажаючих працювати на благо Києва і киян. Я помітно підвищив зарплату всій середній ланці. І ми не сумніваємося, що в наш відділ кадрів підуть нові, нові й нові люди. Тож у цілому все йде нормально: ми працюємо, і щодня до цієї роботи долучаються фахівці, які відповідають усім моральним критеріям порядних людей, що піклуються про мешканців Києва.
Тож навіть в умовах сьогоднішньої непростої політичної ситуації я не бачу вагомих підстав колапсу управління. Якщо ж ви маєте на увазі дії різних політиканів, то не збираюся акцентувати на цьому свою увагу. Я прийшов до влади не для того, щоб вирішувати політичні питання, а для того, аби розв’язувати проблеми пересічних киян. Щоб кожен мешканець столиці, який потребує житла – його отримав, щоб люди годинами не стояли у автомобільних пробках, щоб на вулицях не було безпритульних дітей… І, як свідчить дедалі зростаюча кількість подяк від киян, мені та моїй команді це таки вдається.
Прес-секретар ГП ПОРА
Мар'яна Почтар
(067) 509 57 36,
Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.
Обсудить новость на Форуме