18:00 29.11.2006 | Все новости раздела "ПОРА"
Коменданти Майдану: "Ми б уже не вiдступили!.."
Експрес. уа
Середа, 29 листопада, 2006 → ПОЛІТИКА
На Майданi було три категорiї людей -- тi, хто на сценi, тi, хто за лаштунками, i тi, хто пiд сценою (тобто бiльшiсть). Першим ми довiрили владу -- з вiдомими наслiдками... А що думають тi другi -- коменданти Майдану, якi керували наметовими мiстечками, медслужбами, кухнями та захопленими будинками? Тi, хто не пiшов на сцену, а в той час органiзовував процес? Що найбiльше вразило їх пiд час революцiї?
В гостях у "Експресу" -- колишнiй комендант Українського дому Андрiй Парубiй, координатор всiх залог Майдану Андрiй Рожнятовський та органiзатор медичної служби революцiї Євген Дикий.
-- Про що ваш найяскравiший спогад тих днiв?
Є. Дикий: -- Пригадуєте, як Тимошенко поставила владi 24-годинний ультиматум? Вiн якраз добiгав кiнця i студенти вишикувалися колонами йти на штурм Адмiнiстрацiї Президента. Це був один iз
моментiв iстини: чи маємо ми право вести дiтей на штурм, пiд час якого по них, найiмовiрнiше, стрiлятимуть? Треба було бачити цих дiтей, якi скували себе ланцюгами, щоб не дати мiлiцiї розiрвати атакуючi шеренги, як одягали протигази для захисту вiд "сльозогiнки"... Тодi стало зрозумiло, що iгри закiнчилися, є тiльки вибiр: пан або пропав. За лiченi хвилини вони дорослiшали на роки.
Нiколи не забуду тих хвилин. Влад Каськiв, Андрiй Юсов i я стояли попереду колони з мегафонами i вагалися. Врештi вирiшили, що вони й без нас пiдуть на штурм, то краще вже вести їх органiзованими колонами i при потребi потрапити пiд удар першими. Добре,
що саме тодi почалися переговори, i кров не пролилася...
А. Рожнятовський: -- Добре пам'ятаю найнеприємнiший для мене момент, коли Верховний Суд зачитував вердикт про визнання чи невизнання другого туру виборiв. Ми тодi стояли бiля Кабiнету
Мiнiстрiв i розумiли, що може бути iнша манiпуляцiя. Фальсифiкацiю визнають, але просто зменшать розрив у голосах на користь Януковича до мiнiмального, та все ж вiн стане Президентом. I тодi ми вже за кiлька хвилин пiдемо на штурм Кабмiну...
Це був уже не перший день революцiї, первинний запал минувся i вiдчуття в цей момент були не найприємнiшими. Чесно кажучи, було страшно.
-- Окремi полiтики заявляють, що саме через безкровнiсть тiєї революцiї реформи вiдбуваються так повiльно...
Є. Дикий: -- Нехай би вони подивилися в очi тих 16 -- 18-рiчних дiтей, якi йшли на штурм, i могли загинути! Кров односторонньою не буває, а пам'ять про неї роз'єднує значно бiльше, нiж вибори.
Ми тодi показали себе як справдi передова європейська нацiя. Не так багато народiв можуть зробити революцiю, не те що не знищивши жодного життя -- жодної шибки не розбивши! I сама революцiя була безкомпромiсною.
Це потiм отi хлопцi, якi були на сценi над нами... Анi Центральна Рада, анi уряд 1941 року у Львовi, анi будь-яка iнша українська влада в останнi столiття не мала таких можливостей, як вони. Їм першим дiсталася вся країна! I тепер звалювати те, що вони проср... всi реформи, на те, що ми зробили безкровну революцiю, брехливо. Не треба плутати iнтелiгентних дiтей, якi зробили безкровну революцiю, з полiтиками, якi пiсля цього проср... все i вся.
-- Всi ми чекали значно бiльших результатiв революцiї. А чи могли, на вашу думку, тi результати бути iншими? Чи не була команда таких рiзних, лише ситуативно об'єднаних проти спiльного ворога лiдерiв приреченою на подальшу мiжусобицю i поразку?
А. Парубiй: -- З одного боку, очiкування справдi були такими високими, що задовольнити їх було надзвичайно складно. Та, з другого боку, ресурс народної пiтримки, який помаранчевi полiтики дiстали, був таким неймовiрно великим, що з ним можна було подолати все.
Знаєте, один iсторик на запитання про секрет успiхiв Наполеона вiдповiв: "Просто Наполеон i його командири вiдповiдали висотi поставлених завдань". На жаль, лiдери, якi прийшли до влади пiсля Помаранчевої революцiї, не вiдповiдали висотi поставлених перед ними завдань. Насамперед вони виявилися неспроможними пiднятись над особистим i вiдчути особливiсть того iсторичного моменту, коли був шанс перетворити Україну не лише у демократичну i нацiональну державу, а й в одного з європейських лiдерiв. Люди нашi, до речi, це добре розумiють. Соцопитування показують, що всi розчарованi полiтиками, а не Майданом.
Є. Дикий: -- Де-факто тодi було двi революцiї. Одна у тих, хто стояв на подiумi, а друга для тих, хто внизу. Отi другi й були справжньою елiтою. На жаль, першi їх не зрозумiли.
Але це нiчого. Колишнiх комунiстiв при владi змiнили колишнi комсомольцi. I цих переживемо! Я згоден: головною була не змiна влади, а заява про себе новiтньої української нацiї.
А. Рожнятовський: -- Шкода, що iсторiя в нас повторюється саме так. У 1990 роцi було студентське голодування ("революцiя на
гранiтi"), потiм -- незалежнiсть, а потiм молодь обманули й настали роки розчарування. Тепер молодь знову стала рушiйною силою революцiї, i знову її обманули. Сподiваюся, не так надовго, як
попереднього разу.
Але особисто я стосовно лiдерiв не мав iлюзiй вiд самого початку. Я бачив ще пiсля першого туру голосування, як у таборi Ющенка рахували шанси на перемогу i вже фактично дiлили посади... На це боляче було дивитися. Але вистояти ми мусили в будь-якому випадку, -- щоб не стало ще гiрше.
-- Чимало експертiв називають однiєю з основних причин вiдсутностi швидких змiн у країнi те, що торiк, вiдразу пiсля перемоги, Президент не розпустив попереднiй парламент i був змушений рахуватися з наявною у ньому кучмiвською бiльшiстю, пiдписувати пакти з Януковичем тощо. Чи пiдтримав би такий недемократичний крок наш народ i демократичний свiт, який пiдтримував Ющенка?
А. Парубiй: -- Я теж вважаю це величезною помилкою. Насправдi розпуск парламенту мiг вiдбутися в рамках закону i традицiйних уявлень про полiтичну цивiлiзованiсть. Просто потрiбна була воля на це полiтичної елiти. Навiть якби далi, пiсля позачергових виборiв, у парламентi й було протистояння мiж БЮТ i "Нашою Україною", то це було б протистояння двох панiвних фракцiй, а не фракцiй меншостi.
Є. Дикий: -- Народ не просто зрозумiв би... Навпаки, народу було дуже важко зрозумiти, чому цього не сталося. Якби народ закликали,
то вiн прийшов би i ще й сам копняками тих "обранцiв" з вулицi Грушевського вигнав.
Є ще один нюанс. А хто сказав, що розпуск Ради обов'язково був би антиконституцiйним? Згадайте, якi настрої тодi були. Вони були так наляканi, що проголосували би за що завгодно. Згадайте, як вони бадьоро затверджували уряд Тимошенко. Якби у сiчнi 2005-го надiйшла команда з Банкової, то та кучмiвська бiльшiсть проголосувала би пакетом і за вступ до ЄС, до НАТО i за саморозпуск самих себе. Тiльки пообiцяли б їм, що Луценко всiх їх "не пересаджає"!
-- Як виглядала би країна нинi, якби Майдан два роки тому не вiдбувся або програв би?
А. Рожнятовський: -- Можливо, тодi стався би справжнiй розкол країни. Не впевнений, що Захiдна Україна витримала б ту "нову реальнiсть".
Є. Дикий: -- Та нi, програти тодi ми просто не могли. Ми б уже не вiдступили. I якби не вiдбулася така "оксамитова" революцiя, то, значить, була би громадянська вiйна.
Нiколи не забуду студентiв-першокурсникiв, якi скачали десь з Iнтернету технологiю приготування "коктейлю Молотова" й готували тi пляшки iз запалювальною сумiшшю. Вони готовi були йти з ними на бронетехнiку! Або видовище абсолютно аполiтичних аматорiв iсторичного фехтування, якi в першi ночi чергували на Майданi в одягнутих пiд куртки лицарських кирасах та латах i розмiрковували: "Дубинки цi обладунки витримають точно! А якщо пiдуть бетеери? Що ж, загинемо". Вони це говорили зовсiм буденно, без пафосу i страху.
А. Парубiй: -- Майдан внiс величезний перелом у свiдомiсть українського суспiльства. Українцi у своїй громадянськiй i нацiональнiй самоiдентифiкацiї пiднялися на якiсно новий рiвень. I хоча Янукович i нинi намагається узурпувати владу в державi, вiн уже нiколи не зможе повернути країну в домайданнi часи. Створенi новi рамки, за якi полiтики вже не можуть вийти.
У нас є вагомi труднощi, але вони -- тимчасовi. Нехай ми сьогоднi зупинилися чи навiть зробили пiвкроку назад, але той величезний крок уперед, який ми зробили тодi, дає нам майбутнє.
Якби на президентських виборах перемiг Янукович, ми мали би державу на задвiрках європейської цивiлiзацiї, цiлковиту колонiю Росiї.
Андрiй ГАНУС, Експрес
Прес-секретар ГП ПОРА
Мар'яна Почтар
(067) 509 57 36,
Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.
Обсудить новость на Форуме