21:00 24.11.2006 | Все новости раздела "ПОРА"

Андрій Юсов: «Сьогодні втілилася в життя теза Кучми: Україна – не Росія»

Заступник голови політичної ради Громадянської партії Пора Андрій Юсов у прямому ефірі на радіо «Свобода», відповідаючи на питання ведучого чи змінилися його погляди й оцінка подій дворічної давнини зауважив: «Мої погляди не змінилися. Змінилося ставлення до життя, воно стало прагматичнішим і з певними елементами розчарування.
Як на мене, те, що відбулося після Помаранчевої революції - це демократія. Хоча це показує й певні мінуси демократії. Чому? Українські громадяни зробили все для того, щоб зміни і революція відбулися. Але демократія передбачає делегування владних повноважень. Без цього неможливо, бо інакше не було б прав і свобод. Так от, якраз та влада, якій делегували повноваження щодо змін, делегували повноваження щодо ротації еліт, щодо реформування української економіки, української політичної свідомості, - вона абсолютно провалила це завдання.
Для мене цей провал сьогодні асоціюється, на жаль, з прізвищем Президента України Віктора Ющенка.
У нас є реверс, коли сьогодні Віктор Янукович знову став прем’єр-міністром. У мене немає претензій і питань до Партії регіонів і Віктора Януковича, бо я особисто знав, мої колеги знали і виступали проти того, щоб вона була при владі в 2004 році і в 2006 році. Все, що ми хотіли сказати про цю силу, ми сказали. Наслідки ми зараз пожинаємо. Ми знали, як ці люди будуть поводити себе при владі. Зараз вони себе так і поводять».

На переконання Андрія Юсова українська влада дуже довго йшла до Майдану, починаючи з 1991 року, і вона впритул підходила до Майдану і під час акції “Україна без Кучми!”, можливо не так упритул, але також під час акції “Повстань, Україно!” Не змогла оминути цей Майдан в 2004 році, тобто точка кипіння настала.
«Безумовно, ми всі розуміли, що Ющенко неідеальний. Зрештою, я особисто і всі колеги по ГК “Пора”, та й більшість населення України не за Ющенка виходили на Майдан. Хоча Ющенко тоді був уособленням боротьби. Виходили за громадські права і свободи, за чесний вибір, виходили за майбутнє і за іншу Україну.
Янукович тоді був уособленням боротьби проти, тобто він був уособленням кучмізму, і Кучма показав: «От мій наступник, от, будь ласка, всі фальсифікації пов’язані з ним».
Янукович цей імідж чудово підтримував. Якщо говорити про те, яким має бути політик, то це антипод Януковича зразка 2004 року.
Так от, безумовно, ми розуміли, що Ющенко неідеальний, але те, що сталося після цього, поставило, я не скажу, Ющенка і Януковича для мене в один ряд політиків, але дало надзвичайно холодний душ для багатьох українців по всій Україні.
Якщо говорити про позитив, то, безумовно, позитив є, просто здобутки треба ділити на дві категорії: здобутки власне Майдану і здобутки влади. Все, що було, то це здобутки Майдану. Там можна ставити багато плюсів. Те, що  Віктор Ющенко називає як здобутки влади, свободу слова, то це неправда. Це здобутки громадян України, які вийшли 22 числа і почали виходити набагато раніше на Майдани по всій Україні.
А здобутків влади, певно, немає. Непослідовність, розчарування, відкат назад і навіть те, що стосується свободи слова, то перший рік в Україні був набагато демократичніший, ніж другий. Це пояснюється одним дуже фройдівським фактором, фактором страху, бо люди бояться. І багато представників ЗМІ, багато журналістів...
Вибачте, коли ми проводили нещодавно екскурсію для представників ЗМІ по місцях подій Помаранчевої революції в Києві, ми зайшли в один заклад, який міститься на Хрещатику, – це бар. Ми сказали, що от ми тут збиралися під час Майдану, то давайте ми заведемо журналістів і покажемо, розкажемо, вип’ємо кави. Вони сказали, що, вибачте, ми не хочемо цього робити, ми боїмося, бо що буде завтра в цій країні, що буде завтра з нами – ми не знаємо.

Говорячи про зовнішній аспект Помаранчевої революції і  про те, що додала вона іміджу України в світі Андрій Юсов зауважив: «Я думаю, що тут ніхто не може заперечувати, навіть Партія регіонів, що Майдан – це прорив України в Європу.
Безумовно, після Майдану Україна стала (це трошки дивне слово) модною в Європі, модною в Канаді, в США, Україна стала більш людською і з некучмівським обличчям, обличчям не Ющенка, обличчям пересічних громадян України з помаранчевою символікою, які зробили громадянський вчинок. Тепер весь світ розуміє, що в Україні можливе громадянське суспільство, воно існує, люди можуть і здатні до самоорганізації, вони це продемонстрували.
Інша справа, що якраз імідж влади, на жаль, не змінився, тому що він такий, який є. Але українське суспільство зовсім інше, тепер люди пишаються своїм паспортом громадянина України».


Говорячи про громадянське суспільство, Андрій Юсов висловив переконання, що в західній демократії дуже розвинене громадянське суспільство. Там люди чудово розуміють, що держава – це одне, а суспільство – це не завжди держава.
«Коли я спілкуюся з представниками неурядових громадських організацій, об’єднань, навіть урядових структур, то люди чудово розуміють, що в Україні існує розмежування влади і громадянського суспільства. Українська влада програла фронти пропагандистські... Питання НАТО – це лише один із аспектів. Їх можна наводити дуже багато. Коли Президент України запізнюється на зустріч з канцлером Німеччини, то про це вже ходять легенди. Але це інше!
Українців тепер сприймають не тільки через Кличка і Чорнобиль. Українців тепер сприймають через громадянський вчинок, громадянський подвиг, яким став Майдан. І не тільки на Заході, а й на всьому пострадянському просторі».

Говорячи про проблеми громад Андрій Юсов зазначив: «Дуже важливо, що Помаранчева революція заклала принцип самоорганізації, яка має бути однаково універсальною скрізь: і на Сході, і на Заході. Величезна кількість проблем, які є однаковими і для Сходу, і для Заходу, і для Півдня, і для Півночі. Вони всі мають вирішуватися не через міфічні регіони, тому що це дійсно міфічні і формальні утворення, а через громади. Проблеми громад спільні і шляхи вирішення цих проблем так само спільні.
Я думаю, що якщо ми будемо йти ланцюжком громадянин-громада-країна, тоді ні питання сепаратизму, ні питання федералізму в цій державі в принципі стояти не будуть.
У першу чергу це передбачає трансформацію сприйняття і свідомості. Я сьогодні не розумію, в чому функція обласних рад? Я вважаю, що основні функції і повноваження повинні перейти на місцеві ради, на ради, які представляють безпосередньо громади, а не міфічні утворення, якими є Донецька область чи Луганська область. Інтереси якогось окремо взятого села на сході України чи на заході однакові.

Прес-секретар ГП ПОРА
Мар'яна Почтар
(067) 509 57 36,
Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.



Источник: ПОРА

  Обсудить новость на Форуме