20:12 16.10.2006 | Все новости раздела "ПОРА"
Ми прийшли в політику не для боротьби
Розмова із Владиславом Каськівим, членом ради ГП “Пора”
Розмовляла Оксана Форостина
Продовжуючи тему можливого об’єднання опозиції в міжпартійну конфедерацію, “Газета” сконтактувала із Владиславом Каськівим, іще одним учасником “круглого столу”, який минулого тижня ініціював Роман Безсмертний. Владислав Каськів представляє громадянську партію “ПОРА”. Він поділився з “Газетою” своїми враженнями від зібрання 12 жовтня та своїм баченням ситуації.
Із часу, коли відбувалися наради щодо підписання меморандуму про створення післявиборної коаліції, ця компанія (на “круглий стіл” прибули представники десяти партій: “Нашої України” НРУ, ПППУ, УРП “Собор”, КУН, ХДС, ПРП, УНП, “ПОРИ” та РХП, – “Газета”) зібралася цьогоріч уперше. А оскільки люди знову зійшлися в такому складі, то це означає, що ситуація критично погана.
Ініціативу “Нашої України” висловили у формі звернення – “для обговорення питання міжпартійної конфедерації “Європейська Україна”. Більше там, по суті, нічого не пояснювали. Фактично це засідання відбувалося у вигляді коментарів із боку керівників чи лідерів різних політичних сил щодо перспектив узагалі формування якогось об’єднання: наприклад, чи необхідне таке об’єднання, чи створюватимуть його до виборів, чи орієнтуватиметься на дострокові вибори, чи загалом є якась, умовно кажучи, структура чи інституція, яка в такому режимі “круглих столів” постійно узгоджувала б позиції різних партій.
Відповідей на ці запитання немає. Питання поставили, однак механізмів чи пошуку відповідей на них ніхто навіть не пробував знаходити.
– Як ви ставитеся до ідеї, що до конфедерації треба залучити Блок Юлії Тимошенко, яку підтримує, наприклад, Ігор Гринів?
– Мене, вибачте, дратує така постановка питання: “до чогось долучити когось”. Ще невідомо, що таке ця конфедерація, невідомо, задля чого її створюють, а вже когось залучають... Ну заради чого? Щоб боротися з кимсь? Це нам нецікаво, наприклад... Ми взагалі в політику прийшли не для того, щоб із кимсь боротися, а для того, щоб будувати. Інша річ, якщо цьому будуванню хтось заважає, причому незаконними, нецивілізованими методами, – ми можемо дати здачі. Але наша мета не боротьба.
– Але ви самі сказали, що справи дуже погані.
– Погані справи в країні. І не тому, що при владі Янукович, а тому, що влада не знає, як змінити країну. Бачите, проблема в тому, що наш найбільший дефіцит – це час. На превеликий жаль, Україна не може собі дозволити розкоші тепер, у сучасному глобальному світі, стояти на місці або ще чекати п’ять років, поки щось зміниться. Потрібні глибинні реформи, вже і негайно. І немає значення, хто їх робитиме. Тут питання просте: топтатися на місці не можна. А ми знову входимо в новий виток з’ясовування, хто з ким дружитиме. А питання “заради чого дружити” ніхто не ставить.
– У такому разі “заради чого ви готові дружити” з Юлією Тимошенко?
– Я знаю, заради чого нам дружити з пані Тимошенко, так само, як і з іншими політичними силами, – заради реалізації нашого бачення перетворень в Україні. От заради цього ми готові дружити. Але для цього треба, щоб кожна сторона сформулювала це бачення. Підхід однозначний – на стіл ставимо дві папочки: ось наше бачення дій, ось бачення наших потенційних союзників чи партнерів. Відтак шукаємо, в чому сходимося, відкидаємо те, в чому розходимося. Робимо те, в чому сходимося, а в чому розходимося – кожен іде своїм шляхом. Тоді виходить щось конструктивне.
Обсудить новость на Форуме