13:01 27.10.2009 | Все новости раздела "Партия Регионов"

Ірина Акімова: Ймовірність оплати політичної кампанії Тимошенко грошима МВФ дуже висока

Народний депутат, член парламентської фракції Партії регіонів, міністр економіки в Опозиційному уряді Ірина Акімова, коментуючи УНІАН ситуацію з використанням кредитів Міжнародного валютного фонду, зазначила:

- Зазвичай МВФ виділяв гроші тільки на підтримку платіжного балансу, у тому числі й на стабілізацію національної валюти. Гроші надходили на рахунки Нацбанку. Цього року, починаючи з другого траншу, цільове призначення коштів змінено. Частина справді пішла в Нацбанк для поповнення валютних резервів, але частина – на покриття бюджетного дефіциту. Це був відхід від звичайної практики МВФ. Але це стосується не тільки України. Це було зроблено й у деяких інших країнах.

Починаючи з другого траншу, за оцінкам в.о. міністра фінансів Уманського, близько 6 мільярдів доларів справді пішло на рахунки Нацбанку, а приблизно 5 мільярдів – на казначейські рахунки, тобто уряду, на покриття бюджетного дефіциту.

Гарно це чи погано? Це могло б бути ні гарно, ні погано, якби ці гроші справді витрачалися ефективно й покривали статті необхідних видатків і при цьому вирішували проблему.

Чому уряд на сьогодні заслуговує критики з точки зору використання цих 5 мільярдів від МВФ? Перше й найголовніше – непрозорість. Парламент вимагав від уряду звіту – куди пішли гроші МВФ. Мова йде передусім про 5 мільярдів, які дозволено було витратити на покриття бюджетного дефіциту. Як конкретно вони були витрачені? Жодної відповіді не надійшло.

Про що можна з певністю сказати... Якщо не всі, то значна частина тих 18 мільярдів гривень, якими було поповнено статутний фонд НАК «Нафтогаз» і за рахунок яких ця компанія на сьогодні не є цілковитим банкрутом, була профінансована з траншу МВФ. Тобто з 5 мільярдів доларів, які пішли на покриття державного дефіциту, близько 2 мільярдів пішло на «Нафтогаз», а можливо, й більше.

Крім того, непокритий дефіцит Пенсійного фонду цього року становитиме приблизно 14 мільярдів гривень. На 11 мільярдів ПФ уже позичав у Казначейства. Якщо не все, то значна частина цих коштів могла бути профінансована з кредиту МВФ.

Якби зараз, наприклад, ці траншеві гроші кинули на Пенсійний фонд і сказали, що ось цим ми вирішуємо фінансову стабільність як ПФ, так і НАК «Нафтогаз», – це, напевно, було б виправдано. Але питання в тому, що гроші витрачаються, а ні «Нафтогаз» не реструктурується (треба буде ще десь позичати, аби позатикати його дірки), ні проблема Пенсійного фонду не вирішується. Непрозорість і можливість використання цих грошей на тимчасове затикання дірок без розв’язання основної проблеми – очевидні.

Ще одне. Коли гроші надходять у загальну скарбницю під назвою «Казначейство», їх можна використовувати в непрозорому режимі на що завгодно. Взяти хоча б суботній концерт Юлії Тимошенко. Я думаю, що за допомогою різного роду піар-агентств легко порахувати, у скільки він вилився. Виникає запитання – а чи не пішли частково гроші з казначейських рахунків уряду, у тому числі позичені в МВФ, на покриття політичної кампанії Тимошенко? Чіткої відповіді нема. Ніхто дати не може. Тому що зараз бюджет використовується Тимошенко в ручному режимі.

Тож я підтримую занепокоєння Азарова, яке він висловив минулого тижня представникам МВФ про те, що в умовах політичної кампанії, коли Міжнародний валютний фонд дозволяє витрачати гроші на покриття бюджетного дефіциту й не цікавиться, куди саме вони йдуть, імовірність оплати політичної кампанії грошима МВФ дуже висока.

І насамкінець. Відомо, що у вересні були достроково виплачені в розмірі півмільярда доларів борги щодо суверенних облігацій України, і частина грошей МВФ, звісно ж, пішла на ці виплати. Сам цей факт – ні гарний, ні поганий. Але коли до рук уряду потрапляють позичені гроші, які цей уряд легко, без звіту МВФ, може використовувати, у нього виникає великий стимул і далі накопичувати борги. Якщо ми подивимося на динаміку державного боргу цього року, ми бачимо, що цей борг наростає як снігова куля. Ніякої програми управлінням державним боргом і управлінням державним дефіцитом в уряду нема. Виходить, що в його руках є інструменти збільшення боргу. Він ні перед ким практично не звітує. Для країни це уже погано. Тому що неконтрольований борг – це ризик переддефолтного стану.

Источник: Партия Регионов

  Обсудить новость на Форуме