01:30 04.08.2007 | Все новости раздела "Партия Регионов"

Віктор Янукович: У серпні 2006-го року з'явилася можливість створення системи ефективної і, що дуже важливо, відповідальної влади


Виступ Прем'єр-міністра на розширеному засіданні Уряду, присвяченому підсумкам економічного та соціального розвитку України у І півріччі 2007 року

Шановні колеги!

Шановний український народе!


На цьому тижні – 4 серпня – виповнюється рік відтоді, як наша команда після перемоги на парламентських виборах 2006 року сформувала Уряд.

Цей день залишиться в українській історії як дата утвердження нового конституційного порядку – парламентсько-президентської моделі влади, яка зробила реальністю народовладдя та поставила остаточну крапку на авторитарній спадщині.

На відміну від усіх попередніх років, у серпні 2006-го року з'явилася можливість створення системи ефективної і, що дуже важливо, відповідальної влади, здатної взяти на себе проведення політичних, економічних і соціальних реформ, необхідних Українській державі.

Вперше виконавча влада була готова розділити політичну відповідальність із владою законодавчою (з коаліцією парламентських фракцій), з Президентом (Інститутом Президента) та спиралася на підтримку більшості виборців.

Конституційна реформа, завдяки якій ставали можливими ці зміни, стала важливим кроком на шляху до приведення Основного Закону України й усього українського законодавства у відповідність до європейських і світових демократичних стандартів.

Формування ж парламентської коаліції наочно продемонструвало усьому світу, що в Україні є політичні сили, готові заради народної єдності та розвитку країни забути про ідеологічні розбіжності.

Сили, здатні не на словах, а на ділі застосовувати європейські принципи формування влади та управління економікою.

Тоді, незважаючи на перемогу, ми добре розуміли, що працювати нам доведеться в дуже складних умовах.

І що з першого дня свого повернення у владу ми беремо на себе відповідальність за все, що відбувається в країні.

Прийшовши в Будинок Уряду і зробивши аналіз економічної ситуації, ми побачили, що ідеологія соціального популізму, якою користувалися наші попередники, повністю виснажила економіку й призвела до виникнення цілого комплексу гострих проблем.

Серед таких проблем були провал виконання державного бюджету, майже п'ятикратне зниження капіталовкладень, скорочення інвестицій.

Найбільші державні монополії "Нафтогаз України" та "Укрзалізниця" були на межі банкрутства, а прибутки від приватизації (досить згадати безвісти зниклі 25 мільярдів, отримані від повторної приватизації "Криворіжсталі") були просто "проїдені".

Посилення податкового тиску на економіку спричинило скорочення ресурсного потенціалу підприємств, позбавлених обігових коштів.

У підсумку істотно сповільнилися темпи зростання промислового виробництва та знизилася інвестиційна активність.

Непрогнозовані зміни курсу гривні, постійне мусування теми реприватизації і непродумані рішення щодо ВЕЗ і ТПР підірвали довіру іноземних інвесторів до України.

А відкриття українського ринку для безконтрольного доступу імпорту боляче вдарило по вітчизняному товаровиробнику, який почав втрачати позиції на внутрішньому ринку.

Загальним результатом такої популістської політики наших попередників став різкий спад темпів економічного росту, зростання цін на продукти першої необхідності, поглиблення структурних диспропорцій у національній економіці та бюджетна криза.

Нагадаю, що саме нашими попередниками було прийнято рішення про підвищення тарифів на комунальні послуги, чим створено так звану тарифну кризу, з якої нам довелося знаходити вихід.

Все це поглиблювалося проблемами в зовнішній політиці.

За таких умов ми були змушені визначити комплекс першочергових заходів, від реалізації яких залежала не лише економічна ситуація, але й безпосередньо політична та соціальна стабільність.

Наш Уряд прийняв і виконав програму антикризових дій.

Одним з наших перших кроків у напрямку стабілізації було наведення порядку в державних фінансах.

Темпи економічного розвитку за перші п'ять місяців роботи нашого Уряду у середньому склали 8,3 відсотка, що забезпечило річний рівень росту ВВП на рівні 7 відсотків (це майже в три рази перевищило аналогічний показник за 2005 рік).

На кінець 2006 року всі базові економічні показники демонстрували стабільну позитивну динаміку.

Інтенсивні переговори з російськими колегами дали можливість зберегти незмінність умов і обсягів поставок природного газу на друге півріччя 2006 року.

Ціна ж на нього в 2007 році стала для України найнижчою серед країн Європи.

Своєчасне заповнення газосховищ дозволило підготуватись до опалювального сезону та гарантувати чітке виконання транзитних зобов'язань перед європейськими споживачами.

Навіть за браком часу ми добре підготувалися до зими і забезпечили теплом кожну українську оселю.

Вже в перші тижні роботи Уряд відновив діалог між бізнесом та владою, завдяки чому нам вдалося тримати під контролем цінову ситуацію з паливом під час польових робіт.

Так само рішуче ми діяли й у питанні продовольчої безпеки країни.

Разом з тим перший рік роботи нашого Уряду був ускладнений надзвичайними подіями, спричиненими як природними явищами, техногенними факторами, так і сценарієм на політичну дестабілізацію, реалізованим нашими політичними опонентами.

І дуже важливо, що кожного разу, коли нам підкидали передумови для виникнення кризи, ми вміли цієї кризи не допустити, не дозволивши зробити її заручниками громадян України.

Якщо говорити про зовнішню політику, то принциповим для нас було питання поліпшення українсько-російських відносин.

І відрадно відзначити, що сьогодні вони будуються на основі взаємовигідного партнерства із обов'язковим врахуванням українських національних інтересів.

Лише за чотири місяці нинішнього року товарообіг між Україною та Російською Федерацією зріс на 38%.

При збереженні таких темпів, до кінця року ми можемо досягти показника у 28 млрд. доларів.

Спостерігається пожвавлення діалогу України й з іншими країнами Співдружності, де ми маємо стабільний ринок збуту своїх товарів і потенціал для подальшого розвитку торговельно-економічних зв'язків.

При цьому ми змогли переконати партнерів з Євросоюзу, що зміцнення економічних відносин з нашими східними сусідами жодним чином не є ані альтернативою, ані перешкодою для євроінтеграційних процесів.

Навпаки, ми запропонували максимально використати транзитні можливості України для плідної взаємодії економік Сходу й Заходу.

Також нами було запропоновано перевести переговори про європейське майбутнє України у практичну площину.

І мої численні зустрічі з вищим керівництвом Європейського Союзу і Європарламенту засвідчили, що така прагматична позиція України близька й зрозуміла для наших європейських партнерів.

Підтвердження правильності наших дій – початок дії Угоди про спрощення візового режиму та реадмісію, а також активна робота з підготовки нової, розширеної 10-річної Угоди між Україною та ЄС.

І, очевидно, не можна не згадати про спільну з Польщею участь України у проведенні фіналу Чемпіонату Європи з футболу Євро-2012.

Завдяки скоординованим діям Уряду і парламентської коаліції, Президента України наша країна сьогодні перебуває на завершальній стадії свого вступу до Світової Організації Торгівлі, необхідного для її інтеграції у світову економічну систему.

Нам вдалося зробити більш прогнозованими й відносини України з НАТО.

Ми сконцентрували увагу на продовженні поглибленого діалогу, не педалюючи при цьому тему приєднання до Альянсу.


Шановні колеги!


За п'ять місяців роботи нашого Уряду програма антикризових дій була повністю виконана.

Уже спочатку 2007 року ми приступили до наступного етапу – забезпечення стійкого економічного росту, який, у свою чергу, давав можливість підвищення соціальних стандартів.

Результати першого півріччя говорять про те, що ми виконали і цю частину нашої програми.

Адже ми вийшли на середньомісячний ріст ВВП, який становить 7,9 відсотка – це один з найвищих показників серед країн Європи й СНД.

Обсяги промислового виробництва зросли майже на 12 відсотків.

Спочатку року надходження до зведеного бюджету зросли на третину, а рівень його перевиконання становить 4,7 відсотка.

Прискорення росту економіки супроводжується оздоровленням її фінансового стану.

За січень-травень цього року значно зросла кількість прибуткових підприємств, а їхні прибутки збільшилися майже у 1,5 рази порівняно з аналогічним періодом 2006 року.

Також у півтора рази зріс рівень економічної рентабельності.

Макроекономічна стабільність та істотне зміцнення реального сектору економіки активізували діяльність банківської системи.

Останнім часом зросли як вклади громадян в банках (в 1,5 рази), так і кредити в економіку (в 1,8 рази).

Спостерігається стійкий розвиток довгострокового банківського кредитування, розширилася монетарна база, знизились доларизація та інфляційні очікування.

Міжнародні резерви Національного банку України збільшилися на 8 мільярдів доларів США – цей показник є рекордним за всі роки незалежності.

Наслідком цього стало зростання міжнародного рейтингу та інвестиційної привабливості української банківської системи.

Тепер я очікую від НБУ адекватних дій з підтримки стабільності та прогнозованості курсу гривні та ситуації на валютному ринку.

Цього вимагають державні інтереси, які полягають в нарощуванні експорту та його збалансованості з імпортом.

Це потрібно бюджетній сфері. І, безумовно, це питання дуже хвилює громадян України.

Тому я вимагаю від Національного банку, незважаючи на перебіг політичних подій, забезпечити стабільність гривні.

Темпи росту інвестицій за І квартал 2007 року склали 32,2 відсотка. Цей показник, що є базовим для економічного росту, удвічі кращий порівняно з торішнім, і в сім разів вищий, якщо порівнювати з результатами 2005 року.

Спостерігається поліпшення ситуації практично в усіх галузях економіки та вирівнювання динаміки міжгалузевого й міжрегіонального розвитку.

Спираючись на позитивні економічні показники, у повній відповідності до раніше затвердженого плану, ми вже за підсумками роботи за перший квартал почали поетапне (тричі цього року) підвищення заробітних плат і пенсій.

Зростає динаміка збільшення реальних прибутків та заробітної плати населення: за час роботи коаліційного Уряду рівень заробітної плати виріс майже на 25 відсотків, а пенсій – на 20 відсотків.

Майже в три рази збільшилися витрати бюджету на соціальні програми.

Одночасно ми готуємо другий етап впровадження єдиної тарифної мережі оплати праці працівників бюджетної сфери.

У результаті, вже в жовтні цього року заробітна плата лікарів, учителів, військовослужбовців та працівників інших категорій зросте майже у півтора рази.

Уряду вдалося знизити на 20 відсотків рівень заборгованості із заробітної плати, який ще рік тому перевищував один мільярд гривень.

На сьогодні в Україні найнижчий за весь час рівень безробіття – 2,6 відсотка.

Кількість українських громадян, що потребують працевлаштування, скоротилася майже на 15 відсотків.

Безумовно, я був би нещирим, якби не згадав про ті гострі питання, які нам поки що не вдалося вирішити.

Дуже непросто йде боротьба із корупцією. І хоча саме за часів роботи нашого Уряду в Україні стартувала перша програма, спрямована на боротьбу з корупцією у сфері державного управління, до перемоги над цим ганебним явищем ще далеко.

У мене є численні критичні зауваження до присутніх тут губернаторів, інших місцевих керівників.

Вони стосуються і рівня корупції в регіонах, і неналежного виконання програм соціально-економічного розвитку, надання якісних послуг громадянам.

Проблемним залишається і процес приватизації. Із запланованих коштів за І півріччя до Держбюджету надійшло лише півтора мільярда гривень – це 14 відсотків від запланованого.

Повторюється минулорічна ситуація, коли Фонд державного майна постійно переносив виконання своїх планів, а потім ці плани залишились на папері.

Уряду не вдалось реалізувати в повній мірі модель інноваційного розвитку економіки.

Сьогодні темпи інноваційного оновлення виробництва набагато нижчі, ніж в країнах ЄС.

Зважаючи на велике значення підприємництва для формування у суспільстві середнього класу, нас не може влаштовувати і динаміка розвитку малого й середнього бізнесу.

Серйозних зрушень ще немає у сфері енергозбереження.

Враховуючи чотирикратне перевищення енергоємності ВВП в Україні порівняно з країнами Євросоюзу, темпи підвищення енергоефективності мають бути набагато вищі.

Значним резервом економічного зростання залишається запуск непрацюючих підприємств, будівельний та оборонно-промисловий комплекси.

Пригальмувався розвиток сфери послуг. Для ринкової економіки, в якій сфера послуг більшості країн дає більше половини ВВП, це принципове питання.

Серйозні проблеми залишаються у сфері зовнішньої торгівлі.

Витіснення національних товаровиробників з українського ринку внаслідок необґрунтованої політики попередніх урядів щодо лібералізації імпорту, та розбалансування зовнішнього торговельного балансу ще не вдалося подолати.

Урядом підготовлено комплексну середньо-термінову програму реформ, що виведе Україну до числа конкурентоспроможних країн Європи.

Але, на жаль, реалізація цієї програми гальмується черговим сплеском політичних пристрастей наших опонентів.

Політична нестабільність та перспектива дострокових виборів стали причиною гальмування практично всіх структурних реформ, які розпочав наш Уряд.

Саме цього року вперше було підготовлено Податковий кодекс України, який передбачає зниження податкового навантаження та спрощення системи оподаткування.

Однак через парламентсько-політичну кризу цей кодекс так і не був прийнятий.

У результаті, проект бюджету на наступний рік знову вимушено готується на старій податковій базі.

А реформа податкової системи, яка вже зволікається більше 10 років, лишається на папері.

На папері залишилась і ціла низка законопроектів та рішень, спрямованих на серйозне зниження рівня тінізації в основних сферах економіки.

Ще можна пригадати реформи у сфері соціального захисту населення, а також пенсійну реформу, яку внаслідок політичної кризи було зупинено на півдорозі.

Беручи рік тому на себе відповідальність за країну, ми обіцяли українському народові, що ніколи не підемо шляхом популізму та шокових експериментів.

Ми не збиралися уподібнюватися "тимчасовим правителям", що прагнуть домогтися миттєвих результатів заради політичної кон'юнктури.

Ми знали, що тільки на основі стабільного економічного зростання можна будувати майбутнє України та постійно, а не тимчасово піднімати рівень добробуту її громадян.

Прийшовши у виконавчу владу із серйозною, довгостроковою програмою дій, наша команда завжди керувалася засадами законності та відкритості перед суспільством.

Зрозуміло, жоден уряд і жодна влада не застраховані від помилок.

Але система діалогу з найважливіших проблем, конкуренції ідей та прозорості ухвалення рішень, узята нами на озброєння, давала можливість попереджати такі помилки.

Запорукою успішності наших дій була і постійна взаємодія з парламентом.

Саме такий підхід створював умови для ефективної роботи влади в цілому та дозволяв успішно працювати над реалізацією цільових, галузевих і регіональних програм.

Співробітництво Кабінету Міністрів і парламенту стало головним випробуванням для Конституційної реформи, головною метою якої є створення системи ефективного управління державою, максимально наближеної до світових демократичних стандартів.

Сьогодні вже можна впевнено констатувати, що це випробування реформа пройшла.

Безумовно, адаптація інститутів державної влади до нових конституційних і політико-правових умов парламентсько-президентської системи була непростою і, найчастіше, болючою.

Дійсно, існувала необхідність законодавчого забезпечення нових конституційних норм.

Нам ще тільки належало подолати правові недоліки у системі державного управління.

Але ці питання цілком можливо вирішити за наявності в усіх учасників політичного процесу доброї волі та готовності разом працювати заради країни.

Однак радикально налаштовані представники опозиції замість конструктивного діалогу та співробітництва віддали перевагу мові ультиматумів та політичній дестабілізації, яку вони планували заздалегідь.

На превеликий жаль, саме таке бачення української перспективи, а точніше, безперспективності, підтримав Глава держави.

У результаті, сьогодні Україна, як уже не раз бувало в її історії, стоїть на порозі найсерйозніших випробувань.

Але я вірю, що мудрий український народ із честю переборе усі ці тимчасові труднощі, вийде з них ще більш сильним та єдиним.

Вірю я і в те, що рух України у напрямі стратегічних реформ, які повинні вивести її в число конкурентоспроможних країн світу, є незмінним.

А значить і роботи у нас з вами, шановні колеги, попереду ще багато. І з Божою допомогою будемо робити все, покращуючи життя наших громадян.

Дякую за увагу.

Источник: Партия Регионов

  Обсудить новость на Форуме