12:00 03.07.2007 | Все новости раздела "Партия Регионов"

Микола Комар: «Коли людина заробляє власним чесним трудом, її важко обдурити солодкими обіцянками і гучними гаслами – вона знає їм істинну ціну»

Свою оцінку здобуткам парламентської Коаліції та Уряду, а також намаганням опозиції, м’яко кажучи, поставити під сумнів досягнуті результати дає народний депутат, член парламентської фракції Партії регіонів Микола Комар:

- Ми вкотре, на жаль, переживаємо складний період своєї історії. Період становлення багатопартійності, реформування суспільного устрою, змін Конституції. Звісно, без конфліктів та суперечок не обходиться. Але в демократичній державі це – норма, причому обов'язкові тут верховенство закону і мирні толерантні дискусії. Україна ж намагається віднайти свій рецепт – «революційної доцільності». І тоді виправдані всі засоби. Мене особливо непокоїть відверті брехня і пересмикування фактів. Насамперед там, де мали б панувати точні цифри, перевірені посилання і аргументовані висновки. Мова йде про шалену агітаційно-пропагандистську кампанію помаранчевих, котрі переконують людей: «не вір своїм очам, повір моїм словам!»
Пафосні творіння про те, що нібито «накоїв» за вісім місяців Уряд В. Януковича, лукаво проілюстровані цифрами, що взяті, м'яко кажучи, з неперевірених джерел. На цьому базується нехитрий розрахунок: люди тонкощів не знають, отже повірять! Хотів, щоб кожен замислився: для чого обливати брудом тих, хто щодня дбає про тепло в оселях і лікарнях, вчасно і сповна виплачені зарплати і пенсії? Невже опоненти під словами про «справжню справедливість» мають на меті щось інше?

Судіть самі – економіка розвивається стабільно: з часу приходу до влади Уряду В. Януковича приріст ВВП утримується на рівні 8,5% щомісяця; інфляція за три місяці нинішнього року – на рекордно низькій позначці – 1,1%, а валютні резерви – найбільші за всю історію незалежності. Збільшуються соціальні програми Уряду. За участю міжнародних вітчизняних фахівців розроблена ґрунтовна системна програма структурних реформ. Можливо, це погані новини для радикальної опозиції, але хороші для країни.
І саме це викликає численні коментарі, далекі від об'єктивності, бо гірко визнавати власну економічну недолугість на тлі успіхів тих, хто прийшов після тебе. Так, 8-відсоткове зростання ВВП, на думку опонентів нинішнього Уряду, аж ніяк не можна поставити йому в заслугу – це зростання, мовляв, відбувається винятково за рахунок сприятливої для України кон'юнктури зовнішніх ринків. А Уряд тут ні до чого. Якщо б це було так насправді, то чому за часів керування урядів Тимошенко-Єханурова раділи лише З відсоткам зростання ВВП – адже ситуація на зовнішніх ринках була не гіршою?

Відповідь давно знайдена вченими Інституту економічного прогнозування, які довели: зовнішній чинник відповідає лише за третину зростання ВВП, решта дві третини – результат внутрішніх зусиль, головною складовою яких визнана внутрішня політика. Простіше кажучи, два-три відсотки зростання ВВП маємо завдяки експорту, а все, що зверх того, – робота виконавчої влади. Тепер очевидно, що участь Уряду Тимошенко у 2,5-відсотковому зростанні валового продукту два роки тому мінімальна. Згадайте: взимку 2004-го люди кинулися до банків рятувати свої заощадження, вони відчували загрозу. Нині нічого подібного не спостерігається. Навпаки, на початку квітня зафіксований рекорд банківської системи України за останні сім років – кошти на депозитних рахунках зросли за рік на 144%. Люди зберігають у банках 117 мільярдів гривень – бо вони сьогодні довіряють банкам і Уряду В. Януковича.

Доходи українців зростають і політична нестабільність їм не потрібна. Вперше за останні роки наша економіка вийде на рівень інфляції, що не перевищуватиме восьми відсотків. У першому кварталі 2007 року динаміка зростання економіки над інфляцією – 6,7 відсотка, тобто реальні доходи людей перевищують ріст цін. Тому є всі підстави визнавати політику Уряду вдалою – вона поєднує високі темпи зростання економіки і контроль над інфляцією.

Нагадую, з чого починав Уряд – казна порожня, у газосховищах і на паливних складах жодних запасів на зиму, а з портів безперешкодно витікала ріка продовольчої пшениці, якої зібрали минулого року нещедро. До того ж, перед уходом попередники нинішнього Уряду різко підвищили тарифи на електрику і газ, але «забули» віднайти гроші для компенсацій населенню і місцевим бюджетам. Додайте сюди складнощі у виконавчій вертикалі, де практично всі керівники обласних і районних адміністрацій – представники опозиції. До протидії зусиллям Коаліції нерідко долучався і Президент – протягом кількох місяців він наклав вето на 28 законів, призупинив 21 постанову Уряду. Вперше в історії України вето було застосовано до Закону «Про державний бюджет».

До речі, сьогодні, коли відомі вже рекомендації Міжнародного валютного фонду, можна судити, хто був правий. Уряд пропонував пріоритетно спрямовувати кошти на інвестиції, розвиток виробництва, а не повністю віддати на соціальні виплати, як наполягав Глава Держави. Звернути увагу на підтримку власного товаровиробника рекомендували Україні і експерти МВФ, наполягаючи на зниженні темпів соціальних виплат.

Та незважаючи на суперечки і непорозуміння, економіка держави почала оговтуватися від провалів попередніх двох років. Чи не найважче долати негативні наслідки у сфері імпортно-експортної політики. Прикро це визнавати, але Україна продовжує вкладати гроші в розвиток чужих економік – у першому кварталі обсяг імпорту сягнув 59 мільярдів гривень. Негативне сальдо по товарах має показник в один мільярд доларів, тобто вивозимо за кордон на мільярд менше, ніж завозимо до України. Хоча з минулого року ця тенденція призупинилася.

Як зупинилися і «латання дірок» місцевих бюджетів у пожежному порядку. При зменшенні податкової бази доходи державного бюджету збільшилася на 37 відсотків, понад план, надійшло понад півтора мільярда гривень. Це дозволило підвищити пенсії і зарплати, спрямувати до місцевих бюджетів в 1,3 раза більше торішнього.

І от тепер все це знову перекреслимо? Будемо на заклик опозиції боротися «з тіньовими схемами», «корупціонерами», породжуючи м'ясні інтервенції за неймовірними цінами або цукрові паніки? Думаю, українцям все це набридло, вони хочуть спокійно працювати і бути впевненими у майбутньому. А коли людина заробляє власним чесним трудом, її важко обдурити солодкими обіцянками і гучними гаслами – вона знає їм істинну ціну. Тому звертаюся до читачів: думайте, співставляйте, аналізуйте, шукайте відповіді і не піддавайтеся на гучні фрази – довіряти треба своїм очам, а не чужим словам.

Источник: Партия Регионов

  Обсудить новость на Форуме