19:36 27.07.2006 | Все новости раздела "Партия Регионов"
Виступ Віктора Януковича на засіданні Загальнонаціонального «круглого столу» 27 липня 2006 року
Шановний пане Президент!
Шановні учасники «круглого столу»!
Все, що відбулось за останні півтора року в нашій країні, торкається кожного з нас, кожного громадянина України. І ми всі добре відчули, що ділити сьогодні людей на кращих чи на більш кращих, чи будь за якими ознаками неможливо. Так, як неможливо сьогодні розділити і політичні сили чи депутатів на «своїх» і «чужих», кращих чи гірших, тому що їх обрав український народ. І всі ці півтора року ми відчували, що все, що відбувається в державі (мається на увазі той розкол, який відбувся після президентських виборів) боляче сприймалося у багатьох регіонах України. Цього, відверто треба сказати, люди не бажають.
Я особисто неодноразово бував на Заході України, зустрічався там з громадськістю, з людьми різних рівнів, з митцями, з людьми, які сповідують українські цінності. І ми завжди казали і визнавали, коли ми казали про Львів – це культурний центр. Казали про Київ – це політичний центр. Казали про Донецьк чи Дніпропетровськ – це промислові центри чи економічні. І це дійсно так.
Але сьогодні ми всі повинні думати, перш за все, про єднання і про об'єднання. І ті помилки, які були за весь цей час зроблені, їх треба нам всім визнати – як треба визнати і той позитив, який ми отримали за ці останні півтора року. Я сказав би так: багато казали про ідеали майдану, про ті гасла, які були на майдані. Якщо б вони були усі виконані і ми досягли тієї мети, дійсно, в нас була б чудова країна і чудова ситуація. Ми всі прагнули до тих цінностей, до свобод. І люди, які йшли із однієї частини і з другої частини України (ми це відчули під час парламентських виборів), вони всі хотіли змін в нашій країні на краще і, дійсно, звільнитись від того бруду, який накопичився за останні п'ятнадцять років.
Свідчення того, що ми сьогодні зібрались за цим «круглим столом», це прагнення, я впевнений в цьому – всього українського народу, врешті-решт, сісти за єдиний стіл і домовитись, як жити на власній землі. Це те, що нас об'єднує. Нас об'єднує спільне бажання жити краще чи набагато краще. Здатні ми на це? Я впевнений – здатні, якщо є бажання і є любов до рідної землі. А ми це дуже цінуємо. Ми цінуємо могили наших предків. Ми цінуємо нашу рідну землю, ми цінуємо свою Батьківщину.
Якщо підійти зараз до цього етапу, який розпочався після парламентських виборів, він також природний. Було прагнення створити одну коаліцію, ми розуміли і з повагою відносились до цього процесу і не заважали створенню цієї коаліції. Але сталося так, що ця коаліція була неспроможна знайти порозуміння і вирішити ті питання, які стосувались цієї коаліції. Створена нова коаліція. Одразу після парламентських виборів (я буду казати відверто і щиро, як завжди) ми першими зробили пропозицію, і ми висловили це публічно, що головна мета створення коаліції в Україні – це об'єднання українського народу. Це шлях, який веде до стабілізації і вирішення багатьох проблемних питань. На жаль, сталося так, що ми багато часу втратили на переговори і ми вже були близькими до підписання такої угоди з "Нашою Україною", але підписання угоди не сталося.
Після цього відбулись відомі події. Була створена спочатку коаліція демократична, яка розпалася, потім була створена коаліція антикризова, яка сьогодні існує. Але під час створення нині діючої антикризової коаліції ми по-партнерськи домовились між собою, що ми будемо використовувати все ж таки підхід про підписання угоди, яка готувалася би за участю багатьох партій. В усякому разі, присутніх тут чотирьох партій. І тільки Комуністична партія не брала участі в підготовці цієї угоди. Це було дійсно так. Тому в нас була незручність при підписанні угоди тільки з Комуністичною партією, з якою в нас відбулась і дискусія велика. Тільки після цієї дискусії майже всі пункти, майже весь зміст угоди залишився непорушним. Єдине, що ми забрали з цієї угоди – це програму Кабінету Міністрів. Чому? Тому що ми впевнені в тому, що програму Кабінету Міністрів треба готувати після того, як буде Кабінет Міністрів вже затверджений. І саме Кабінет Міністрів, члени уряду повинні брати участь в підготовці цієї програми і потім повинні нести відповідальність за її виконання. Це – такий управлінський підхід і він вже неодноразово був перевірений. Адже виконавець, коли готує програму, він її якісно виконує.
І врешті-решт, ми прийняли рішення про розширення коаліції, а також на Політраді Партії регіонів прийняли рішення зробити письмову пропозицію іншим партіям приєднатися до нашої коаліції, пошукати такі можливості. Ми зараз знаходимось на цьому шляху пошуку компромісів до об'єднання.
Єдине я хотів би ще додати. Коли ми побачили невдоволення особисто Президента України створенням такої коаліції в такому складі, ми зрозуміли, що цей процес болючий, цей процес проходить вперше не тільки для Президента України, а й для всіх нас. Тому що нова Конституція створює зовсім нові умови стосунків і Президента та парламенту, і гілок влади між собою. Ми також впевнені, що ми цей шлях подолаємо всі разом. І ми в цьому зацікавлені. Це так і буде. Президент ніколи не буде на боці однієї, тієї чи іншої політичної партії. Він завжди буде на боці держави і національних інтересів України. І останнім часом це саме так і відбувається. Ми віримо в це, Вікторе Андрійовичу, разом з Вами. Ми віримо в те, що ми на вірному шляху.
Тому я хотів би закінчити свою промову все ж таки словами надії і віри в те, що нам вдасться знайти, дійсно, спільну мову заради нашої держави, заради українського народу.
Дякую.
Обсудить новость на Форуме