18:12 12.07.2006 | Все новости раздела "Партия Регионов"
Сергій Ківалов: Радники брешуть. Президент не має права розпустити парламент
Почастішали заяви «добродіїв», які стверджують, що Президент повинен розпустити парламент, тому що, мовляв, коаліцію Партії регіонів, Соціалістичної та Комуністичної партій створено незаконно, або тому що нова коаліція не буде спроможна протягом місяця створити новий уряд. При цьому, чомусь посилаються на Конституцію України. Хоча аналіз норм Конституції розвінчує подібні «поради» як звичайнісіньку брехню.
Один з основних принципів основного закону держави, закріплений у статті 19 Конституції, наголошує: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Президент України – не лише орган державної влади, а й гарант додержання Конституції України.
Конституцією України у статті 90 встановлено лише три випадки, коли Президент України має право розпустити парламент.
Перший, коли протягом одного місяця з дня відкриття першого після виборів засідання Верховної Ради України у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій. Перше засідання Верховної Ради України відбулося 25 травня цього року, і визначений Конституцією термін для формування коаліції сплив 25 червня 2006 р. Але 22 червня 2006 р., тобто в межах цього терміну, депутатськими фракціями виборчих блоків «Наша Україна», «Блок Юлії Тимошенко» і Соціалістичної партії України було створено коаліцію депутатських фракцій: підписано і подано до апарату парламенту коаліційну угоду, про що офіційно оголошено головуючим на пленарному засіданні парламенту, текст коаліційної угоди опубліковано у газеті «Голос України» від 24.06.2006 р.
Другий, коли протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України. З дня набуття повноважень нинішнього складу Верховної Ради України, повноваження Кабінету Міністрів України припинялися лише один раз: 25 травня 2006 р., коли Кабінет Міністрів України склав свої повноваження перед новообраним парламентом. Тут важливо розрізнити два різні поняття: «відставка» і «припинення повноважень». Відставка є однією з декількох форм припинення повноважень державного органу або посадової особи. Серед іншого, це підтверджує стаття 108 Конституції, якою визначено підстави для дострокового припинення повноважень Президента України : поряд з відставкою, це можуть бути неможливість виконувати свої повноваження за станом здоров’я, усунення з поста в порядку імпічменту або смерть. Стосовно Кабінету Міністрів України, відставку передбачено частинами 2 і 3 статті 115 Конституції, а складання повноважень перед новообраною Верховною Радою України – частиною 1 статті 115 Конституції; при цьому частина 4 тієї ж статті 115 Конституції відрізняє відставку Уряду від складання Урядом своїх повноважень перед новообраним парламентом. Таким чином, припис пункту 2 частини 2 статті 90 Конституції, що визначає підставу розпуску Парламенту Президентом, чітко вказує на відставку Уряду як на специфічну форму припинення повноважень Уряду, а єдине з часу набуття повноважень новообраною Верховною Радою України припинення повноважень Уряду відбулося не у формі відставки, а у формі складання Урядом повноважень перед новообраною Верховною Радою України.
Третій, коли протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися. Останнє пленарне засідання Верховної Ради України відбулося нещодавно, 11 липня 2006 р., і проходило відповідно до вимог чинного Регламенту Верховної Ради України, як встановлено статтею 83 Конституції України; на засіданні було оголошено про створення коаліції депутатських фракцій, прийнято постанову про перелік комітетів у Верховній Раді України V скликання. Наступне пленарне засідання Верховної Ради України призначене на четвер, 13 липня 2006 р.; до порядку денного внесено питання про затвердження голів парламентських комітетів, інші питання.
Таким чином, відсутня жодна з підстав, які, згідно з Конституцією України, дозволяють Президенту України, ґрунтуючись на Конституції України, достроково припинити повноваження українського парламенту – Верховної Ради України.
Марними є намагання послатись на інші, окрім Конституції, акти законодавства, обґрунтовуючи право Президента достроково припинити повноваження Парламенту. Чинний Регламент Верховної Ради України повністю відповідає Конституції, Закон про Кабінет Міністрів України і досі не прийнято, а прийнятий 5 липня 1991 року Закон України «Про Президента УРСР» натепер не регулює жодного ключового аспекта діяльності Президента України, включаючи і взаємодію Президента із Верховною Радою України.
Народні депутати України, обрані 26 березня 2006 р., мають представницький мандат, наданий їм народом, який буде припинено, разом із повноваженнями Верховної Ради України, лише у день відкриття першого засідання Верховної Ради України наступного скликання. За поточної ситуації, ані Конституція, ані законодавство не дають підстав достроково припинити дію мандатів народних депутатів України. Довільне позбавлення їх цього мандату буде протиправним і антиконституційним.
Якщо для тверджень про право Президента України, за поточних умов, припинити повноваження Верховної Ради України немає будь-яких правових підстав, то на чому ж ґрунтуються, чим керуються «радники» і «знавці»? Напевне, вказівками окремих керманичів політичних сил, що обрали гасло «влада за будь-яку ціну», і чиї заклики до проголошення повторних парламентських виборів викривають їх невігластво не тільки в юриспруденції, а і в економічній науці: повторних виборів вартістю близько мільярда гривень державний бюджет і доходи українців що формують цей бюджет, просто не витримають.
Хочу порадити таким горе-політикам: треба вміти достойно програвати. Відомий письменник Стендаль влучно зазначив: людина не може називатися політиком, якщо не має терпіння і здатності стримувати свій гнів.
Обсудить новость на Форуме