15:15 11.10.2008 | Все новости раздела "Партия Регионов"

<span class="big0">Віктор Янукович: "Україні потрібне нове політичне мислення: десять головних принципів"</span>

Завершився "помаранчевий період" нашої новітньої історії. Добре це, чи погано – судити людям. Політикам потрібно думати про те, яким шляхом піде держава далі. Але беззаперечним є одне: Указ Президента про розпуск Верховної Ради шостого скликання став ударом дзвону, який дзвонить по нинішній владі.

З ним відійшли у небуття останні ілюзії частини українського суспільства, яка до останнього не хотіла повірити у зраду і обман. Однак правда, врешті-решт, явила себе народу. І вона гірка.

Неминучість такого фіналу була передбачуваною, і Партія регіонів постійно попереджала про це суспільство. Сьогодні неспроможність помаранчевої влади піднятися вище інтересів своєї строкатої команди стала доконаним фактом. Обіцянки гарантувати громадянам рівність перед законом, економічний прогрес, соціальний поступ так і залишились лише словами. Вони обернулися розквітом корупції, стрімким погіршенням ситуації в усіх сферах життя, хаосом у системі державного управління.

Популізм призвів до нестримного росту цін та найвищої у Європі інфляції. Втягування України в НАТО проти волі більшості населення і упереджена оцінка подій на Південному Кавказі призвели до подальшого розколу суспільства.

Влада поставила країну на межу банкрутства. З'ясовувати, хто з помаранчевих у цьому більше винен – марна справа. Винна уся їхня команда. Винні вони усі разом.

Їхня підкова, яка мала принести народу щастя, розігнулася.

Стиснутий кулак як пересторога злочинцям виявився звичайнісіньким кулаком хулігана.

Полум'яне серце – егоїстичним і непередбачуваним.

Партія регіонів робила усе, що було в її силах, аби вберегти країну від катастрофи. Ми двічі за останні два роки вигравали парламентські вибори, однак нам не дали працювати. Люди пам'ятають: у 2006 році ми вивели країну з кризи, яку нам залишили помаранчеві. Громадяни можуть порівняти соціально-економічну ситуацію тоді і сьогодні. Вони можуть порівняти ціни, заробітки і загальний стан суспільства. При нас ситуація була стабільною і налаштованою на розвиток, а не на руйнацію.

А що ж наші опоненти? Менш ніж за рік правління двох помаранчевих урядів держава двічі втрачала високу динаміку економічного зростання. Протягом нинішнього короткого правління нині діючого уряду громадян ще й двічі обманули. Спочатку обвалили долар, потім порадили людям тримати заощадження в національній валюті, після цього обвалили гривню. Постраждали мільйони простих громадян. Їхні заощадження, зароблені важкою працею, знецінилися. Особливо постраждали мешканці села, тому що додалися ще проблеми з урожаєм. Наш уряд багато зробив для того, щоб селяни вчасно посіяли, зробили добрий заділ під урожай цьогорічної осені, щоб урожай примножив статки тих, хто його вирощує. А що вийшло? Спекулянти і ділки, що знайшли притулок під дахом нинішньої влади, пограбували хліборобів, пограбували державу. Зусилля сотень тисяч людей принесли мізерну користь.

Помаранчеві привели Україну на поріг банкрутства. Це правда, однак я не належу до тих, хто радіє з невдач своїх політичних опонентів. Врешті-решт, провали влади б'ють по інтересах громадян та по міжнародному авторитету держави, а це – наші громадяни і наша держава. Усвідомлюючи це, ми постійно пропонували домовлятися. Але не про посади, а про реформи, про те, як поліпшувати життя людей, як розвивати економіку. Однак помаранчевих вже традиційно цікавили виключно крісла. Їм потрібно стільки владних крісел, що цілої меблевої фабрики не вистачить.

Причини остаточного розвалу нетривкого помаранчевого альянсу добре відомі. Максимальна повнота влади – ось головна і, на жаль, єдина мета, яку переслідують ці політики. В ім'я цього порушується Конституція, інтерпретація її положень ставиться у залежність від поточної кон'юнктури, на ходу змінюються правила гри, слово, дане політиком, перетворюється у дрібну розмінну монету і в предмет безсоромного торгу.

Я хочу нагадати, що дострокові вибори 2007-го року були ініційовані БЮТ і підтримані Президентом. Ми попереджали тоді – ці вибори нічого доброго не дадуть, чергове створення помаранчевої коаліції просто повторить реалії 2005 року – знову будуть інтриги, публічні скандали, авантюри і популізм. І закінчиться усе це, попереджали ми, плачевно.

Час підтвердив правильність наших прогнозів. З держави, яка за останні роки уникнула громадянського протистояння принаймні двічі, Україна перетворюється в очах міжнародної спільноти на уособлення нестабільності і непередбачуваності.

Небезпека полягає ще й у тому, що нормою у взаєминах між помаранчевими політиками стала нетерпимість, що межує з ненавистю. Навіть з позицій загальнолюдської моралі, не кажучи вже про християнську, це дуже небезпечне явище.
Слово дається державному діячеві для того, щоб він вживав його обачно, на користь суспільству. Принцип ескулапа "не нашкодь" повинен діяти і в середовищі політиків.

Треба робити друзів з політичних опонентів, а не творити з них ворогів. Бо з ворогами ми сильної демократичної України не побудуємо.

Однозначно, і останні події ще раз підтвердили це, жодна з політичних сил не в змозі самостійно сформувати стійку парламентську більшість. А це означає, що політики повинні відмовитися від конфронтаційної риторики. Бо розбурхані ними пристрасті завтра зметуть їх самих.

Тому Партія регіонів сформулювала правила, якими мав би керуватися кожен політик, котрий працює для людей, для України, а не для власних амбіцій. Ці правила прості:
1. Інтереси держави та її громадян – понад усе.
2. Дбай не про владні крісла, а про те, як використати владу для добра народу.
3. Ніколи не став власні чи партійні інтереси над інтересами усієї країни.
4. Не твори образ ворога з політичного опонента. Пам'ятай: за ним стоять виборці. Оголошуючи опонента ворогом, ти оголошуєш ворогами всіх, хто голосував за нього.
5. Будь доброзичливим і правдивим, коли відстоюєш головні принципи своєї партійної програми.
6. У демократичній державі ніхто не має монополії на право називатися демократом.
7. З усіх найважливіших рішень радься з народом. Народ завжди говорить правду.
8. Дбай про усіх без виключення громадян держави, захищай культуру, мову і традиції кожної суспільної групи, бо ми – один народ.
9. Піклуйся про малоімущих і зроби все, щоб подолати бідність в Україні
10. В усьому пам'ятай – Україна у нас одна. Її треба не розділяти, а об'єднувати.

Історія кожної держави, з якою у світі рахуються, мала свої злети і падіння. Нинішня потуга старої Європи – Федеративна Республіка Німеччина – у перші повоєнні роки являла собою економічну руїну, до того ж розділену навпіл. Доля Франції перебувала в руках трійки переможців у Другій світовій війні з перспективою і в подальшому залишатися на другорядних ролях.

Всередині цих стовпів нинішнього Європейського Союзу теж точилися гострі політичні баталії, які інколи, як це було у Франції в 1958 році, ледь не привели країну до національної катастрофи. Але висока відповідальність політиків перед народом виявлялася вищою за партійні інтереси.

Я думаю, і в нашій історії настав відповідальний момент. І він не у виборах, а в тому, що буде після них. Бо дострокові парламентські вибори самі по собі не розв'яжуть головної проблеми, що стоїть перед Україною. Україні потрібен перехід до нового політичного мислення. Його суть викладена у наведених вище принципах. Підвівши риску під "помаранчевим" періодом, потрібно усім разом, усією громадою, усім народом дбати про державні кольори в прямому розумінні цього слова. Необхідно об'єднуватися навколо потреби забезпечити в країні стабільність, економічний ріст, покращення життя громадян, ефективну зовнішню політику.

Переконаний, що в Україні немає сил, зацікавлених в ослабленні нашої державності, і хотів би, щоб у цьому зі мною погодилися лідери інших політичних сил. Якщо так станеться – нова політична реальність відкриє перед нами перспективу швидкого подолання наслідків кризи останніх років. Якщо ні – Україну чекають погані часи.

Але я оптиміст і тому вірю у своїх колег, саме колег, а не політичних ворогів. Я сподіваюся – вони мене почують.

Партія регіонів – самодостатня сила. За нами – мільйони українських громадян, голос яких на ймовірних виборах може стати вирішальним для партії, що готова взяти владу у свої руки. І я переконаний, народ дасть діям помаранчевих політиків належну оцінку.

Ми впевнені у своїх силах. Ми готові знову взятися за відбудову країни. Без будь-яких ультиматумів потенційним партнерам. Без порожніх обіцянок суспільству здійснити нездійсненне.

Пустослів'я не буде. Буде праця на благо держави і українського народу. Буде лад і стабільність. Стабільність у державі і широке громадянське порозуміння принесуть Україні довгождане визволення від облуди взаємного поборювання. Саме тому я зараз думаю не стільки про вибори, скільки про те, що буде після них. І я вірю в те, що разом зі мною так думає більшість українського народу.

Газета "Сегодня", 11 жовтня 2008 р.

Источник: Партия Регионов

  Обсудить новость на Форуме