20:30 20.06.2008 | Все новости раздела "Партия Регионов"
Чи можна утримати владу брехнею? Заява прес-служби народного депутата України Сергія Тулуба
Спостерігаючи за діями уряду Юлії Тимошенко, мимохідь приходиш до висновку, що нині головне завдання, яке він поставив перед собою, – шляхом інформаційних атак призвести до хаосу і зовсім деморалізувати суспільство, аби лише втриматися при владі.
Звинувачення проти опонентів, а також партнерів по коаліції зовсім не випадково звучать саме зараз, коли стало зрозуміло, що уряд уже не може спиратися на парламентську коаліцію, якої ані фактично, ані юридично не існує, оскільки вона не може провести жодного результативного голосування.
Чому уряд, втративши коаліцію, не йде у відставку? Мабуть, тому, що він налаштований не на роботу на благо України, а на чергові президентські вибори. І якщо він піде саме зараз, коли країна вже побачила перші підсумки його роботи, зокрема, рекордну інфляцію, то Тимошенко на цих виборах отримає таку ж поразку, як і на нещодавніх київських, як би вона не волала про те, що їй заважали працювати...
Але не тільки це прив`язує БЮТ до урядових крісел. Білі мантії праведників потрібні цій політичній силі також для того, щоб завершити свої бізнес-проекти з землею, паливно-енергетичним комплексом, залізницею та іншими об’єктами державної власності. А інформаційний наступ на опозицію, звинувачення попереднього уряду у неймовірних, просто астрономічних крадіжках (це дуже характерно для стилю Тимошенко) спрямовані лише на те, щоб відволікти увагу людей від нинішніх негараздів у економіці та влаштованої в країні кризи управління.
Звинувачувальні узагальнення, звичайно, вражають. Але неупереджені громадяни, безумовно, розуміють, що насправді йдеться не про кримінал. Навіть не про економіку, а про звичайнісіньку політичну боротьбу, у якій (як, мабуть, вважає Тимошенко) прийнятні будь-які засоби, і навіть ті, що ставлять суспільство на межу хаосу та анархії (зауважимо, що досі ще жодна правляча партія в світі не вдавалася до блокування роботи парламенту).
Але про що конкретно йдеться у звинуваченнях, висунутих Тимошенко та її командою? От голова КРУ Микола Сивульський, зокрема, зазначає, що в «Енергоатомі» «вкрали навіть більше, ніж у «Нафтогазі». Він пояснює, що «основні порушення були зроблені в другій половині 2007 року – на суму 750 млн. грн., і вони полягали у списанні заборгованості «Енергоринку» «за відсутності для цього спеціальних джерел». Але це крадіжка чи, можливо, лише порушення? Адже атомникам роками не сплачувався борг за вироблену електроенергію. Тому компанія була, вочевидь, змушена, як цього вимагають нормативні акти, списати дебіторську заборгованість, яка виникла з вини держави. Та слово, як мовиться, не горобець, і резонансна заява про гіперкрадіїв, не маючи судового підтвердження, пішла гуляти світами, створюючи відповідний імідж нашій країні.
Так само, мабуть, зі стелі взято й твердження про «крадіжки» у вугільній галузі (на 2,4 млрд. гривень). Це, між іншим, майже половина річного бюджетного фінансування галузі. Оскільки громадськості були пред`явлені лише окремі вижимки, які ніби вказують на зловживання, то немає сенсу сперечатися по таких фактах. Час же покаже, де недоліки чи порушення, а де звичайнісінька видумка контролерів від політики. Поки що ми маємо можливість лише для того, щоб співставити наслідки роботи урядів.
Урядом В. Ф. Януковича і, зокрема, Мінвуглепромом, були погашені борги держбюджету перед галуззю та забезпечено (до речі, вперше за всі роки незалежності) своєчасне і 100-відсоткове фінансування всіх поточних бюджетних програм. Були повністю погашені борги із заробітної плати на працюючих підприємствах. Також вперше за останні п'ятнадцять років на шахтах були вчасно введені тарифні ставки відповідно до законодавчо встановленого рівня мінімальної заробітної плати (середня зарплата зросла на 49%). Крім того, уряд збільшив асигнування на галузеву науку, модернізацію галузі, були значно збільшені капітальні вкладення і кошти на охорону праці. Лише на реконструкцію та технічне переоснащення шахт було спрямовано і освоєно на 532 млн. грн. більше, ніж у 2006 році. Загалом на об’єктах будівництва вугільної промисловості капіталовкладення зросли на 143 млн. грн., а на будівництві шахти-новобудови № 10 «Нововолинська» - у два рази.
При цьому пріоритетом було визначено відтворення фронту очисних робіт. Ситуація була вкрай гострою, оскільки за два попередні роки було пройдено на 92 км гірничих виробок менше, ніж передбачалося програмою, і не введено в експлуатацію 108 лав. На 16 шахтах у роботі не було жодної лави. Комплексний підхід до шахтарських проблем дозволив суттєво збільшити фінансування виробничих програм. Минулого року було пройдено на 16 км більше гірничих виробок, ніж за 2006 рік, і введено в експлуатацію 163 лави.
В результаті на кінець 2007 року вже склалася ситуація, коли в роботу вводилося більше лав, ніж вибувало. Щоправда, наслідки цього пожинає нинішній уряд, бо між моментом освоєння коштів, вкладених у вуглевидобуток, і отриманням позитивних зрушень завжди існує певний лаг.
А що зробив уряд Тимошенко? За п’ять місяців його роботи жодне питання, яке визначає стабільність і перспективи вугільної галузі, не вирішено. Замість відновлення шахтного фонду подаються інформаційні спецефекти. Тим часом показники, що характеризують стан галузі (за більшого бюджетного фінансування, ніж торік), стали просто загрозливими.
На будівництво та техпереоснащення галузі використано навіть менше третини річного обсягу коштів, передбачених за відповідною бюджетною програмою. З початку року шахтами Мінвуглепрому пройдено розкривних та підготовчих виробок на 5,3 км менше порівняно з відповідним періодом минулого року. Введено в експлуатацію лише 33 нових очисних вибоїв, а вибула 61 лава. До речі, в минулому році за цей період було введено 64 лави. З такими темпами частина шахт знову опиниться без лав, і вони не зможуть видобувати вугілля, обмежуючи свою діяльність відкачуванням води, як це було в 2006 році.
Вже є й наслідки такої ситуації. З березня почали падати темпи видобутку вугілля. При чому насторожує, що при зростанні вуглевидобутку загальний обсяг відвантаженої вугільної продукції на комунально-побутові потреби та іншим споживачам знизився в 1,7 раза.
Заборгованість із виплати заробітної плати працівникам державних вугледобувних підприємств із місяця в місяць росте і сьогодні складає більш ніж 117 млн. гривень.
Рівень фінансування програм із безпеки праці у вугільній промисловості сміливо можна назвати критичним. За це галузь платить зростанням травматизму та смертельних випадків (на 16%). З початку року на виробництві загинуло 50 гірників та покалічено 1831 людину.
І тут правомірно виникає запитання: то хто ж краде? Чи той уряд, який погасив заборгованості з заробітної плати, наростив майже вдвічі обсяги робіт із введення в дію нових лав, реконструкції та будівництва нових потужностей, чи той, який ввів в експлуатацію в два рази менше лав, згорнув роботи з реконструкції шахтного фонду і будівництва та нарощує борги з заробітної плати шахтарям? Куди пішли бюджетні кошти?
Прес-служба народного депутата України Сергія Тулуба
Обсудить новость на Форуме