14:45 17.06.2008 | Все новости раздела "Партия Регионов"
Олександр Лавринович: «Діяльність коаліції депутатських фракцій у Верховні Раді України, на нашу думку, слід розглядати як колективне здійснення повноважень народних депутатів України»
Юридичний коментар народного депутата, заступника голови парламентської фракції Партії регіонів, Міністра юстиції Опозиційного уряду Олександра Лавриновича щодо можливості припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України:
Частиною дев'ятою статті 83 Конституції України визначено, що засади формування, організації діяльності та припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України встановлюються Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.
Відповідно до частини шостої статті 83 Конституції України у Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
В розвиток наведеного конституційного положення частиною першою статті 61 Регламенту Верховної Ради України (Постанова Верховної Ради України від 16 березня 2006 року № 3547) визначено, що коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді - це добровільне об'єднання депутатських фракцій, яке формується у Верховній Раді за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій. До складу коаліції входить більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.
Відтак вирішальною умовою для сформування та подальшої діяльності коаліції є наявність у сформованих за результатами виборів депутатських фракціях, що утворюють коаліцію, кількісної більшості народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
При цьому Конституція України не містить норм, які б обумовлювали входження до коаліції всіх народних депутатів України, які є членами відповідної фракції партії (блоку політичних партій), або унеможливлювали б невходження деяких членів фракції до складу коаліції.
Народний депутат України є повноважним представником українського народу у Верховній Раді України, відповідальним перед ним і покликаний виражати і захищати його інтереси (рішення Конституційного Суду України від 7 липня 1998 року № 11). Отже, особиста політична позиція окремих народних депутатів України може не співпадати з політичною позицією депутатської фракції в цілому.
Тобто, Конституція України та Регламент Верховної Ради України одними з засад формування коаліції депутатських фракцій визначили:
-узгоджену політичну позицію депутатських фракцій, що формують коаліцію;
-входження до коаліції депутатських фракцій більшості народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України,
що, на наш погляд, не дозволяє зробити однозначного висновку щодо первинного суб'єкту коаліції депутатських фракцій.
Натомість аналіз інших норм законодавчих актів свідчить про схильність до висновку щодо визначальної ролі в процесі утворення і функціонування та припинення повноважень коаліції депутатських фракцій саме народного депутата України.
Так, із частини першої статті 13 Закону України «Про статус народного депутата України» випливає, що депутатська фракція - це об'єднання народних депутатів.
Регламент Верховної Ради України, визначаючи принципи формування депутатських фракцій, встановлює, що депутатські фракції формуються на партійній основі народними депутатами, обраними за списком політичних партій (виборчих блоків політичних партій), які за результатами виборів отримали депутатські мандати (частина перша статті 58).
До того ж, Конституція України, а саме частина десята статті 83, встановлює, що депутатська фракція у Верховній Раді України, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, має права коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, передбачені цією Конституцією, що є додатковим доказом визначальності кількісного критерію об’єднання саме народних депутатів для формування, діяльності та припинення повноважень коаліції депутатських фракцій.
Відповідно до частини другої статті 65 Регламенту Верховної Ради України депутатська фракція має право в будь-який час вийти зі складу коаліції, попередивши про це письмовою заявою керівників інших депутатських фракцій, які входять до коаліції, не менше ніж за десять днів до дати виходу. Частина третя цієї ж статті надає право загальним зборам коаліції виключити з її складу депутатську фракцію.
З урахуванням положень частини дев'ятої статті 83 Конституції України особливу увагу слід звернути на статтю 66 Регламенту Верховної Ради України, якою визначено перелік підстав для припинення діяльності коаліції:
1)припинення повноважень Верховної Ради відповідного скликання;
2)зменшення чисельного складу коаліції до кількості народних депутатів, меншої ніж визначено Конституцією України;
3)прийняття коаліцією рішення про припинення своєї діяльності.
Зменшення чисельного складу коаліції до кількості народних депутатів, меншої ніж визначено Конституцією України, що визначене пунктом 2 частини першої статті 66 Регламенту Верховної Ради України, може відбутися у двох випадках:
-вихід зі складу коаліції депутатської фракції;
-вихід зі складу фракції, яка є суб'єктом створення коаліції окремих народних депутатів України.
Відповідно до частини шостої статті 81 Конституції України у разі виходу народного депутата України зі складу такої фракції його повноваження припиняються достроково на підставі закону за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій) з дня прийняття такого рішення.
Оскільки Конституція України не дозволяє переходу народного депутата України з однієї депутатської фракції до іншої, у разі виходу депутата зі складу фракції він фактично стає «позафракційним». При цьому до моменту дострокового припинення своїх повноважень такий народний депутат України користується всім обсягом прав та обов'язків депутата, крім участі у роботі депутатських фракцій та, відповідно, коаліції депутатських фракцій.
Зважаючи на відсутність конституційних приписів, які унеможливлювали б невходження деяких членів фракції до складу коаліції (в т. ч. шляхом відкликання особистого підпису зі списку членів депутатських фракцій, що сформували коаліцію, який є невід'ємною складовою коаліційної угоди) та передбачене Регламентом зменшення чисельного складу коаліції до кількості народних депутатів, меншої ніж визначено Конституцією України, можна дійти висновку про можливість виходу народного депутата з коаліції шляхом відкликання особистого підпису.
Відповідно до частини першої статті 76 Конституції України конституційний склад Верховної Ради України - чотириста п'ятдесят народних депутатів України.
Як орган державної влади Верховна Рада України є колегіальним органом. Повноваження Верховної Ради України реалізуються спільною діяльністю народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України під час її сесій.
У Рішенні від 17 жовтня 2002 року № 17 (щодо повноважності Верховної Ради України) Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України розрізняє діяльність народних депутатів України, коли вони колективно здійснюють певні повноваження (ініціювання питання про відповідальність Кабінету Міністрів України, звернення до Конституційного Суду України, ініціювання законопроектів про внесення змін до Конституції України тощо), і спільну діяльність народних депутатів України, якою здійснюються повноваження Верховної Ради України як колегіального органу державної влади.
В пункті 2 мотивувальної частини цього Рішення визначено: «Положення частини другої статті 82 Конституції України щодо умов повноважності Верховної Ради України у взаємозв'язку з положенням частини четвертої статті 79 Конституції України треба розуміти так, що Верховна Рада України є повноважною, тобто правомочною приймати закони і реалізовувати інші конституційно визначені повноваження за умов обрання не менш як двох третин від її конституційного складу і складення новообраними народними депутатами України присяги. Ця конституційна вимога є умовою повноважності Верховної Ради України протягом усього періоду скликання і не може розглядатися лише як підстава для відкриття її першого засідання першої сесії. Разом із тим, неповноважність Верховної Ради України не можна ототожнювати з достроковим припиненням її повноважень.
Зменшення чисельного складу коаліції до кількості народних депутатів меншої, ніж визначено Конституцією України, призведе до неповноважності коаліції та неможливості реалізувати конституційний статус щодо формування Кабінету Міністрів України.
Отже, на основі аналізу норм Конституції і регламентних вимог та з урахування правової позиції Конституційного Суду, викладеної у Рішенні Конституційного Суду України від 17.10.2002 р. № 17-рп/2002 (справа щодо повноважності Верховної Ради України) можна дійти висновку про таке: діяльність коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, на нашу думку, слід розглядати як колективне здійснення повноважень народних депутатів України. Отже коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України є повноважною, тобто набуває здатності реалізовувати свої конституційно визначені повноваження, зокрема вносити пропозиції Президенту України щодо кандидатури Прем'єр-міністра України, а також пропозиції щодо кандидатур до складу Кабінету Міністрів України, за умови входження до неї більшості народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. Ця вимога є умовою повноважності коаліції депутатських фракцій протягом усього періоду її діяльності і не може розглядатися лише як підстава для укладання Угоди про коаліцію депутатських фракцій у Верховній Раді України. У разі зменшення з будь-яких причин кількісного складу фракцій, які є суб'єктами створення коаліції, до кількості, меншої ніж двісті двадцять шість народних депутатів України, діяльність коаліції депутатських фракцій має бути припинена.
Прес-служба Партії регіонів
Обсудить новость на Форуме