15:46 09.10.2009 | Все новости раздела "Партия Регионов"
Виступ Лідера Партії регіонів Віктора Януковича під час зустрічі з підприємцями в Українському домі 8 жовтня 2009 року
Шановні друзі! Шановні колеги!
Я радий вас вітати на цій зустрічі. Вдячний за те, що ми маємо спільне бажання долати економічну кризу, шукати в нашій країні нові можливості для розвитку підприємництва і покращення життя наших громадян.
Я добре розумію, що мрія кожного з нас - це розбудова сильної країни, яку будуть поважати у всьому світі. Ми з вами добре знаємо, що поважають тільки сильних. Тому я врахував у своєму виступі те, що ми з вами зустрічаємось, м‘яко кажучи, в непрості часи. І я також добре розумію, що добігає кінця час цієї влади, яка п‘ять років працювала в країні. Оцінку їй ми будемо давати дуже скоро, на наступних президентських виборах. 
Я також вважаю, що ці часи, ці п‘ять років будуть предметом обговорення політологів, експертів. Коли я зустрічаюсь дуже часто в різних регіонах країни з людьми, то вони кажуть, що, безумовно, це така сторінка в житті всієї нашої держави, яку порівнюють з Руїною. Руїною, яка почалася в 2005 році і закінчується вже в наступному, 2010 році.
Між тим, що буде далі, як ми будемо далі жити, якою буде далі країна, - про це треба говорити вже сьогодні. І говорити треба відверто, шукаючи на цьому шляху союзників, шукаючи можливість об‘єднатися на майбутнє навколо вирішення конкретних питань забезпечення життєдіяльності нашої країни.
ХХІ сторіччя, на жаль, розпочалося для нас тим, що економіку країни, яка була на підйомі ще в 2004 році, почали шматувати, ламати, і цей негативний процес набув сьогодні дуже великої руйнівної інерції, яку можна цілком порівняти із спробою руйнації української державності. Я про це також сьогодні скажу.
Мені, безумовно, болісно чути, коли нашу державу відзначають як країну, що не відбулась. Я впевнений в тому, що жодна психічно здорова людина від цього не може радіти. Втім, ми з вами і не раділи від тих невдач, промахів і відвертої авантюри, що ми їх бачили протягом цих п‘яти останніх років.
Тож я хотів би заперечити тим, хто вважає, що держава не відбулася. Заперечити і сказати, що, на мій погляд, вона відбулася вже давно, тому що ми дев’ятнадцятий рік живемо в новій незалежній країні. 
Але як живемо? Відповідь на це питання може дати кожний громадянин країни і, безумовно, та команда, яка взяла на себе відповідальність, і останні п‘ять років вражала суспільство своєю нездатністю. Сьогодні, коли вони кажуть, що все у нас добре, що все у нас зростає, падає безробіття, піднімаються економіка і добробут людей, більшість громадян країни з цим, м‘яко кажучи, незгодна. І недаремно соціологія показує, що більше 80% українців сьогодні не довіряють цій владі. А будувати сильну країну, коли владу не підтримує суспільство, практично неможливо.
Тому з огляду на це можна сказати тільки одне: не відбулася та бездарна помаранчева команда, яка зупинила динамічний, поступальний розвиток країни. І коли вони кажуть про те, що у них все гаразд, то заперечувати важко, тому що, дійсно, вони для себе побудували свою невеличку, власну країну, в якій все гаразд, і вони в ній живуть. Вони і їх невеличке оточення.
Я добре розумію, що ми маємо пройти дуже непростий шлях, щоб країна мала можливість одужати. Чітке усвідомлення всієї глибини проблем нинішньої України в мене, як у людини, котра на практиці багато чого робила своїми власними руками, своїм розумом, в мене є. До таких само людей я зараховую, до речі, більшість громадян нашої країни, які звикли розраховувати у своєму житті тільки на власні сили.
І, безумовно, до них належите й ви, ті, хто своєю роботою щодня створює фундамент економічної потужності держави. Ті, хто створює і утримує робочі місця для наших громадян.
Ви - ті, хто сплачує податки, і фактично за рахунок цього утримується влада. А чим же відповідає вам влада? По суті, вона веде боротьбу з підприємцями, намагається перекласти на їхні плечі всі свої прорахунки: розвал бюджету, пенсійної системи, банкрутство “Нафтогазу” тощо.
Тому відносини нинішньої влади і підприємців - це відносини між диктатором та військовополоненими. Я для себе зробив саме таке визначення. Але диктатурою не можна полегшити життя нікому, а підприємцям - тим паче.
У той же час, на кого в разі несприятливого розвитку подій ляже тягар утримання диктатури? Питання, як ви розумієте, зовсім не риторичне. Бізнес став заручником диктаторської влади. Єдине, що ця влада робить професійно, це вирішення особистих проблем. Все вирішується тільки для “своїх”, і ми знаємо, що в одному кабінеті.
За рахунок бізнесу влада сьогодні намагається утримати також свої катастрофічно падаючі рейтинги. Демократично це, чи ні? Безумовно, це недемократично. Це неринково. Більше того, це - злочинно. І така позиція - це позиція тимчасових виконавців у владі.
Я бачу роль держави принципово іншою. Громадяни наймають владу та утримують її за рахунок податків для того, щоб влада виконувала свої обов’язки.
Діалог між владою, бізнесом і суспільством – це не гарні виступи на телевізійних шоу та показових з’їздах, а практичні спільні кроки з реформування країни, узгоджені та ефективні рішення, обґрунтована бюджетно-фінансова політика, довгострокові програми розвитку, що підтримуються та реалізуються трьома сторонами цього практичного діалогу.
Серед пріоритетних напрямків такої спільної роботи одним з найважливіших є створення умов для розвитку бізнесу, і через це - для підвищення добробуту громадян.
Це - найважливіше в економічній програмі держави. Це те, без чого не можна вийти з кризи.
Багато хто вважає, що криза підштовхує до посилення ролі держави в економіці. У всякому випадку, такі думки є. Але ми розуміємо, що держава не замінить собою приватну ініціативу.
Недаремно в Європейському Союзі в якості антикризового рішення прийняті заходи із дерегуляції економіки. Наголошую - саме дерегуляції!
У програмі нинішнього уряду такі заходи проігноровано. І скоріше за все, такої програми у них взагалі не існує. Є окремі клаптики цієї програми, за допомогою яких влада намагається вибірково, штучно вирішувати деякі питання. Але без системи це неможливо зробити.
Тому ми - за ухвалення європейських стандартів у сфері підприємництва!
Сьогодні економіка України знаходиться в глибокій кризі. Я не буду багато про це казати, але декілька прикладів наведу.
Валовий внутрішній продукт впав на 18%. Такого в історії незалежної України ще ніколи не було. Інфляція в цьому році перевищує 15%. Ви також знаєте про те, що в минулому році вона була біля 25%. Гривня знецінилася на 45%, інвестиції впали більш ніж на 43%.
У важкому становищі сьогодні знаходиться будівництво, яке, починаючи з травня 2008 року, з кожним місяцем втрачало свої позиції. Обсяг виконаних робіт цього року порівняно з минулим скоротився на 54%.
Сильно постраждала сфера торгівлі. Обіг роздрібної торгівлі цього року впав на 16%.
Росте тіньова економіка, підприємства закриваються чи переходять на неповний робочий день, люди втрачають доходи і роботу.
Прибутки населення впали більш як на 11%, а якщо подивитись на два минулі роки, коли було зростання більше 10%, то це означає, що ми рухаємося в бік падіння прибутків більше 20%. А якщо врахувати, що гривня впала на 45% (4 роки тому валютний курс був 4,5-5 грн. за долар), і зараз перерахувати, скажімо, заробітну плату вчителя – це приблизно 1250 гривень, тобто мінімальна зарплата, то вийде, що кілька років тому це був еквівалент 250 доларів, а зараз тільки 150. Тобто, кожен вчитель втратив по 100 доларів заробітної плати.
І так само можна порівняти заробітну плату в будь якій галузі, і ми побачимо, що при такому зростанні цін, такій інфляції доходи населення значно впали. Якщо подивитись сьогодні на людей, які незахищені, які сьогодні нездатні власними руками заробляти собі на життя - я маю на увазі пенсіонерів, дітей-сиріт, інвалідів, - жити в країні стало дуже і дуже важко.
Підприємці в такий скрутний час також не мають можливості розвивати свій бізнес. Чому? Тому що реальна відсоткова ставка за кредитами для малого бізнесу рідко опускається нижче 30%, і навіть такі кредити теж є практично недоступними.
Ті підприємці, які розвивали свій бізнес і залучали кредити в іноземній валюті ще до кризи, зараз вимушені у два рази переплачувати за цими позиками. Тому що політика країни в цьому напрямку практично некерована і непередбачувана.
Криза, ми це добре розуміємо, вдарила по всіх країнах. Тому уряди багатьох держав були вимушені піти на безпрецедентні заходи, в т.ч. щоб підтримати малий і середній бізнес. І ми, відслідковуючи цю ситуацію в світі, дивуємося, чому наша влада нічого не робить?
У країнах Європейського Союзу вживаються заходи для полегшення доступу підприємців до фінансування. Зокрема, Європейський інвестиційний банк спрямовує 30 млрд. євро на кредити малим і середнім підприємствам, що на 10 млрд. євро більше, ніж це зазвичай робилося.
Створюється фонд у розмірі 100 млн. євро для підтримки мікрокредитування. Спрощуються процедури надання державної допомоги, субсидій та державних гарантій для малих і середніх підприємств.
А що у нас? Яких реальних заходів для підтримки малого і середнього бізнесу вживає нинішній уряд?
Пригадаємо, що обіцяла “та, яка працює”, в своїй передвиборній програмі “Український прорив” у 2007 році: ухвалення нового Податкового кодексу, ліквідація ПДВ, максимальне спрощення входу і виходу з бізнесу...
Що з обіцяного зроблено? Податковий кодекс не прийнятий, ПДВ залишився. Підприємці кажуть, що процедура реєстрації та ліквідації підприємств, як і раніше, залишається дорогою та тривалою.
Щоб зареєструвати підприємство, потрібно витратити в середньому 27 днів, а щоб ліквідувати - понад два роки.
Якщо порівнювати, наприклад, із Сінгапуром - однією з передових країн за легкістю ведення бізнесу, то в Україні зареєструвати товариство з обмеженою відповідальністю коштує у 8 разів дорожче, а процедура займає у 9 разів більше часу.
Ліквідація підприємства коштує у 42 рази дорожче і займає в 3 рази більше часу.
Уряд остаточно зруйнував партнерські відносини з підприємцями і, по суті, оголосив війну бізнесу. Війну, в якій є, мабуть, тільки одне правило - відсутність будь-яких правил з боку уряду.
Зруйновано нормальну систему управління державою, зокрема - у сфері створення умов для діяльності малих і середніх підприємств.
У діях влади немає передбачуваності. Її стиль - ручне управління, постійна зміна правил гри під час самої гри.
Наприклад, уряд вводить державне регулювання цін на все більшу кількість товарів. Ми знаємо, чим це закінчувалося в різні часи. Ввели регулятори по лікам – і частина ліків зникла, частина піднялась в ціні (на деякі ліки - вдвічі, і навіть втричі). А якщо це на 50% - це дуже дорого. До речі, цей процес руйнування системи забезпечення ліками триває і зараз.
Зруйновано нормальну систему управління державою. Зокрема, в сфері створення умов для діяльності малих і середніх підприємств. У діях влади, як я вже казав, немає передбачуваності. Якщо продовжувати і далі критику цих напрямків, то немає жодної галузі економіки, де б виконувалася урядова чи державна програма.
Сьогодні в місцевому самоврядуванні ситуація фактично є найскладнішою за всі роки Незалежності. За оцінками експертів, місцеве самоврядування недофінансоване майже на 20 млрд. гривень. Я вчора був на Дніпропетровщині і подивився на „ноу-хау” рекламного буклету кандидата в президенти Тимошенко… Її рідна Дніпропетровська область стала дотаційною. Чому? Тому що вилучення з регіонального бюджету досягають вже таких розмірів, що на утримання в регіоні нічого не залишається.
Чотири регіони України, які були завжди донорами України, також знаходяться в складній ситуації. А до кінця року експерти прогнозують недоотримання дохідної частини бюджету біля 40 млрд. гривень. І це при тому, що зараз бізнес кредитує бюджет на декілька місяців наперед. Кошти вилучаються авансово, вимиваються обігові кошти. Тобто, фактично немає системи управління фінансовими ресурсами країни. Йде суцільний популізм, авантюра на авантюрі, реальний сектор економіки тільки падає, тому що в нього не вкладаються кошти, немає ніякого відновлення.
Ситуація в країні дійсно жахлива, і такий сумний висновок підтверджує доповідь голови Рахункової палати України з трибуни Верховної Ради, яку ми всі слухали. В інші часи ця доповідь вже була б на столі керівництва правоохоронних органів, які б вивчали ситуацію, і повинні були б приймати дуже серйозні рішення.
Хочу сказати, що цей передвиборчий період часу сьогодні остаточно руйнує систему державного управління нашою країною. І непрофесійне управління - це ще дуже м‘яка оцінка стосовно того, що відбувається.
Як латаються «дірки» в бюджеті? За рахунок підприємців. Як відбувалася підготовка до зими, якщо її можна так назвати, в цьому році? За рахунок яких завгодно місцевих джерел і також за рахунок підприємців. А які наслідки будуть, ми це добре знаємо. Ми маємо надію, що переживемо цю зиму, але нам треба не „переживати”, а треба жити.
Чого варте введення обов’язкової доплати внесків до Пенсійного фонду для підприємців, що працюють за спрощеною процедурою. І тільки наполегливі зусилля опозиції, тверда позиція підприємців надали можливість відмінити це рішення, протизаконність якого доведено була в суді. Для чого це робилося, на які наслідки очікували, де тут був розум, де тут був професіоналізм? На ці питання важко знайти відповідь.
В умовах, коли внаслідок кризи всі підприємці відчувають брак кредитних ресурсів, обігових коштів, страждають від неповернення ПДВ, то, безумовно, дуже важко розраховувати на розвиток підприємництва, розраховувати на позитивний кінцевий фінансовий результат, який дає можливість країні жити. І якщо зараз підприємці виживають, то це не завдяки державній політиці, а скоріш за все всупереч їй.
Заборгованість із повернення ПДВ з початку року постійно зростає. І це є одним з дуже великих недоліків, який впливає на розвиток підприємництва. Дуже багато простроченої заборгованості. Вона перевищила суму 5 млрд. грн.
У той же час від підприємців вимагають сплачувати податки на прибуток та інші збори далеко наперед. У такий спосіб вже зібрано понад 11 млрд. грн. Це неприпустимо в нормальних країнах. Тобто, прибутку ще немає і незрозуміло, чи він взагалі буде, а податки вже треба платити. Що це за державна політика така?
Ще одна проблема: в період фінансової кризи уряд заборонив імпортерам - платникам податків користуватися податковими векселями. Ці векселі народилися в дуже складних умовах. Вони пройшли випробування часом. Це один з фінансових інструментів, який дає рух товарам, який дає рух фінансам. Його ліквідували. Такі дії негативно впливають на забезпечення виробництва сировиною, комплектуючими, устаткуванням, яке не виробляються в Україні.
Немає реальних заходів із відновлення кредитування. Незрозумілою є політика залучень. Якщо немає реального кредитування в економіку, то не зрозуміло, куди використовуються залучені кошти. А їх, нагадую, в цьому році було залучено набагато більше, ніж за всі роки Незалежності нашої країни.
Процес рекапіталізації банківської системи розпочався занадто пізно, та, до того ж, проходить непрозоро та хаотично. Уряд навіть після отримання тотального контролю над низкою системних банків не зміг пояснити суспільству своє бачення подальшого майбутнього рекапіталізованих банків. Тут влада теж поводиться непередбачувано.
Коли свого часу мені і моїй команді довелося відповідати за ситуацію в країні, ми працювали системно. Ми намагалися весь час звіряти свої кроки з думкою керівників, колективів різних галузей економіки. Це обов‘язково треба робити постійно. Безумовно, ми зустрічалися і з малим, і з середнім бізнесом, і ви добре пам‘ятаєте, що ми обрали шлях зниження податкового тиску. Як на громадян, так і на бізнес. І перший безпрецедентний крок в цій площині ми зробили, знизивши податок на прибуток - з 37% до 13%. Трошки помилилися, - потім на 2% підняли. І ми планували подальше зниження. На жаль, цього не сталося.
Чому ми це робили? Тому що ми розуміли, що треба створити мотивацію, треба створити умови, щоб бізнес отримав стимули для розвитку. Ми йому, образно кажучи, розв’язали руки.
Можна скільки завгодно казати про прорахунки влади. Про ті негативні явища, які постійно відбуваються в нашій країні. Сьогодні я жодного слова не говорю про політику як таку. Я кажу лише про політику економічну і фінансову, які впливають на життя кожної людини. І які або дають країні розвиватись, а - суспільству бачити наступний день, або не дає жодної надії. Якщо така ситуація, яка є зараз, зберігатиметься, то надії, певна річ, втрачаються. Першими їх втрачають люди, яким неможливо й надалі в такому стані знаходитися, і так жити.
Дуже важливе питання - це законність в нашій країні. Наприклад, система оподаткування. Зміни в податковому законодавстві, як правило, вносяться виключно через прийняття відповідних законів. Але цей уряд закони не тільки не виконує, але й вони хочуть в ручному режимі керувати цими законами. А якщо дуже часто змінюються закони чи правила гри, це вкрай негативно впливає на економіку і на бізнес.
Зміни податкового законодавства через ухвалення розпоряджень уряду, тобто підміна урядом вищого законодавчого органу країни - це неприпустимо. А намагання це робити весь час, і намагання управляти вручну... В жодній державі світу такої практики немає. А якщо це і є, то це негативно впливає на розвиток країни.
По суті, в Україні формується практика порушення законодавства України, і в першу чергу - самою державою і вищими посадовими особами країни. То що вже казати про суспільство?
Ми добре розуміємо: якщо кожен чиновник, якому дає такий приклад керівництво країни, буде використовувати закони на свій власний розсуд, так, як йому зручніше, то не важко собі уявити, що то буде за країна...
Ми знаємо, як здійснюється відшкодування ПДВ. Цей принцип розподілу на „своїх” та „чужих” є неприпустимим. Відбувається повне ігнорування законодавчих правил, що унормовують багато напрямків забезпечення життєдіяльності країни. Замість цього здійснюються заходи для штучного використання важелів силою своїх повноважень. Є приклади, коли за ПДВ розраховуються і зерном, і борошном, і, як люди зараз кажуть, скоро будуть розраховуватись гумовими калошами.
Гадаю, що ніхто ще не забув, як цей уряд обмежив право платників податку на прибуток враховувати збитки попередніх років та курсову різницю, використовувати нові норми амортизації.
Серед останніх прикладів - розпорядження уряду від 23 вересня про реєстрацію податкових накладних. Згідно з ним, незареєстрована податкова накладна не може бути підставою для формування податкового кредиту з ПДВ.
Безумовно, необхідно виявляти випадки шахрайства з відшкодуванням ПДВ, але все повинно бути у законодавчому полі.
Сьогодні за вимивання оборотних коштів шляхом невідшкодування ПДВ або за затримку такого відшкодування держава не несе перед платниками податків ніякої відповідальності.
За нинішнього уряду існування спрощеної системи оподаткування знаходиться під загрозою. На початку цього року уряд заборонив “спрощенцям” бути платниками ПДВ. Тоді нам разом з вами вдалося відстояти це право. Адже міг позбутися роботи цілий сектор підприємців. І це якраз той сектор, що реально займається більш-менш серйозним бізнесом і дає країні робочі місця.
Були спроби підвищити єдиний податок на початку лютого цього року, коли уряд виступив з ініціативою збільшити максимальну ставку єдиного податку з 200 до 500 гривень.
І знову саме завдяки послідовним спільним діям опозиції і підприємців ця ініціатива не пройшла.
У грудні минулого року Кабмін скандальним законопроектом про місцеві податки і збори запропонував підвищити в десятки разів ринковий збір.
Ухвалення такого закону за місяць спустошило б усі ринки країни. Завдяки знову ж таки нашим спільним зусиллям ми відстояли свої позиції, і в травні цього року законопроект був відхилений.
Підприємців позбавили права на автоматичне продовження оренди комунального і державного майна, примусили брати участь в аукціонах. А це - додаткові витрати.
Мораторій на перевірки контролюючих органів діє тільки на словах і вибірково. І це використовується для політичного тиску на підприємців. Ми це добре розуміємо.
Підприємці, як і раніше, скаржаться на необґрунтовані перевірки і свавілля з боку різноманітних контролюючих органів. Малий бізнес без перебільшення знищується як клас, адже його втрати від такої „політики” величезні.
Тільки за перший квартал поточного року 150 тисяч суб’єктів господарювання, що працюють на єдиному податку, припинили свою діяльність; 100 тис. підприємців вийшли з фіксованої системи оподаткування. Це - прямий наслідок недолугих дій влади.
Підприємства закриваються, або йдуть в „тінь”. Рівень тіньової економіки порівняно з минулим роком збільшується щоденно, і за розрахунками експертів з 5% він досяг майже 40%.
Шановні друзі!
Якою я бачу політику держави щодо бізнесу, і що, на мій погляд, повинна робити держава, як вона повинна будувати партнерські стосунки та відносини з бізнесом.
Я вважаю, що їх треба будувати на принципах та стандартах, які затверджені в Європейському Союзі. Ми багато років займаємось адаптацією українського законодавства до європейського. І зараз це питання теж на часі. Треба дуже системно, принципово підійти до затвердження низки законів. І я пропоную, щоб ми разом з вами їх підготували, і вже зараз почали займатись їх прийняттям у Верховній Раді. Наприклад, закон про малий бізнес.
Ці стандарти вимагають обов’язкової перевірки всіх нових законодавчих ініціатив на їх відповідність інтересам малого та середнього бізнесу. Тобто, будь-який крок влади можна фіксувати, і робити експертну оцінку законодавчим ініціативам.
Я розумію: найважливіше для підприємця - стабільність, надійність і передбачуваність державної політики.
Я хочу змінити імідж влади. Я хочу, щоб вона стане передбачуваною у своїх кроках та надійною щодо взятих на себе зобов’язань.
Я хотів би, щоб влада стала партнером у відносинах з бізнесом. І я це зроблю.
Переконаний, що для стабільності у податковій сфері необхідно прийняти Податковий кодекс, який забезпечить справедливу систему оподаткування, її адаптацію до норм Європейського Союзу, і встановить прозорі та зрозумілі механізми взаємодії держави і платників податків.
Передбачувана податкова система важлива для всіх підприємств, але ми також розуміємо специфіку малого бізнесу. Адже малий бізнес – найбільш уразливий. Я це чую кожного дня, коли перебуваю в регіонах.
На період кризи необхідно ввести мораторій на будь-які зміни спрощеної системи оподаткування. І відповідний законопроект № 4549 вже внесений до Верховної Ради депутатами нашої фракції.
Я забезпечу зменшення податкового тиску на бізнес. Ту політику, яку ми з цією метою запроваджували, ми її будемо продовжувати. Це передбачає як зниження податкових ставок, так й інші заходи з полегшення адміністрування податків.
Вже давно назріло питання поступового зниження ставок податків. Зокрема, ми розглядаємо питання зменшення ставок ПДВ і податку на прибуток.
Депутати від нашої фракції разом із тими конструктивно мислячими представниками інших політичних сил у парламенті, яких ми зараз намагаємося згуртувати, обов‘язково будемо розглядати законопроект № 4578, який знижує ставку податку на прибуток до 20% на період кризи. Це, наголошую, треба зробити обов‘язково.
Необхідно також зближувати податковий і бухгалтерський облік, що дозволить підприємствам економити на веденні одного обліку замість двох.
Ми рухатимемося шляхом спрощення податкової системи. Тому переконаний, що на законодавчому рівні необхідно спростити порядок та скоротити терміни відшкодування ПДВ, і в першу чергу - для експортерів. Це запропоновано нами в законопроекті № 4576.
Необхідно відновити вексельну форму розрахунків імпорту товарів для власних виробничих потреб. Це теж пропонується у нашому законопроекті № 4576.
Також Партія регіонів пропонує збільшити розмір амортизаційних відрахувань і введення “бонусної амортизації” з метою прискорення оновлення основних фондів. Це передбачено в нашому проекті закону № 3391.
Найголовніше - ми забезпечимо дієвий, відкритий і постійний діалог держави з платниками податків. Ми не допустимо протистояння між платниками податків та контролюючими органами і обов‘язково створимо всі умови для відродження кредитування.
Необхідно негайно рекапіталізувати банки, розблоковувати кредитування та знизити процентні ставки для підприємців і всіх галузей економіки. Для цього ми повернемо втрачену макроекономічну стабільність.
Також я пропоную запровадити продуману скоординовану бюджетну політику з контрольованим державним боргом і грошово-кредитною політикою.
Це вкрай необхідно для того, щоб ефективно використовувати всі ресурси, і власність, і запозичення в державі, задля отримання можливості відновлення економіки і досягнення оптимального фінансового результату. Це необхідна умова низької інфляції і стабільної гривні, без яких не може бути низької кредитної ставки.
Для цього необхідний, перш за все, реалістичний бюджет, дефіцит якого фінансується з різних неемісійних джерел.
Необхідна зважена політика державного боргу. Її принцип відомий - запозичення повинні використовуватися виключно на інвестиції, але не на “проїдання”, як це, на жаль, робиться зараз.
Це - принципові речі, що відрізняють мою позицію від моїх і наших з вами опонентів.
Крім того, для макроекономічної стабілізації важливо, щоб і Національний банк, і уряд, і Президент працювали злагоджено, працювали на кінцевий результат. Чого ми з вами не бачимо фактично всі ці 5 років.
Ми розуміємо всю важливість відновлення конструктивних відносин між урядом, Національним банком і Президентом.
Ми багато часу чекали цього від них і, на жаль, не дочекалися. Це повинна бути принципова позиція не тільки моя особиста, але й громадян України, які всі ці 5 років відчували на собі дії цієї влади.
Хотів би тепер від політики знову повернутись до економіки.
Коли я кажу про кредитні ресурси, то я добре розумію, що ця умова повинна бути виконана, як тільки для цього з’явиться щонайперша можливість. Без цього не може бути ніякого розвитку. І ми обов‘язково розширимо доступ малого і середнього бізнесу до кредитних ресурсів.
Для цього ми запустимо державну програму компенсації відсоткових ставок для малого та середнього бізнесу. Ця система працює в усьому світі, і тільки в нашій країні її немає.
Ми забезпечимо надійний захист прав підприємців у відносинах з державними органами, створимо механізм відповідальності державних органів перед платниками податків за неправомірні дії. Закон це зробить.
Необхідно ввести дзеркальну відповідальність як платника податків перед бюджетом, і це справедливо, так і бюджету - перед платниками за накопичення заборгованості з відшкодування ПДВ. Якщо цього не буде зроблено, то чиновники, які мають, як кажуть, кишені до п‘ят, будуть на цьому паразитувати. І буде корупція.
Вважаю за необхідне ввести фінансову відповідальність податківця, митника або іншого посадовця за дії або бездіяльність, що призвели до негативних для підприємця наслідків.
В умовах кризи, - і я для себе це чітко усвідомлюю, - бізнес очікує від влади реальних кроків зі спрощення процедур та сприяння малому і середньому бізнесу, а не декларацій та лозунгів, які ми останнім часом постійно чуємо.
Я зроблю все, щоб забезпечити реальний, а не декларативний мораторій на проведення перевірок суб’єктів малого бізнесу на період кризи. Відповідний законопроект № 4551 вже поданий в парламент депутатами нашої фракції.
Ми спростимо процедури реєстрації і ліквідації підприємств.
Ми спростимо і здешевимо отримання дозволів на будівництво.
Час для отримання всіх необхідних документів для будівництва і введення в експлуатацію будівель не повинен перевищувати 25 днів.
Ми прискоримо процедуру реєстрації власності. Реєстрація прав власності при покупці землі та будівель не повинна тривати більше, ніж 5 днів.
Ми здешевимо міжнародну торгівлю. Необхідно скоротити час та вартість проходження процедур експорту та імпорту товарів відповідно до міжнародної Конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур.
Ми добре розуміємо, що та „лавочка”, яку зараз відкрила влада, прикриваючись програмою „Контрабанда – стоп”, практично зупинила розвиток бізнесу в країні. Ви подивіться, що робиться на кордонах, що робиться на митницях, на ліцензійних складах. Практично зупинено рух товарів. І зараз тільки через суди ці товари чи обладнання виштовхуються на наші підприємства. Що це за робота?
Я вважаю, що необхідно забезпечити достатній рівень підтримки малих і середніх підприємств в сільському господарстві.
Ми виступаємо за збереження спрощеної системи оподаткування для малого бізнесу. Особливу увагу треба приділити розвитку сфери послуг. Великий бізнес дуже громіздкий та неповороткий для цієї економічної ніші.
Перспективним напрямом сьогодні є туристичний бізнес.
Сьогодні Україна, маючи вдвічі більший рекреаційний ресурс, ніж Угорщина, приймає втричі менше туристів.
Напередодні Євро-2012 ми повинні зробити все, щоб гості нашої країни хотіли ще не раз повернутися до України.
Весь рекреаційний бізнес на 10 років повинен бути звільнений від податків, і це моя особиста точка зору.
Відродивши партнерські відносини між державою і бізнесом, ми спільними зусиллями закладемо основу для зростання економіки та добробуту наших громадян.
Дякую за увагу.
Обсудить новость на Форуме