13:00 27.05.2009 | Все новости раздела "Партия Регионов"

Віктор Янукович: Треба заліковувати, а не роз'ятрювати рани нашого народу

Не можу не висловити глибокої стурбованості черговим нагнітанням напруги навколо питання про Голодомор, напруги, яка йде від нинішньої влади України.

З ініціативи Банкової Служба безпеки України 22 травня цього року порушила кримінальну справу за фактом вчинення в Україні геноциду в 1932-33 роках, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 442 Кримінального кодексу країни. Пунктом 2 цієї постанови відповідним службам доручається негайно приступити до розслідування справи.

Цілком очевидно, що такі дії не витримують жодної критики. Більше того, я назвав би таку постановку питання провокаційною і безвідповідальною. Ще у липні 2008 року, тобто майже рік тому, Генеральний Прокурор України О. Медведько надіслав на ім'я тоді виконувача обов'язків голови СБУ В. Наливайченка правовий висновок Генпрокуратури, в якому на 7 аркушах доводиться неможливість поширення дії Конвенції ООН 1948 року "Про запобігання злочину геноциду та покарання за нього" на події 1932-33 років в Україні. У висновку зазначається, що дану Конвенцію можна використовувати виключно для надання історичної оцінки подіям того періоду, що вже зробила Верховна Рада України, ухваливши відповідний закон. У документі вказується серед іншого, що у разі встановлення осіб, які за вчинення даного злочину не були притягнуті до кримінальної відповідальності, до уваги слід взяти положення статті 49 КК України 2001 року щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням термінів давності.

Однак у нашій державі, де, на жаль, політична доцільність є вищою за право, висновок Генеральної Прокуратури не беруть до уваги. Як результат – суспільство знову опиняється перед загрозою бути втягнутим у внутрішній конфлікт, спричинений різницею в оцінках причин і наслідків трагічних подій 1932-33 років. І це в умовах жорстокої соціально-економічної кризи, яку переживає зараз країна і при якій відповідальна влада повинна думати про те, як об'єднувати народ, а не про те, як нацьковувати брата на брата.

Важко повірити у те, що українська влада свідомо іде на такі кроки. Якщо це так, то напрошується дуже невтішний висновок: підтримка постійної напруги навколо питання про Голодомор потрібна нинішній владі для того, щоб продовжувати погіршувати і без того погані відносини з Російською Федерацією. Відомо, що для Росії як правонаступниці СРСР ця тема є особливо чутливою.

Офіційна Москва і широка громадськість Росії слушно зауважує, що внаслідок тих трагічних подій гинули не лише українці, а й представники багатьох інших національностей. Однак цей очевидний факт мало що значить для осіб, які цинічно використовують трагедію 1932-33 років для того, щоб залишитися при владі. Схоже, вони навіть готові викреслити з історії України увесь радянський період. Бо якщо порушувати кримінальні справи проти організаторів Голодомору, до них слід буде долучити все керівництво та партійно-радянський актив тодішньої Радянської України. У такому випадку слід буде відмежуватися і від усієї подальшої нашої історії, в тому числі і від участі Радянської України у великій перемозі над фашистськими загарбниками, у героїчній відбудові зруйнованого народного господарства. А це означає, що нинішня влада в Україні хоче вкрасти в народу його історію, переписавши її на свій розсуд, на свій смак і на свої короткотермінові потреби.

Зрозуміло, що йдеться про чергову пропагандистську кампанію в рамках великої геополітичної гри. Шкода лише, що організатори цієї гри – а це керівництво української держави – не думають про те, наскільки безвідповідальною є спекуляція на трагедії мільйонів людей у час, коли народ, доведений цією владою до цілковитого зубожіння, знову змушений боротися за виживання.

У цьому зв'язку від імені Партії регіонів ще раз заявляю протест проти чергової спроби нинішніх можновладців втягнути суспільство у громадянське протистояння, а Україну – у конфронтацію з Російською Федерацією.

Народ України знає про своє минуле – і героїчне, і трагічне. Хрести на високих могилах при дорозі чи серед степів, зірки на скромних солдатських обелісках – усе це наша історія. Рани потрібно не роз'ятрювати, а заліковувати. І свої, і тих, хто живе поруч з нами. Так повинні робити відповідальні державні мужі, які дбають про майбутнє народу.

Источник: Партия Регионов

  Обсудить новость на Форуме