22:15 14.09.2009 | Все новости раздела "Партия Регионов"

Віктор Янукович: Я бачу, що країну треба рятувати, тому я йду на вибориІнтерв’ю для журналу «Business Ukraine»

За п'ять років після „оранжевої революції” Віктор Янукович став вірогідним лідером президентських перегонів.

Пітер Дікінсон

Ділова Україна (Business Ukraine)

Коли згасла „оранжева революція” 2004 року, і Україна вийшла на шлях, який більшість спостерігачів розглядали як новий старт демократії у країні та втілення її євроінтеграційних прагнень, мало хто повірив би, що вже за п’ять років Віктор Янукович знову змагатиметься за українське президентство. Навпаки, до весни 2005 року багато хто вважав, що пан Янукович тихо зникне: поширювались чутки, що він, можливо, вирішить залишити політику взагалі.

Початок надзвичайного повернення

Проте навіть і на цьому дні своєї політичної кар'єри пан Янукович користувався вірною підтримкою багатьох мільйонів людей у своїх традиційних виборчих регіонах на Півдні та Сході України. До того часу, коли країна йшла на наступні вибори навесні 2006 року, очолювана Януковичем Партія регіонів достатньо відновилася для того, щоб фінішувати переконливим переможцем на виборах до парламенту, що відкрило шлях для повернення В.Януковича до офісу Прем'єр-міністра, який він уперше займав у 2002 році ще до „оранжевої революції”.

Поновлення пана Януковича на посаді Прем'єр-міністра стало можливим через розкол серед „оранжевих” та зраду Соціалістичної партії. Це стало головною віхою в пост-„оранжевій” реабілітації донецького політика та відновило його у числі перших політичних лідерів країни.

Заскочений у середині 2007 року конституційно-сумнівним указом Президента Ющенка про розпуск парламенту та призначення позачергових виборів, пан Янукович останні два роки очолював парламентську опозицію в країні та постійно критикував законодавчу владу щодо питань членства у НATO та антикризових заходів уряду.

На вибори – з позиції переваги

Будучи далекою від зникнення з української політичної арени, нині поважна постать Віктора Януковича як ніколи досі має великий вплив. Останні опитування виборців віддають йому переконливу перемогу – перевага у 8-12% над найближчим конкурентом у президентських перегонах.

Отож, пан Янукович вирушає в осінню президентську кампанію з позиції найбільшої переваги. Зважаючи на політичні симпатії громадян до інших кандидатів, які вже вступили у президентські перегони, Віктор Янукович має хороші шанси перемогти у другому турі свою вірогідну опонентку Юлію Тимошенко, якій ще належить подолати перешкоди, що виникли через тривалу відсутність єдиного „оранжевого” фронту.

Нинішній рейтинг донецького політика – це не миттєвий успіх чи протест населення проти кризи. Навпаки, Віктор Янукович постійно мав найвищі рейтинги довіри у країні за останні п'ять років, доки довіра до інших політичних партій стрімко падала.

Під час нашої зустрічі у комфортних офісах штаб-квартири партії в урядовому кварталі пан Янукович каже, що його тривала присутність як провідної особи в українській політиці є, по суті, вироком „оранжевому” табору за неспроможність втілити зміни, які вони обіцяли народові у 2004 році.

“Якби теперішнє керівництво країни, прийшовши до влади у 2005 році, працювало ефективно, я був би непотрібний як опозиційний лідер. Якби я бачив, що зусилля влади відбудувати країну мають успіх, я би особисто аплодував їм та підтримував їх, але так не сталося. Натомість останні п'ять років „оранжеві” сили дискредитували себе, і зараз я вважаю, що українці вирішать, що цю владу треба змінити", - каже Віктор Янукович про свою роль у майбутніх президентських виборах. “Я бачу, що країну треба рятувати, тому я йду цим шляхом.”

Його нинішні височенні рейтинги та непорушна впевненість у результатах майбутньої виборчої кампанії свідчать про те, що панові Януковичу вдалося дистанціюватися від звинувачень у підтасовці голосів, які висувалися проти нього у 2004 році. Зрештою, Лідер Партії регіонів ніколи й не припускав, що другий тур слід було обов’язково переголосовувати.

“Ми перемогли законно у 2004 році, і нинішні опитування виборців свідчать, що чинні результати другого туру були справжнім відображенням волі електорату", - каже В.Янукович, вважаючи за краще говорити про „бідних, нещасних людей, яких обдурили лідери революції”, та звинувачуючи „оранжеву” владу у „полюванні на відьом”, переслідуванні чиновників, які підтримали його президентство. “Вони (представники нової влади. – Ред.) викинули 20 000 державних службовців на вулиці за те, що останні підтримали мою кандидатуру", - каже він.

Це ж економіка!

У виборчій кампанії пана Януковича, як очікується, багато робитиметься наголосу на його економічні досягнення на посаді прем’єр-міністра та великі показники економічного зростання за часів його першого перебування в кабінеті прем’єра у 2002-2004 роках. “Увесь час мого перебування при владі – як в Донецькій області, так і в Києві – я постійно досягав хороших результатів", - наголошує він і додає: “Я маю також команду, яка за досвідом не має рівних у сьогоднішній Україні.”

Пан Янукович, звичайно, критикує антикризові заходи уряду Тимошенко та обіцяє забезпечити більш координований підхід до подолання глобальної економічної кризи, пропонуючи ширшу підтримку стратегічно важливим експортним ринкам країни. “Україна залишається потужним експортером, і наше завдання - підтримувати наших експортерів політично і дипломатично на європейських, американських та азійських ринках. Престиж і статус наших головних експортерів є частиною нашого міжнародного іміджу та потужним символом України, а також її головною економічною силою", - підкреслює він.

Стабільність – знову основний коник кампанії

Протягом нашої розмови пан Янукович неодноразово згадує про відновлення економічного зростання, яке було забезпечене протягом його першого перебування в кабінеті прем’єра у 2002-2004 роках. Імовірно, цей економічний коник стане на чолі його виборчої кампанії. Пан Янукович вказує на свої минулі успіхи задля підтвердження того, що він – саме той, хто зможе підвести розвалену українську економіку на ноги. Це – заклик до стабільності, він тепер добре знайомий більшості українського електорату. У відповідь на ейфорію, яка вразила більшість народу країни протягом „оранжевої революції”, команда Януковича розмістила серію плакатів, які проголошували: „Надія - це добре, стабільність - краще.”

Мало що відтоді змінилось, але протягом усього нашого інтерв'ю мова пана Януковича була сповнена згадками про стабільність і передбачуваність та іншими досить приземленими тезами про державну розбудову, котрі він зробив основою своїх політичних переконань. Віктор Янукович наполегливо наголошує, що його команда більше схильна робити конкретні справи, маючи на увазі, що опоненти марнують багато часу на розмови, та підкреслює важливість розуміння основ державного управління.

„Оранжеві” сили країни продовжують пропонувати забарвлене в рожевий колір майбутнє для України, яка буде законослухняним та повноцінним членом європейської сім’ї націй, а слова пана Януковича чітко спрямовані на актуальний момент та базуються на закликах до стабільності, які виявилися переконливими в сусідній Росії і у більшості колишніх радянських республік.

На додаток до проблем, спричинених нинішньою світовою кризою, Лідер Партії регіонів скаржиться також на те, що він називає поточною кризою правопорядку в країні. За його словами, ця хвороба має коріння в байдужості до Конституції, яку демонструють його „оранжеві” опоненти. “Це – джерело національного сорому, що нашу країну сприймають як одну з найбільш відсталих в Європі через ігнорування Закону. Це основна причина, чому наша демократія так часто нагадує анархію", - вважає він.

Якщо Віктор Янукович стане четвертим президентом України у 2010 році, він, за його словами, обов’язково здійснить далекоперспективну реформу судової влади у країні: “Панування Закону має бути основою нашої демократії.”

Віктор Янукович налаштований також на налагодження зв’язків зі своїми політичними опонентами, і говорить, що хоче створити „міністерство всіх талантів” поза партизанськими партійними фронтами.

Підтримка надання офіційного статусу російській мові

Хоча такі виборчі вигадки, як подвійне українсько-російське громадянство, були відкинуті з часів кампанії 2004 року, пан Янукович залишається вірним ідеї зробити російську мову другою державною мовою України.

Проте, відчуваючи зміну політичних вітрів, що дмуть через сьогоднішню Україну, він більше не грунтує заяви на риториці із радянським забарвленням про братні слов'янські народи. Натомість, він каже, що мовна рівність є необхідною для дотримання Європейської Хартії регіональних мов та мов національних меншин.

“Любов до України полягає не в тому, щоб насильно примушувати людей говорити і думати українською мовою", - висловлює він свою думку. “Ті з нас, хто говорить своєю рідною, але не українською мовою, любить Україну не менше, ніж ті, хто вважає себе ”справжніми українцями”. Ми просто хочемо, щоб кожен у сьогоднішній Україні жив гідним життям; щоб кожен міг говорити своєю рідною мовою та ходити до своєї церкви. Спроби примусової українізації не дадуть позитивного результату, адже Україна – багатокультурна та багатомовна нація”.

Будинок з вікнами, що виходять на Схід і на Захід

Нинішній погляд пана Януковича на геополітичні перспективи України більш виважений, ніж був у 2004 році. Він відкидає ідею розгляду сучасної української політики як суперечки між Кремлем та Заходом за душу України. Двічі прем’єр-міністр, він залишається великим прихильником тісніших зв'язків з Росією. Однак обережно визнає, що більше немає жодних гострих розходжень серед українських політиків щодо перспективи європейського майбутнього країни.

Нещодавні зустрічі з провідними політичними діячами Заходу (включаючи віце-президента США Джо Байдена) демонструють бажання В.Януковича покращити відносини із Заходом, а також нову готовність Вашингтона та Брюсселя налагоджувати зв’язки з нинішнім лідером опозиції.

Пан Янукович детально говорить про необхідність уніфікувати українське законодавство із нормами ЄС, але переконує, що це потрібно робити не на догоду комусь у Брюсселі, а насамперед – в інтересах побудови кращої України. Він пояснює, що рішуче протестує проти ідеї необхідності Україні обирати між Росією і Європою. “Я переконаний, що нам треба збудувати наш дім так, щоб його вікна виходили і на Схід, і на Захід. Росія та інші країни СНД мають бути з одного боку, а ЄС та Америка – з іншого. Українське геополітичне місцезнаходження вимагає добросусідських відносин з усіма. Наша країна - міст між Сходом і Заходом, і ми повинні використовувати цю геополітичну реалію як нашу перевагу", - підсумовує він.