21:00 27.01.2011 | Все новости раздела "Партия Регионов"

Підсумки Інтернет-конференції народного депутата України від Партії регіонів А. Кінаха на тему «Інвестиційні можливості та економічний розвиток України»

Сьогодні, 27 січня 2011 року, на Офіційному сайті Партії регіонів відбулася Інтернет-конференція народного депутата України від ПР Анатолія Кінаха на тему «Інвестиційні можливості та економічний розвиток України». Під час Інтернет-конференції політик розповів про перспективи економічного розвитку нашої країни, механізми залучення інвестицій та пріоритети соціально-економічної політики діючої влади.

– Доброго дня, шановні читачі сайту Партії регіонів. Радий можливості поспілкуватися з вами та відповісти на ваші численні запитання. Буду намагатися дати відповідь кожному, адже бачу, що вже надійшло дуже багато цікавих і актуальних запитань.

Петро Васильович, Суми: – Чи правильно те, що міжнародні фінансові організації, м’яко кажучи, диктують нам, як жити, які зміни в законодавство вносити, які реформи проводити? От нещодавно, до прикладу, розкритикували новий законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про державні закупівлі», який покликаний розширити права державних підприємств. Як Україні бути у такій ситуації: коли і міжнародні зобов’язанні потрібно виконувати, і відстоювати власні національні інтереси?

– Зовнішні запозичення та співпраця з міжнародними фінансовими організаціями, такими як МВФ, ЄБРР, Світовий банк, – нормальна цивілізована практика для всіх держав, особливо коли вони проходять кризові періоди. Й Україна не виняток. Принципове значення такої співпраці полягає у тому, на яких умовах базуватиметься партнерства та з якою метою залучаються кошти. Ці умови повинні відповідати національним інтересам України, а ресурси - спрямовуватися на розвиток, стабілізацію фінансової ситуації, підвищення конкурентоспроможності економіки, зниження рівня енергоємності, підтримку підприємництва тощо.

Викликає хвилювання, коли в рамках такої співпраці з міжнародними організаціями Україні, по суті, вказують, яку нам потрібно проводити податкову, гуманітарну політику, де і як ми маємо задіювати методи державного протекціонізму, яку ми маємо вести соціальну політику. В цій ситуації нам самим, Українській державі потрібно мати чітке уявлення, які цілі і завдання ми переслідуємо. На момент досягнення домовленостей про співпрацю треба мати конкретні програми, стратегії, етапи реалізації дуже важливих для нас структурних реформ.

У цьому контексті надзвичайно важливою є комунікація з суспільством, роз’яснення суті і значення реформ. Бо у нас, до прикладу, пенсійна реформа асоціюється у людей виключно з таким поняттям, як підвищення пенсійного віку для жінок. А проблема насправді набагато складніша. Це складна системна програма, яка передбачає цілий комплекс заходів: створення пенсійних фондів як дуже важливої складової наповнення Пенсійного фонду, як потужного інвестиційного джерела для економіки, врахування цілої низки соціальних параметрів, зокрема, вимірювання тривалості та якості життя. Тому в цьому відношенні нам потрібно вести серйозну роз’яснювальну роботу серед людей.

Що ж стосується закону про державні закупівлі, то покращення, оптимізація процесу здійснення державних закупівель потрібна передусім Україні, а не міжнародним фінансовим інституціям. Новий закон про державні закупівлі дає змогу суттєво скоротити зловживання у цій сфері, забезпечити прозорість і підконтрольність цього процесу.

Отже, підсумовуючи, Україна повинна бути відкрита для співпраці на рівноправних і взаємовигідних умовах із міжнародними фінансовими інституціями. Однозначно ця співпраця повинна бути спрямована на покращення інвестиційного клімату і реалізацію стратегії розвитку та модернізацію економіки України. Крім того, нам потрібно працювати не тільки над тим, щоб залучати ресурси міжнародних фінансових організацій. Нам потрібно ще й забезпечити ефективне використання власних ресурсів. В тому числі, треба підвищувати довіру до банківської системи, скорочувати рівень тіньової економіки, протидіяти корупції. Тому до власних національних треба додавати кошти міжнародних кредиторів, над ефективним використанням яких потрібно працювати постійно, і ніколи про це не забувати.

Марина Василівна, Львів: – Чи буде реалізована у цьому році земельна реформа, і чого чекати від неї українцям, простим селянам?

- Незавершеність земельної реформи є однією з серйозних проблем, яка негативно впливає на розвиток країни і на створення привабливого інвестиційного клімату. Для нас дуже важливо сформувати в Україні сучасні, прозорі і цивілізовані земельні відносини. Земельна реформа повинна бути однією з найпріоритетніших. Для цього потрібно реалізувати складний і відповідальний блок різних завдань.

Треба чітко розуміти, що земля – це національне надбання. З цього виходить земельна політика в усьому світі. Для того, щоб вийти на сучасні земельні відносини, нам потрібно мати чітку програму дій, у тому числі мають бути певні перехідні етапи. Не можна допускати одномоментної ліквідації мораторію на продаж землі, який діє сьогодні. Ми повинні розглянути ці питання на найбільш високому рівні і відпрацювати програму переходу на сучасні ринкові відносини й надання землі статусу товару. Слід врахувати, що обов’язково треба прийняти закон про державний земельний кадастр. По суті, це інвентаризація землі. Ми повинні чітко мати уявлення, що у нас є і в якому стані.

Тільки на основі етапності, якісного формування законодавчої і нормативної бази, захисту землі, моніторингу і контролю за її використанням, відстоювання національних інтересів має відбуватися реформування земельних відносин. Також важливо розібратися з фактами корупції і зловживань у земельних відносинах. Тут треба наводити порядок.

Впевнений, що сьогодні, коли на світових ринках зростає попит на продовольство, про що стверджує, зокрема, ФАО, Україна може і повинна стати дуже потужним гравцем на світових фінансових ринках. Переконаний, що Україна повинна використати цей шанс.

Ігор, Миколаїв: – Анатолію Кириловичу, ви як керівник найпотужнішої в Україні бізнес-організації маєте знати напевно, як почуваються підприємці в умовах дії нового Податкового кодексу. Чи спостерігається фіскальний тиск на суб’єкти підприємницької діяльності?

- Немає сумнівів, що нам потрібно вдосконалювати систему оподаткування. Адже, за оцінками експертів, система оподаткування в Україні – одна з найгірших у світі. Серед 183 держав у світі нам дають 181 місце. Це ганебно. Тому, безумовно, ухвалений Податковий кодекс є надважливим документом.

На моє переконання, Податковий кодекс покликаний вирішувати два питання. По-перше, він повинен забезпечувати реалізацію інтересів держави. Ми маємо розуміти, що бюджет – це основа життєдіяльності держави, і він повинен адекватно наповнюватися. По-друге, система оподаткування повинна виконувати не лише фіскальну, а й стимулюючу функцію, спонукаючи суспільство, економіку до зростання ділової активності.

Український відповідальний, прозорий бізнес підтримує зусилля держави з протидії корупції і тіньовим схемам в економіці. Бізнес чітко розуміє, що від ефективності роботи державних органів щодо протидії корупції залежить можливість розширення бази оподаткування і зниження податкового тиску на тих, хто працює прозоро. Це взаємопов’язані речі. Тут бізнес і держава, безумовно, мають бути партнерами.

Важливо, щоб держава і платники податків були союзниками в рамках реалізації Податкового кодексу. Це має бути системна взаємодія в рамках відносин влади і бізнесу. У нас уже створена спільна експертна робоча група Податкової служби і платників податків. Тому необхідно, щоб у нас і надалі була взаємодія, комунікація, зворотний зв’язок, експертна робота. Така робота дасть результати, які потрібні всім: і державі, й економіці, і платникам податків.

Ірина, Хмельницький: – У рамках реформування української економіки передбачені заходи з енергозбереження? Адже це поняття дуже поширене і затребуване в усіх розвинених країнах світу…

- Енергозбереження є дуже актуальним для країни, особливо в умовах зростання конкуренції. Сьогодні енергоємність української економіки приблизно в 3-4 рази вища, ніж у сусідніх державах, зокрема, в країнах Східної Європи. Вирішувати ці завдання можливо тільки за рахунок чіткої програми енергоефективності, грамотної енергетичної політики, модернізації, технічного і технологічного переоснащення основних фондів. Без вирішення питання енергозбереження ми ніколи не будемо конкурентоспроможними. Тим паче в світі існує тенденція зростання цін на енергоносії.

Питання енергозбереження мають вирішуватися на основі державно-приватного партнерства. Держава повинна через податкові та інші регуляторні важелі стимулювати енергозбереження, а реальний сектор економіки повинен втілювати енергозберігаючі програми на практиці, використовуючи відповідні технології. Питання енергозбереження принципові для забезпечення конкурентоздатності і сталого економічного розвитку держави.

Андрій Миколайович, Тернопіль: – Ви неодноразово наголошували на тому, що лише партнерство влади та бізнесу є запорукою реформування економіки і процвітання країни. Слідкую за вашою діяльністю: ви багато приділяєте уваги цьому питанню, ваша організація підписала чимало угод з різними органами влади. Чи є якісь плоди такого партнерства і що плануєте ще зробити для його зміцнення і продовження?

- Не можна допускати, щоб рішення, які впливають на умови розвитку економіки, приймалися тільки в кабінетах. Розумна, високопрофесійна влада завжди має бути зацікавлена у зворотному зв’язку. Діалог між владою і бізнесом, державою і суспільством повинен бути постійним і має базуватися на високому рівні взаємної відповідальності. Держава повинна відповідати за якість «правил гри», умов ведення бізнесу, а бізнес - за результати своєї діяльності перед державою і суспільством. Це створення робочих місць, сплата податків, соціальна відповідальність бізнесу. На сьогодні можна сказати, що комунікація влади і бізнесу вже напрацьована. І це на користь усім.

Сергій, Київ: – Анатолію Кириловичу, добрий день! Вдячні за можливість з вами поспілкуватися. Мене цікавить питання: що буде з курсом гривні в 2011 році? І в якій валюті краще зберігати гроші?

- Курс національної грошової одиниці – гривні – це інтегральний показник результатів діяльності економіки в цілому. Досягати високого рівня стабільності національної грошової одиниці потрібно тільки спільними зусиллями всіх відповідальних органів, передусім, Уряду і Національного банку.

Сьогодні нам вдалося витягнути економіку України з прірви, до якої вона скочувалася. Своєчасно прийнято державний бюджет на 2011 рік, тому ми можемо проводити прогнозовану курсову і грошово-кредитну політику. В державному бюджеті закладений середньозважений курс гривні до долара на рівні 7,9 гривень за один долар. Виходячи з того, що в Україні своєчасно прийнятий бюджет, за умови проведення збалансованої валютно-курсової політики, можна сподіватися, що курс протягом цього року буде триматися на рівні, закладеному у Законі України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

Що ж до поради, я переконаний, що більшою мірою треба зберігати гроші у національній грошовій одиниці. Треба підвищувати довіру до гривні і створювати умови для того, щоб люди тримали свої заощадження у гривні. Якщо ж говорити про диверсифікацію ризиків, то я б радив тримати десь 60% заощаджень у гривні і десь по 15-20% - у доларах і євро. Ще раз наголошую: треба підвищувати довіру саме до національної валюти.

Марина, Одеса: – Чому в прекрасній чорноземній Україні постійно дорожчають продукти? Якщо це самовілля спекулянтів, як стверджує влада, то чи будуть вони покарані?

- Важливо розуміти, що люди дають оцінку діям влади не за переможними реляціями щодо зростання валового внутрішнього продукту, а за рівнем зростання зарплат, якості життя, реального добробуту населення. Тому завданням влади є досягнення якісних результатів, які позитивно впливатимуть на рівень життя громадян.

Нам потрібно поступово виходити з того скрутного становища, в якому країна опинилася після соціально-економічної кризи. Зростання рівня життя громадян має бути результатом ефективної економічної політики. Ми повинні працювати для підвищення платоспроможності наших громадян. Дуже важливо, щоб це відбувалося з використанням тих фінансових важелів, які є в руках держави. Зокрема, нам необхідно займатися переглядом споживчого кошика, щоб він відповідав реальним потребам людей. Також необхідно регулювати і контролювати ситуацію на продовольчому ринку, ситуацію з житлово-комунальними тарифами, не допускаючи спекулятивного або необґрунтованого зростання цін і тарифів. Задля цього необхідно задіяти всі функціональні важелі держави, проте робити це потрібно ринковими методами. Ринкові методи і підходи є запорукою обґрунтованості й ефективності соціальної політики. На завершення хочу зробити акцент на необхідності утвердження адресної соціальної допомоги, адресної підтримки. Питання адресного соціального захисту в сучасному світі виходять на перший план.

Олег, Черкаси: – Давоський економічний форум – це показуха, ми там на людей дивимося чи себе показуємо? Чи можемо залучити реальних інвесторів? Чи були у попередні роки конкретні результати від цього форуму, а, може, просто проїздили державні кошти?

- Сьогодні практично третина вітчизняного товарообігу припадає на Європейський Союз. 72% всіх прямих іноземних інвестицій, які поступили в Україну за 20 років, – це інвестиції, знову ж таки, з Європейського Союзу. Ми вже дуже глибоко інтегровані в світову і, зокрема, європейську економіку. Тому зовнішньоекономічні зусилля, які робить сьогодні Президент, мають для нас принципове значення. Це дуже важливо для того, щоб просувати Україну в світі.

На досягнення позитивного результату у зовнішньоекономічній співпраці сьогодні спрямовані всі візити Глави держави: в Японію, перед цим - у Китай, Німеччину, США та багато інших країн. Фактично охоплюються всі ключові для нас країни. Це дуже важливо, адже Україна – країна з експортно-орієнтованою економікою. Більше 50% вітчизняного ВВП формують наші експортери. Тобто соціально-економічна ситуація в країні багато в чому залежить від наших зовнішньоекономічних успіхів.

Форум у Давосі – це, по суті, унікальна можливість для спілкування, для налагодження міжособистісних контактів на рівні лідерів країн, на рівні керівників світових фінансових інституцій, напрацьовуються протоколи намірів, формуються плани щодо подальших візитів в Україну, концентрується увага на наших пріоритетах. З огляду на це я переконаний, що візит Президента Віктора Януковича у Давос буде успішним. Переконаний, у Давосі знайдеться багато бажаючих відвідати Україну і шукати можливості для співпраці.

Ми повинні розуміти, що нам необхідно створити прогнозовані і стабільні умови, а головне - забезпечити рівноправну конкуренцію. Якщо ми створимо такі умови, то інвестиції будуть. Це лежить в основі вимог, які формулюються Президентом, і в основі тих пропозицій, з якими ми звертаємося до наших партнерів. Все буде залежати від того, наскільки серйозно, системно і відповідально ми поставимося до створення сприятливого інвестиційного клімату.

Дякую всім за запитання. Радий можливості поспілкуватися з вами. На все добре.



Прес-служба Партії регіонів