16:15 20.05.2011 | Все новости раздела "Партия Регионов"

Олена Бондаренко: Парламент вперше з 2005 року розглянув звіт про роботу Національної ради з питань телерадіомовлення

Верховна Рада з 2005 року не розглядала належним чином звіти Національної ради з телебачення та радіомовлення. Про це повідомила народний депутат, член парламентської фракції Партії регіонів, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Олена Бондаренко в п’ятницю, 20 травня, після звіту голови Нацради з телерадіомовлення Володимира Манжосова за роботу структури в 2010 році.

За словами депутата, починаючи з 2005 року, парламент самоусунувся від контролю за діяльністю регуляторного органу, і це, звичайно, не сприяло ефективній роботі цього регулятора. «Комітет 17 березня поточного року розглянув звіт Нацради за 2010 рік, і варто відзначити, що за своєю структурою документ є системним, таким, що відповідає вимогам закону про Національну раду, у звіті відображена інформація щодо реалізації плану розвитку теле-, радіо- та інформаційного простору, підсумки ліцензування телерадіомовлення за 2010 рік, здійснення регуляторних та наглядових повноважень стану справ з дотримання вимог законодавства щодо участі іноземного капіталу, стану конкуренції та рівня монополізації телерадіоінформаційного ринку», – повідомила вона.

Говорячи про питання в звіті Нацради, які викликали гострі дискусії та неоднозначні оцінки в комітету, Олена Бондаренко, зокрема, згадала запровадження цифрового мовлення. «Всі країни Європи, в тому числі – Україна, підписали міжнародну угоду «Женева-2006», де визначено 2015 рік як завершальний у процесі переходу від аналогового до цифрового ефірного мовлення. Багато хто з країн уже впорались із даним завданням. Румунія, Словаччина, Польща, Угорщина вже завершують розбудову відповідної інфраструктури. Росія почне відключати аналогові передавачі наприкінці 2012 року. А ми мусимо діяти з ними синхронно – цього вимагають технології. На жаль, Україна через безвідповідальну роботу Національної Ради попереднього складу майже втратила темпи та частотний ресурс, який є на кордоні. Але я хочу сказати, що саме в складі нинішньої Нацради вдалося розблокувати роботу й процес переходу з аналога на цифру, зараз у найкоротші терміни будується мережа в Україні, яка дозволить усім регіональним, національним та державним каналам забезпечити потужну тріаду – чотири мультиплекси, які буде організовано в нашій країні, забезпечать частотним ресурсом абсолютно всіх», – сказала парламентар.

«Відкритими залишаються не лише питання технічного характеру, а й питання економічного та фінансового порядку. Досі не зрозуміло, які витрати ляжуть на телеканали, які зобов’язання нестиме провайдер, який збирається інвестувати в цей проект мільярд, тоді як ціна «цифри» для України є значно вищою. Чи не трапиться так, як трапилось із Євро-2012, і доведеться пожежу гасити бензином. Скажімо, хто – держава, провайдер, споживач – і скільки має заплатити за ресивери – технічні засоби прийому сигналу для кожної оселі. Не до кінця зрозумілою є й інформація щодо ліцензування провайдера програмної послуги та ліцензування мовлення. Як відомо, Нацрада у грудні минулого року вже проводила конкурс провайдера багатоканальних телемереж МХ-1, 2, 3, 5, які розбудовуватимуть цифрову інфраструктуру. Переможцем стала приватна структура «Зеленбуд», компанія отримала чотири ліцензії – на кожен із мультиплексів, терміном дії на 10 років. На кожному з мультиплексів ресурс становить 8 телепрограм. Провайдер уже будує мережі, днями Нацрада внесла зміни у його ліцензію в частині стандарту цифрового мовлення – з dvb-t на більш сучасний dvb-t2. Це, може, й можна було б вітати, але ж, знову таки, є запитання. Цей стандарт дозволить приймати сингал високої чіткості, технічні засоби його прийому – декодери – коштують набагато дорожче. Інше, не менш важливе питання, – якість телевізійного парку, який є здебільшого морально застарілим для цього стандарту. Адже відомо, що ефірна «цифра» буде поза конкуренцією там, де відсутні кабельні мережі – переважно в сільській місцевості, райцентрах і в невеликих містах. Цей сектор налічує приблизно 8 мільйонів домогосподарств. Зрозуміло, що навіть найдорожчий ресивер не зможе забезпечити якісне зображення на екрані телевізора, виробленого ще за СРСР. Власники старих телевізорів не зможуть дивитись програми. Звідси запитання: хто профінансує заміну телевізорів пенсіонерам, малозабезпеченим громадянам та соціально вразливим верствам населення?» – додала вона.

Ще одним питанням у роботі Нацради, яке комітет вважає проблемним, Олена Бондаренко назвала ведення державного реєстру. «Ситуація покращилась, але питання залишаються. Реєстр, який був поданий додатком до звіту, та його електронна версія на офіційному сайті містять інформацію про 1682 телевізійні організації та суб’єкти інформаційної діяльності, однак ці відомості є фрагментарними. До речі, торік комітет також зауважував на цій проблемі, та, на жаль, ситуація мало змінилася», – зазначила депутат.

«Не зовсім зрозумілими виглядають дії Нацради, яка продовжує жорстко регулювати роботу операторів кабельного телебачення, вписуючи в додатки до ліцензії вичерпні списки адаптованих телепрограм. Звичайно, йдеться про інформаційні та громадсько-політичні програми, а не порноканали. Треба виробити список заборонених каналів і дозволити решту інших – це найбільш ліберальний підхід», – підсумувала Олена Бондаренко.

Прес-служба Партії регіонів

Источник: Партия Регионов

  Обсудить новость на Форуме