12:01 11.02.2011 | Все новости раздела "Партия Регионов"

Юрій Мірошниченко: Реформа сфери освіти має бути прозорою та максимально зрозумілою суспільству

Представник Президента у Верховні Раді, народний депутат від Партії Регіонів Юрій Мірошниченко вважає, що закон про вищу освіту має об’єднає все українське суспільство та сприяти покращенню якості освіти в Україні. Про це він заявив під час круглого столу «Проблеми розвитку законодавства в сфері вищої освіти».

„Реформи у сфері вищої освіти спрямовані передусім на підняття якості, вирішення проблем і досягнення цілей, поставлених у підтриманій Президентом України Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки. Важливо, щоб реформи були виважені, науково обґрунтовані, прозорі та зрозумілі суспільству”, - переконаний Юрій Мірошниченко.

Народний обранець наголосив, що законопроект, який ухвалить Верховна Рада, має увібрати найкраще із запропонованих варіантів, а розбіжності мають вирішуватися в конструктивній дискусії.

«Державі необхідно відійти від прямого централізованого регулювання діяльності ВНЗ, ухваливши такий закон, який лише встановлював би правові, організаційні, фінансові та інші засади здійснення освітньої діяльності в Україні, прив’язував би випускників до ринку праці», - підкреслив Юрій Мірошниченко.

Депутат зауважив: проект закону про вищу освіту розроблений згідно з позицією Президента України щодо ключових питань реформування галузі вищої освіти, озвученої ним під час засідань Громадської гуманітарної ради та з врахуванням позиції та ідей науково-освітянської громадськості, що були неодноразово висловлені під час проведення різних нарад, наукових конференцій, “круглих столів”, парламентських слухань.

„Зміст реформи та створення законопроекту полягає в тому, щоб українські заклади вищої освіти увійшли до 500 найкращих ВНЗ світу. Президент України Віктор Янукович поставив перед українським урядом, педагогами, парламентарями завдання за 10 років вивести українські „вузи” до списку світових лідерів освіти. Це надзвичайно серйозний виклик для нашої системи освіти. Саме тому я, як голова правління Конфедерації недержавних вищих навчальних закладів України, став автором одного із законопроектів”, – зазначив депутат.

Законопроект „Про вищу освіту” (№ 7486 від 17 грудня 2010 року) виписано за принципом визначення засад освітньої діяльності ВНЗ, а не за принципом регулювання їхньої діяльності. Концептуальними засадами проекту є:

• автономія ВНЗ (ст.23):
1) право ВНЗ видавати власні дипломи (ст. 6);

2) право визначати умови та правила вступу до ВНЗ (ст. 41);

3) право самостійно визначати кадрову політику (п. 1 ч. 1 ст. 23);

4) право самостійно приймати рішення про впровадження в навчально-виховний процес Європейської чи іншої кредитно-трансферної системи (це повноваження Вченої ради ВНЗ – п. 9 ч. 1 ст. 28);

5) право самостійно розпоряджається доходами та іншими надходженнями, одержаними від надання дозволених законодавством платних послуг (ч. 4 ст. 54) – фінансова автономія;

6) право самостійно визначати перелік конкретних видів платних послуг (робіт), що надаються вищим навчальним закладом, та їх вартість
(ч. 5 ст. 57) тощо.

• дерегуляція галузі вищої освіти (вирішення багатьох питань передається на розсуд засновників і колективу ВНЗ у Статуті ВНЗ). Питання внутрішнього управління освітньою та науковою діяльністю ВНЗ віднесено до компетенції їх органів управління, або залишено для врегулювання на рівні статутів цих ВНЗ;

• запровадження державно-громадського органу управління;

• залучення роботодавців до визначення змісту вищої освіти (тобто, змісту тих освітньо-професійних програм, за якими громадяни здобувають вищу освіту);

• рівність перед законом ВНЗ всіх форм власності;

• Законопроект вирішує проблему неефективності механізму державного замовлення на підготовку фахівців (ст. 55):

1) показники державного замовлення формуються Мінпраці за поданням органів державної влади усіх рівнів та погоджуються з Мінфіном;

2) на підставі отриманих від Мінпраці показників Міносвіти розподіляє на конкурсних засадах відповідне державного замовлення та укладає з ВНЗ договори на його виконання;

3) критерії ціноутворення у сфері надання освітніх послуг за державного замовлення визначає Міносвіти (ч. 3 ст. 55);

4) детальний порядок формування, розміщення та виконання державного замовлення затверджується КМУ (ч. 5 ст. 55);

• Законопроект вирішує проблеми ліцензування освітньої діяльності:

1) запроваджено безстрокову ліцензію (ч. 7 ст. 14);

2) ліцензія видається окремо на кожну спеціальність (ч. 7 ст. 14);

3) встановлюється місячний строк для прийняття міністерством рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії (ч. 3 ст. 14);

4) за принципом “мовчазної згоди” врегульовано питання неприйняття міністерством у визначений Законом строк жодного рішення;

5) врегульовано питання переоформлення ліцензій, в тому числі у зв’язку з об’єднанням ВНЗ чи у зв’язку з необхідністю доповнення ліцензій новою інформацією (ст. 15);

6) чітко зафіксовано виключний перелік підстав для анулювання ліцензій (ст. 16);

• Законопроектом запроваджено незалежний, колегіальний, державно-громадський орган управління у галузі вищої освіти – Державну акредитаційну комісію України (ДАК України), до складу якої входять 45 осіб (15 представників держави, 15 представників ВНЗ та 15 представників організацій роботодавців). ДАК України визначено відповідальним за формування та діяльність системи оцінки і контролю якості освітньої діяльності ВНЗ та здобутої в них особами вищої освіти;

• Законопроект передбачає залучення 15 представників організацій роботодавців до визначення змісту вищої освіти. Роботодавці отримають можливість брати участь у підготовці і затвердженні стандартів вищої освіти за кожною спеціальністю та/чи галуззю знань, в тому числі: формувати освітньо-професійну характеристику випускника та визначати зміст освітньо-професійних програм. Окрім того, спільна участь у роботі ДАК України представників організацій роботодавців та представників ВНЗ буде сприяти інтеграції освіти, науки та виробництва.

Источник: Партия Регионов

  Обсудить новость на Форуме