17:45 12.10.2009 | Все новости раздела "Партия Регионов"

Юрій Мірошниченко: Протягом останнього місяця уряд і особисто прем’єр-міністр уже не раз робили кроки, які аж ніяк не можна назвати ані демократичними, ані конституційними, ані законними

Сьогодні під час брифінгу, темою якого було «Насильницька українізація у школах – диктатура влади у мовній політиці», народний депутат, член парламентської фракції Партії регіонів Юрій Мірошниченко в своєму вступному слові зазначив:

- Хочу звернутися до громадян України, до міжнародної спільноти, до всіх експертів, до тих, хто є небайдужим і уважно спостерігає за розвитком подій в Україні з приводу чергового і, на наш погляд, кричущого факту наступу на демократичні засади української державності. Звичайно, цей факт намагаються подати як реалізацію Конституції і дії в межах тих повноважень, які має Кабінет Міністрів, але насправді йдеться про необґрунтоване, неконституційне, незаконне, а певною мірою й навіть злочинний наступ на права громадян України.

Це - не перший випадок, і я не обмовився, коли сказав що це - черговий крок. Згадайте – тільки протягом останнього місяця є кілька фактів, коли уряд і особисто прем’єр-міністр Юлія Тимошенко робили кроки, які аж ніяк не можна назвати ані демократичними, ані конституційними, ані законними.

Звичайно, йдеться про той факт, який у першу чергу сколихнув правову громадськість України. Згадайте рішення Печерського суду, в якому фактично йшлося про заборону критики прем’єр-міністра, де за опосередкованими ознаками реклами робився висновок про те, що лише об’єктивну інформацію можна подавати, а критерії об’єктивності, певно, буде визначати лише сама пані прем’єр-міністр і лише там, де йдеться про її здобутки і ніяк не про її недоліки.

Це рішення Печерського суду продовжує цілий ряд судових рішень, які, на мій погляд, робляться під тиском влади. Під тиском Кабінету Міністрів, під тиском певної політичної сили, яка очолюється Юлією Володимирівною Тимошенко.

Тим більше прикро, що такі наступи, такі заяви і такі дії робить кандидат на посаду Президента України. Президента, який є гарантом прав і свобод людини і громадянина, який забезпечить усім українцям, принаймні має забезпечити, відчуття захищеності, відчуття того, що вони живуть у правовій державі, відчуття того, що вони живуть у демократичній державі.

Не менш неоднозначним, м’яко кажучи, є і той факт, що нещодавно була спроба взяти під урядовий контроль регіональні телерадіокомпанії, щоб через формування їхнього мовлення контролювати, яку саме інформацію будуть отримувати громадяни через місцеві канали і радіо-, і телемовлення.

Але сьогодні ми хотіли б звернути увагу і вашу, і громадськості на тему, яка, на мій погляд, є дуже чутливою. Тему, яка ніяк не може поєднуватися з гаслами, що лунають від різних політиків: про необхідність об’єднання України, про бажання служити всій Україні, принести мир і злагоду на нашу землю. Йдеться про чутливе питання мови, рідної мови. Сьогодні я не називаю цю мову лише російською або лише українською. Це можуть бути мови інших національних меншин, і це можуть бути інші права громадян, а не лише мовні, які сьогодні зазнають утисків.

Сумнозвісна постанова Кабінету Міністрів від 30 вересня за № 1033 фактично свідчить про дві обставини.

По-перше, всі громадяни України, для яких українська мова не є рідною, зазнають утисків, коли приходять до школи. Там не говориться лише про працівників школи чи вчителів, йдеться про будь-кого, хто переступив у робочий час поріг загальноосвітнього навчального закладу, який не є школою національних меншин, де ведеться викладання мовами національних меншин (а таких в Україні лише 14%), але ті, хто, наприклад, вважає рідною мовою російську, і яких понад 37%. Так от ці люди фактично перетворюються на правопорушників, якщо вони будуть говорити іншою, окрім української, мовою.

Чи це є конституційно, чи це є законно, чи могла прем’єр підписати таку постанову, а Кабінет Міністрів проголосувати за таку постанову? Звичайно, що ні. Ані з концептуальної точки зору, оскільки Конституція забороняє Кабінету Міністрів торкатися порядку застосування мови в Україні, оскільки це є виключно повноваження Верховної Ради України, про що сказано в 92 статті Конституції. І, звичайно, Кабінет Міністрів не мав права з цієї точки зору взагалі регулювати ці питання. Вони привласнили собі це право – регулювати мовне питання. Це одна річ.

Друга, і не менш важлива – за змістом так звана натуральна частина або матеріально-правова - основа теж порушена. Оскільки, крім того, що Кабінет Міністрів привласнив собі ці повноваження, вони ще й порушили права громадян, які не можуть бути ані звужені, ані, тим більше, скасовані. Стаття 10 Конституції говорить про вільний розвиток і української, і російської, й інших мов національних меншин, а, відповідно, гарантує громадянам України вільне право застосування своїх рідних мов.

Саме в цій частині Кабінет Міністрів протиставив громадян України, у яких рідна, наприклад, російська чи румунська мови, і тих громадян України, у яких рідна українська мова. Конституція України не дозволяє нам ділити українців на тих, у кого більше прав і у кого менше прав. Всі ми за Конституцією є рівними в усіх своїх правах, і всі ми маємо рівний доступ до освіти. І тим більше, коли йдеться про таке чутливе явище, як рідна мова. Адже рідна мова - це є прояв людської гідності. Ніколи в жодній країні не проходили утиски, в тому числі - на мовному ґрунті, без того, щоб у суспільстві не виникало напруження.

Що стосується позиції Партії регіонів, то вона в цьому питанні є послідовною. Ми не допустимо утисків прав громадян України. Ми розглядаємо питання мови виключно з точки зору захисту прав громадян України, а не будь-кого іншого, і ми, звичайно, вже зробили і в подальшому будемо робити кроки, які б унеможливлювали порушення прав громадян.

Про що йдеться? Ми звернулися до Конституційного Суду з відповідним поданням про скасування постанови КМУ. Ми сподіваємося, що громадяни України, які будуть приймати рішення під час голосування на президентських виборах, врахують ту очевидну обставину, що дуже часто більшість наших кандидатів на президентську посаду діють досить нецивільно, заявляючи одне – і про рівність, і про єдність, і про злагоду, і про європейськість, а ось на практиці діють діаметрально протилежно. Звичайно, ми очікуємо, що Конституційний Суд уже найближчим часом у невідкладному порядку скасує цю постанову як неконституційну.

Якщо ж звернутися, як це часто роблять у подібного роду дискусіях, до європейського досвіду, то можна сказати, що в Європі спостерігається чітка тенденція до розширення мовних прав мешканців. Навіть якщо вони не є громадянами цієї країни, мешканців тієї чи іншої національної спільноти. Йдеться в першу чергу про досвід країн Європейського Союзу, країн з розвинутими інститутами демократії. Не випадково було ухвалено і підписано багатьма країнами Європейську хартію регіональних мов, не випадково всі цивілізовані країни приєдналися до неї, в тому числі - й Україна. І там йдеться про те, що людина, яка має особливі мовні потреби, повинна гарантовано отримати їх реалізацію. Ось це є європейськість, ось це є побудова Європи в Україні, про що дуже люблять розмірковувати і заявляти наші керманичі - як Президент, так і прем’єр-міністр - перед камерами, на міжнародних зустрічах, виїжджаючи на міжнародні європейські і світові форуми. А діють потім, повторюю, зовсім у протилежному напрямку.

Нещодавно у Словаччині, де було ухвалено подібний закон, спостерігалася майже аналогічна нашій проблема. Зверніть увагу – не самоврядне рішення кабінету міністрів, а закон про те, що всі мають говорити словацькою мовою. Так тоді вся Європа висловила обурення з цього приводу, і багато європейських інституцій піддали подібне рішення різкій критиці.

Що ми очікуємо? Ми очікуємо, що подібні спроби буде негайно припинено. Ми очікуємо, що громадськість України, експерти, і в першу чергу - журналісти залишаться на свідомій з точки зору своєї професійної етики і сумління позиції, що ми разом, усі інститути громадянського суспільства (оскільки ми представляємо політичну силу як елемент громадянського суспільства) убезпечимо нашу державу, всю українську громаду від спроб несумлінних політиків узурпувати владу, і неприпустимо, щоб ті політики, які так «оригінально» розуміють мовні та інші права наших громадян, взагалі мали шанс обіймати найвищі посади в нашій країні.



Фото Назара Копатько

Прес-служба Партії регіонів

Источник: Партия Регионов

  Обсудить новость на Форуме