16:15 06.03.2008 | Все новости раздела "Народный Рух Украины"
Полковнику УПА Василю Левковичу вручено Золотий хрест бойової заслуги
5 березня 2008 року у Львові у присутності представників влади та громадських організацій полковникові УПА Василю Левковичу-«Вороному» урочисто вручено "Золотий хрест бойової заслуги» — найвищу нагороду Української Повстанської Армії.
З нагоди вручення нагороди відбулася урочиста та сесія Львівської обласної ради за участю керівництва західноукраїнських областей (Волинської, Тернопіської та Івано-Франківської). Нагороду вручив найкращий ліцеїст ліцею імені героїв Крут під виконання гімну націоналістів «Зродились ми великої години».
На урочистій сесії виступив представник Українського інституту національної пам’яті, радник Голови СБ України, к.і.н. Володимир В’ятрович:
«Це справді можна вважати актом відновлення історичної справедливості. Шкода що це зроблено так пізно і ми встигли зробити це лише стосовно Василя Левковича, адже ще півроку тому живими були ще двоє кавалерів «Золотого хреста бойової заслуги»: Головний командир УПА Василь Кук-«Леміш» та Голова світового братства УПА Лев Футала-«Лагідний».
Проте, краще пізно ніж ніколи. Разом з тим хочеться висловити сподівання, що на цьому українська влада не зупиниться і незабаром визнає повстанські нагороди державними, як це зроблено, до прикладу, у Литві».
У розсекречених матеріалах Галузевого державного архіву СБ України віднайдено копію наказу Української Головної Визвольної Ради №1/46 від 15 березня 1946 року, де за підписом генерала Тараса Чупринки (Роман Шухевич) нагороджено майора УПА "Вороного" (Василя Левковича) "Золотим хрестом бойової заслуги ІІ ступеня". З міркувань конспірації у бойових умовах воякам УПА нагороди не видавали. Лише після оприлюднення документів з архіву СБУ герой зміг отримати нагороду.
Нагорода є точною копією, виготовленою на основі проекту повстанського графіка Ніла Хасевича – «Зота». Зразки нагород свого часу затвердив підпільний парламент воюючої України – Українська Головна Визвольна Рада, проте вручена вона була лише через 62 роки.
Прес-центр ЦДВР,
сdvr_lviv@yahoo.com
тел./факс: +38(032) 2994515, +38-063-6286869
Довідка:
Левкович Василь Михайлович народився у 1920 році у селянській родині. В ОУН вступив у 1939 році. Після початку війни, у 1941 році увійшов до складу похідної групи ОУН під керівництвом керівника Любачівського повітового проводу ОУН Омеляна Грабця – "Батька". У липні 1941 р. група прибула в Рівненську область, де Левкович став інструктором окружної міліції та працював до вересня 1941 року. Після початку переслідувань учасників ОУН німцями В. Левкович перейшов на нелегальне становище, був порученцем керівника Дубнівського окружного проводу ОУН "Драпача", а з кінця літа 1942 року – заступником організаційного референта цього проводу.
З березня 1943 року і до дня арешту В. Левкович перебував в УПА, пройшовши шлях від чотового до керівника Воєнної округи "Буг".
17 грудня 1946 року криївка В. Левковича була виявлена працівниками УМДБ Львівської області. Під час затримання разом з Левковичем перебували керівник Сокальського окружного проводу ОУН Яків Притулко – "Радич" та його охоронець "Левич", які загинули. В. Левкович встиг спалити важливі документи, спробував вибратися з криївки, але був захоплений в напівживому стані. Спочатку він назвався прізвищем Іван Кругів і видавав себе за зв’язкового ОУН, однак його знали чимало арештованих і згодом він вимушений був назвати себе.
Як і деякі інші керівники УПА, В. Левкович тривалий час перебував під слідством, був етапований зі Львова до Києва. 22 липня 1947 року Військовий трибунал військ МВС Київської області засудив В. Левковича до 25 років виправно-трудових таборів. Він повністю відсидів строк покарання і був звільнений з Дубравного табору 7 грудня 1971 року.
20 січня 1997 року Генеральна прокуратура України реабілітувала В. Левковича.
Обсудить новость на Форуме