15:30 11.07.2007 | Все новости раздела "Народный Рух Украины"
Цей день в історії
Цього дня 1925 року у Львові було засноване Українське національно-демократичне об’єднання. Цянайбільша українська політична партія в Галичині й у Польщі була отворена шляхом об´єднання двох крил Української Трудової Партії, Української Партії Народної Роботи і волинської національної групи Української Парламентарної Репрезентації.
Першим головою Українського національно-демократичного об’єднання був Д. Левицький, генеральним секретарем – В. Целєвич. На другому народному з´їзді УНДО 19-20 листопада 1926 ухвалено програму партії, яка базувалася на ідеології соборності й державності, демократії й антикомунізму. На міжнародній арені УНДО вело боротьбу проти леґалізації чужого панування, а у варшавському соймі й сенаті — за виконання Польщею її міжнародних і конституційних зобов´язань.
Найвищим органом УНДО був так званий Народний З´їзд (кожні два роки), який обирав Центральний (Народний) Комітет (41 чл., який вибирав 10-членну екзекутиву). УНДО являло собою не так модерну організацію, як широкий національний рух без точного реєстру членів, без членських внесків, за винятком Львова, але з виразною партійною дисципліною і взаємною лояльністю між проводом і низовими діячами. Під впливом УНДО була також найсильніша преса з щоденником «Діло» на чолі. Офіціозом партії був тижневик «Свобода». УНДО гуртувало майже 3/4 громадського активу Галичини. У другій половині 1920-их pp. воно поширило свій вплив і на Волинь (гол. діячі: С. Хруцький, Б. Козубський, М. Черкавський).
Намагання унормувати українсько-польські взаємини в Польщі, розпочаті проводом УНДО і не дотримання польським урядом взятих зобов´язань та посилений польський тиск на українців спричинили гостру кризу в УНДО, наслідком якої Д. Левицький зрікся головування; на його місці головувати став В. Мудрий; вийшла група членів з Д. Палієвим на чолі і заснувала партію Фронту Національної Єдності; створилася внутрішня опозиція Проголошення новим головою УНДО В. Мудрим нормалізації не дійсною (1938) призвело до вирівняння суперечностей у партії, але все це спричинило деяке послаблення впливів УНДО і зростання впливу націоналістичних організацій: ОУН, Фронту Національної Єдності.
У вересні 1939 УНДО перестало існувати. 1947 року група його членів відновила партію на еміґрації, яка входила до складу Української Національної Ради і Виконавчого Органу Державного Центру УНР.
Обсудить новость на Форуме