21:30 16.03.2007 | Все новости раздела "Народный Рух Украины"

  17 березня 1917 року у Києві засновано Центральну Раду


Служба Комунікацій НРУ
 
Українська Центральна Рада (УЦР), також Центральна Рада — спершу загальноукраїнський центр, що об´єднував політичні, громадські, культурні і професійні організації, згодом, після ( — р.) — революційний парламент України, який керував українським національним рухом і своїми довів Україну від автономії до самостійності.



 
 
 УЦР заснована у Києві р. з ініціативи за участю українських політичних партій, українських військовиків, робітників, духовенства, кооператорів, студентства, громадських і культурних організацій (Українське Наукове Товариство, Українське Педагогічне Товариство, Товариство українських техніків і аґрономів тощо). Головою УЦР заочно обрано , якого тимчасово заступав В.Науменко, а товаришами голови: Д.Антоновича і . р. УЦР видала першу відозву «До українського народу», а коли р. керування перебрав , стала дійсним дійовим центром українського національного руху. Але щойно після скликання Всеукраїнського Національного Конґресу УЦР перетворилася на своєрідний парлямент, складений з 150 чоловік, обраних від українських політичних партій, професійних і культурних організацій та делеґатів від губерній. На конґресі обрано нову президію УЦР: голова М.Грушевський, заступники голови — С.Єфремов і .
    •  
    • Для ведення поточної праці УЦР обрала виконавчий комітет УЦР (офіційна назва ), який згодом перейменовано на . Вона складалася з членів президії й секретарів УЦР та по двох представників від політичних фракцій. Всі важливі справи наперед вирішувалися на засіданнях Малої Ради, а пізніше оформлені проекти затверджував пленум УЦР.

 
Ще до І Універсалу УЦР поповнилася представниками (130 чоловік), що їх делеґував ІІ ( р.), та 133 членів Ради Селянських Депутатів, обраних на І ( р.).
 
Після проголошення автономії (І Універсал р.) УЦР обрала Генеральний Секретаріат — автономний уряд України.
 
Тимчасовий Уряд Росії «Постановою» р. вирішив: «призначити як вищий орган керування крайовими справами на Україні окремий орган — Генеральний Секретаріат, склад якого буде визначено урядом у згоді з УЦР».
 
Після визнання УЦР Тимчасовим Урядом (II Універсал) її доповнено представниками, обраними на І Всеукраїнському Робітничому З´їзді — р. (100 чоловік) та представниками меншостей.
 
При кінці липня р. УЦР нараховувала формально 822 депутатів, які належали до таких груп: Всеукраїнська Рада сільських депутатів — 212, Всеукраїнська Рада військових депутатів — 158, Всеукраїнська Рада робітничих депутатів — 100, представники неукраїнських рад робітничих і солдатських депутатів — 50, Української соціалістичної партії — 20, Російської соціалістичної партії — 40, Єврейської соціалістичної партії — 35, Польської соціалістичної партії — 15, представники від міст і губерній — 84, представники професійних, просвітніх, економічних і громадських організацій та інших меншостей (молдаван, німців, татар, білорусів) — 108. З цих 822 чоловік обрано Малу Раду в числі 58 чоловік, в якій національні меншості здобули 18 місць.
 
З ініціативи УЦР у Києві відбувся з по р. З´їзд народів Росії.
 
Після захоплення більшовиками влади в Росії УЦР проголосила з визначеною територією у федеративних зв´язках з Росією (III Універсал — р.). Одночасно УЦР затвердила закон про вибори до Установчих Зборів України та ряд інших законів. УЦР мала за собою більшість населення України, як це показали вибори до Всеросійських Установчих Зборів р. (українські партії здобули 75 % голосів, більшовики — тільки 10 %).
 
Вже з кінця листопада р. більшовики готували захоплення влади на Україні. Після невдалого повстання в Києві більшовистський уряд Росії р. вислав Україні ультиматум, який УЦР відкинула, і тоді більшовистська армія почала наступ на Україну. Скликаний до Києва р. З´їзд Рад Селянських, Солдатських і Робітничих Депутатів висловив «цілковите довір´я і свою рішучу підтримку УЦР». Більшовистські депутати переїхали до Харкова, де р. створили конкуренційний до УЦР і Генерального Секретаріату Народний Секретаріат УHP. Одночасно УЦР вислала делеґацію на мирову конференцію з Центральними Державами у Бересті.
 
У розпалі боротьби проти більшовиків та змагань на мирових переговорах УЦР проголосила IV Універсалом ( р., затверджений р. Малою Радою) УНР самостійною і суверенною державою, а Генеральний Секретаріат перейменувала на Раду Народних Міністрів. Після цього УЦР ухвалила ряд законів:
  • — про 8-годинний робочий день;
  • — про земельну реформу;
  • — про ;
  • — про (під час перебування у Житомирі й Сарнах на Волині);
  • — громадянство в УНР та територіально-адміністративний поділ України.

 
Найважливішим законодавчим актом УЦР було схвалення конституції УНР р., яка стверджувала республіканську форму держави з парляментарно-демократичним режимом. Законодавча влада в УНР мала перевагу над виконавчою. Голова парляменту був одночасно президентом Української Держави. Першим президентом обрано М.Грушевського.
 
Після підписання Берестейського миру р. німецькі війська звільнили окуповані більшовиками українські землі, але одночасно почався конфлікт між ними і УНР через втручання німців у внутрішні справи української держави. Німецький озброєний відділ навіть вдерся р. на засідання УЦР і заарештував двох міністрів УНР.
 
року відбувся переворот, який проголосив генерала Гетьманом Української Держави. Своєю грамотою Гетьман Скоропадський розпустив УЦР і Малу Раду, а видані ними закони скасував. Так в Україні виник авторитарний Другий Гетьманат як альтернатива соціалістичній Центральній Раді.
 
За весь час існування УЦР її головою був М.Грушевський, а у р. його заступниками були С.Веселовський, , А.Ніковський, Ф.Крижанівський, секретарями , , А.Постоловський, Я.Левченко, Є.Онацький, Л.Чикаленко. За час УЦР діяли кількакратно змінені уряди під проводом ( р. — р.) і ( р. — р.).
 
Засідання УЦР (Малої Ради) відбувалися у будинку Педагогічного Музею на ВеликоВолодимирській вулиці, а пленарні сесії УЦР у Троїцькому Народному Домі (театрі М. Садовського). Органом УЦР були «Вісті з Української Центральної Ради»; а уряду УНР «Вісник Генерального Секретаріату УНР» (виходив з листопада р.).
 
Джерело - Вікіпедія
 



Источник: Народний Рух України

  Обсудить новость на Форуме