12:45 20.02.2007 | Все новости раздела "Народный Рух Украины"
Дати нашої історії
20 лютого 1054 року помер князь Ярослав Мудрий.
Ярослав Мудрий — видатний державний діяч і полководець Київської Русі, великий князь Київський (1019-54). Син і полоцької княжни Рогніди Рогволодівни. За життя батька управляв Ростовом, згодом — Новгородом.
Протягом 1015-19 Я.М. вів запеклу боротьбу за київський престол з братом Святополком Окаянним. У 1019 остаточно розбив його війська в битві на р. Альті й став великим князем Київським. Я.М. воював і з братом Мстиславом Володимировичем, який княжив у Тмуторокані (з 988). У Лиственській битві 1024 Я. М. зазнав поразки, внаслідок якої змушений передати Мстиславу Чернігівську та ін. землі на схід від Дніпра (ці землі перейшли під владу Я.М. лише у 1036, після смерті Мстислава).
Період князювання Я.М, позначився новим піднесенням . Я.М., на думку , зумів повернути всі українські етнічні землі на Заході. У 1030-31 війська Я.М. і Мстислава Володимировича відвоювали Червенські міста, які в 1018 захопив польский князь Болеслав I Хоробрий. Уклав союз з польським королем Казимиром I Обновителем, видавши за нього свою сестру Добронігу і оженивши свого старшого сина Ізяслава з сестрою Казимира. У 1031 Я.М. на відвойованих у Польщі українських землях заснував над р. Сян місто Ярослав, яке стало форпостом Київської держави на Заході. Я.М. здійснив ряд походів проти племен естів (1030) і ятвягів (1038). У 1030 заснував над Чудським озером м. Юр´єв (тепер Тарту). Здійснював енергійні заходи щодо зміцнення південних кордонів держави. За Я.М. для захисту кордонів від нападу кочівників споруджена нова оборонна лінія вздовж річок Сули, Стугни, Росі, Трубежа.
У 1036 руські війська вщент розгромили печенігів біля Києва. На честь цієї перемоги закладено в 1037 Софійський собор. У 1043 організував похід київської дружини під проводом сина Володимира і воєводи Вишати на Візантію. За князювання Я.М. значно розширилися і зміцнилися міжнародні зв´язки Київської держави. Русь підтримувала тісні відносини з Візантією, Німеччиною, Угорщиною, Францією та скандинавськими країнами. Міжнародне становище держави Я.М. закріпив родинними зв´язками з багатьма європейськими правителями — сам Я.М. був одружений з донькою шведського короля Олафа — Інгігердою, а згодом — з Анною, дочкою візантійського імператора; дочка Я.М. Єлизавета Ярославна вийшла заміж за норвезького короля Геральда Суворого, друга дочка — за французького короля Генріха II, третя дочка Анастасія була дружиною угорського короля Андрія І (Андраша І). Я.М. приділяв велику увагу організації внутрішнього життя країни. За Я.М. укладено збірник законів, т.зв. «Правду Ярослава», що становить найдавнішу частину «». За правління Я.М. християнство остаточно утвердилося в Київській державі. У 1039 засновано , яка підпорядковувалась Константинопольському патріарху. У 1051 Я.М., щоб звільнитися з-під опіки Візантії у церковних справах, всупереч канонові собором руських єпископів обрав митрополитом київського церковного діяча і письменника . За Я.М. у Київській Русі засновано перші монастирі — св. Юрія, св. Ірини та , які стали великими церковними і культурно-освітніми центрами. Будучи високоосвіченою людиною, Я.М. дбав про розвиток освіти в державі. За його розпорядженням створено школу і бібліотеку при Софійському соборі; зібрано перекладачів, які переклали на давньоруську мову багато грецьких книг. За правління Я.М. Київська держава зберегла свою могутність і міжнародний авторитет. Помер Я.М. у Вишгороді. Похований у Софійському соборі в Києві.
Обсудить новость на Форуме