16:45 08.09.2008 | Все новости раздела "Народный Рух Украины"
Виступ Голови Народного Руху України Б.Тарасюка на Урочистому зібранні НРУ 6 вересня 2008 року з нагоди дев’ятнадцятиріччя установчих зборів НРУ
Дорогі патріоти, українці! Сьогодні виповнюється дев’ятнадцять років від тієї події, яка змінила обличчя України. 8-10 вересня 1989 року в актовій залі Київської політехніки відбулися установчі збори об’єднавчої структури патріотичних, демократичних сил від назвою Народний Рух України. В ці дні, дев’ятнадцять років тому, могутня воля українського народу до відновлення власної державності набула чітких організаційних форм, які відповідали викликам тих буремних часів. Численні делегації з усіх кінців нашої країни, відчуваючи неминучість падіння дискримінованої комуністичної системи, відкрито задекларували право української нації на самовизначення. Згадаймо ті дні. Усі ми, напевно, відчували значимість власної причетності до динаміки розвитку історичного процесу. Народні маси потребували виразника своїх інтересів. Таким виразником став Рух.
Організувавшись, як партія в кінці 1992- на початку 1993 року Народний Рух України став потужним національно-демократичним політичним гравцем в Україні. Незмінним лідером Народного Руху України в дев’яностих роках став В’ячеслав Чорновіл. Його незламність у відстоюванні національних інтересів, здорова впертість, принциповість і віра у власну правоту не лише викликали повагу у прихильників і у політичних опопентів, але надали нашій партії характерних, чорноволівських ознак. Ідеологічна спадкоємність Руху є основою надійного світоглядного дороговказу, де патріотизм і демократія гармонійно доповнюють один одного.
Однією з найнезабутніших акцій Руху всеукраїнського масштабу став Ланцюг Злуки 21 січня 1990 року. Грандіозна маніфестація національної єдності наочно продемонструвала: Народний Рух України є силою, з якою варто рахуватися, бо підтримка цієї сили базується на прагненні українців бути господарями у власному домі. Глибинне відчуття соборності, єдності, спільності минулого та майбутнього в межал української держави, що бере свої витоки з легендарних часів Київської Русі і Галицько-Волинського Князівства. Ось що завжди відрізняло рухівців від політиканів-сеператистів, які заради власного матеріального благополуччя готові виливати тони бруду та ненависті на наш народ і його славну історію. Розділяй і володарюй – споконвічна тактика окупантів. Народний Рух України від початку своєї, дев’ятнадцятирічної історії, ставав на заваді цим злочинним планам.
Нехай сучасні сеператисти, які шаленіють від безкарності і вседозволеності пам’ятають: ми, рухівці, зробимо все від нас залежне. Не пошкодуємо сил і часу, аби зберегти нашу державу, зберегти Україну. Від імені Руху заявляю: українофобський екстремізм не пройде. Народний Рух виконав місію центру, який надав поштовх новому поколінню українських політиків, які зростали і набували досвіду в його лавах.
Хоча і дещо застарілий, проте актуальний термін «кузня кадрів» найбільше як раз підходить для Руху, з якого з часом вийшли нові політичні партії та громадські організації демократичного спрямування. В цьому одночасно полягає заслуга і трагедія Народного Руху України. Відновленна українська держава потребувала кадрового оновлення і чимало рухівців долучилися до цього неминучого процесу. Проте не наша провина в тому, що комуністична нуменклатура мертвою хваткої вчепилася у насиджені місця.
Президенські вибори 1991 року стали втраченим шансом, втраченим часом. Замість швидких, продуманних, динамічних реформ в політичній, економічній, інромаційній культурних сферах країна застигла у стані пасивної бездіяльності, виправдовуючи відсутність змін на краще якоюсь «особливою» виваженістю. Маємо те, що маємо – сумний, гнітючий наслідок тих виборів. Нині вже ні в кого немає сумніву: якби президентом України у 1991 році став голова Народного Руху В’ячеслав Чорновіл, ми б зараз жили в іншій, якісно кращій, обороноздатній державі, здатній твердо і адекватно дивитися на світ. Це був урок, висновки від якого повинен зробити кожен українець.
Сьогоднішні події у парламенті доводять, що такої політичної сили, як Народний Рух, потребує наша держава і український політикум. Про це, зокрема, свідчать результати всеукраїнського соціологічного опитування Центру Розумкова, які опублліковані сьогодні в газеті «Дзеркало Тижня». Вони свідчать про те, що більшість українців по всій Україні не підтримують дії про вихід із коаліції демократичних сил, а отже вони підтримують позицію Народного Руху України. Народний Рух України завжди має залишатися силою, яка буде чітко розставляти акценти і не дозволяти деяким політикам забувати про національні інтереси України. Ми повинні посилювати національно-демократичну складову і збільшувати нашу присутність у владі. Народний Рух завжди стояв і буде стояти на сторожі української державності і українських національних інтересів. Ми не маємо права допустити, щоб в незалежній Україні голос Народного Руху України перестав звучати в українському парламенті і у владі взагалі.
Позавчора вся Україна мала б визначати сорок три роки від того часу, як українські патріоти шестидесятники виступили проти комуністичної системи. Відбулося це 4 вересня 1965 року в кінотеатрі Україна, коли герої України В’ячеслав Чорновіл, Іван Дзюба і Василь Стус виступили поти арештів української інтелігенції, які відбулися напередодні (влітку 1965 року). Саме вони поклали початок і заснували ту якість українських патріотів, які отримали величну назву «шестидесятники». Я радий, що наша молодь, Молодий Народний Рух взяли на себе ініціативу, відновили всеукраїнський парк слави борців за волю і незалежність України, і організували відзначення цієї події вчора, в Будинку Кіно. Дякую вам!
Активна діяльність Народного Руху України ніколи не давала спокою владі, яка доклала неабияких зусиль для того, щоб знищити партію. Інтриги, розкол, спроби захоплення рухівського майна і, нарешті, підле вбивство В’ячеслава Чорновола 25 березня 1999 року на п’ятому кілометрі траси Бориспіль-Золотоноши. Режим йшов на все, аби нас зламати. Але, всупереч всьому, Рух пережив ці удари вистоявши і загартувавшись у цій боротьбі.
Активна та ефективна участь Народного Руху у подіях Помаранчевої Революції як в столиці, так і на місцях довела: партія є і буде, якби цього комусь не хотілося.
Тож дозвольте привітати вас усіх тут присутніх, рухівців-ветеранів, всіх українських патріотів, нашу рухівську молодь, наших чесленних відданих прихильників в Україні та діаспорі з дев’ятнадцятиріччям установчих зборів Народного руху України.
Рухаймося разом вперед до перемоги!
Слава Народному Руху України!
Слава Україні!
Обсудить новость на Форуме