17:15 04.08.2008 | Все новости раздела "Народный Рух Украины"
Україні - Єдину Помісну Церкву!
Історія Української церкви, як і історія України, ніколи не була простою. Тому приїзд Вселенського патріарха Варфоломія І на запрошення Президента України Віктора Ющенка на святкування 1020-ліття Хрещення Русі став подією не тільки для нашої країни, але й для всіх православних. І коли під час Богослужіння в Софійському соборі над ним з´явилася веселка - це стало провісником, благословенням Божим для всіх християн України.
Природа постійно надавала знаки поваги до такої визначної події, то окроплюючи її учасників лагідною вологою, то даруючи ніжне тепло. Тільки під час Богослужіння Алексія ІІ сонце нещадно пекло, що і змусило його перервати візит по Україні. Російська церква, що виступила одним із організаторів ушанування 1020-ї річниці Хрещення Русі-України, підтримавши ініціативу українського Президента, не змогла перенести того, що на її думку, не вона стала об´єктом святкувань. Навіть прозвучали звинувачення у нешанобливому ставленні до ієрархів РПУ під час їх участі у святкуванні в Україні.
Дивним виглядає вже те, що російський МЗС дає оцінку узгодженому святкуванню представників РПУ з українською владою. А намагання віруючими Російської церкви перетворити Богослужіння на Володимирівській гірці на політичне шоу з криками, прокльонами та дикою ненавистю не в´яжется ні в які православні канони і інакше, як дивним, назвати важко.
Святкування 1020-річчя Хрещення Київської Русі-України стало ще одним кроком до утвердження Єдиної Помісної Церкви. Для народів, які сповідують православ´я, наявність єдиної помісної церкви завжди була індикатором державності. Якщо народ здобував державність, як це було з сербами, болгарами, грузинами, він здобував і свою автокефалію.
Бажання українців мати свою Українську Помісну Церкву зрозуміло, бо нині багато проблем у суспільстві виникають саме через її роз´єднаність. Вона називається помісною, бо створюється по місцю. Тобто Українська православна церква - не тому, що вона складається з українців, а тому, що об´єднує українську, як нині говорять, політичну націю. Вона об´єднує в одному богослужінні, можливо, на різних мовах, українців, росіян, болгарів, гагаузів, які мешкають в Україні. Всі вони входять у цю помісну церкву. І от невизнання помісності цієї церкви, ненадання їй автокефалії - є опосередкованим невизнанням державності.
А впливати на уми українців Російська церква, яка нашпигована співробітниками служб безпеки, добре вміє. Богослужіння в російській церкві на всіх мовах, табу - лише на українську та білоруську мови. Бо тамошні ідеологи вважають, що української мови не існує, і все. Саме тому, як по велінню чарівної палички, в Україні здійснюють хресні ходи на чолі з попами Російської церкви проти мови, НАТО і мало ще що придумають у Москві. Тому Московський патріархат чинить такий тиск на українське духовенство, намагаючись тримати його у своїх лещатах. Усього православних парафій у світі 29 тисяч, з них в Україні - 16 тисяч і лише 11 тисяч - у Росії. І для всіх зрозуміло, що втрата українських приходів є дуже болісною для московських владик. Після благословення Путіна Алексій ІІ запланував візит в Україну. Адже він добре пам´ятає, як його зустрічали у 1991 році на Софійському майдані, і ті спогади не з приємних.
Україна, маючи найбільше православних парафій, і нині змушена виборювати своє право на Єдину Помісну Церкву. Візит Вселенського патріарха Варфоломія І і його прийом може зрушити з мертвої точки процес об´єднання українських церков. Вселенський патріарх має першість за честю. Тобто у нього нема такої адміністративної влади, яка є у Папи Римського. Він не є очолювателем усього православ´я, він є очолювателем лише Константинопольської православної церкви. Але серед православних церков йому належить першість за честю й особливе піклування за ті розділення й роздори, які є в православному світі.
Константинопольський патріархат був і залишається матір´ю для київської церкви, що від нього ми прийняли хрещення, що Українська церква, перебуваючи під омофором Константинопольського патріарха, користувалася найширшою автономією. І що Константинопольський патріарх ніколи не використовував українську церкву в політичних цілях. Київська митрополія була найбільшою, і місіонерська робота Константинополя лягла на благодатний грунт. Також коментатори сказали, що Константинопольський патріархат вважає Україну своєю канонічною територією.
Тому так ревносно Москва сприйняла його візит до України і бажання українців утвердити свою національну церкву.
І тут годі сподіватись на прихильне ставлення Московської патріархії, хоч, враховуючи багатолітню братську риторику, це питання можна було б розв´язати, але більшість уже зрозуміла, скільки щирості у великодержавних промовах. Тут і без слів зрозуміло, що вона буде робити все, аби не допустити або загальмувати процес об´єднання українського православ´я.
Це і намагання нагнітати релігійну ситуацію, і поширення розбрату серед мирян різних конфесій. Але процес єднання не зупинити, і Україна буде мати Єдину Помісну Церкву.
І хай нам допомагає Бог!
Юрій Діденко
Обсудить новость на Форуме