19:46 19.12.2008 | Все новости раздела "Народный Рух Украины"
Відбулося чергове судове засідання за позовом Голови Вінницької обласної ради до вінницьких рухівців
18 грудня 2008 року відбулося чергове засідання Ленінського районного суду Вінниці по справі за позовом Голови Вінницької обласної ради Г. Заболотного до Вінницької крайової організації Народного Руху України. «За образу честі, гідності та ділової репутації» пан Г. Заболотний намагається стягнути з крайової організації Руху 40 000 гривень через образливі, на його думку, публікації в газеті вінницьких рухівців «Побожжя» та ухвали ради ВКО НРУ.
У жовтні 2005 року, ще будучи першим заступником голови Вінницької ОДА, він образився на місцевий Рух за те, що в газеті ВКО НРУ «Побожжя» було опубліковано статтю «Будинки – палаци, як дзеркало патріотизму, професіоналізму та порядності старої – нової влади», в якій були розміщені фотографії «родинних гнізд» Г. Заболотного орієнтовною вартістю понад 500 000 умовних одиниць. Г. Заболотного також образила фраза ухвали ради ВКО НРУ від 16 квітня 2005 р.: «До влади на Вінниччині прийшла остання генерація компартноменклатури – комсомольські функціонери, які зрослися з криміналітетом». Позивач переконаний, як заявила представник Заболотного у суді, що ці слова щодо компартноменклатури стосуються саме його. Окрім цього, Г. Заболотний вважає недостовірною наступну інформацію: «Не зважаючи на застереження В. Ющенка, що «при владі не повинні бути колишні», на керівні посади були призначені: Г. Заболотний …». Дивною виглядає така образа, адже у газеті «Місто» №23 від 10 червня 2005 р. Заболотний сказав наступне: «Багато з тих, кого я, як прийшов у Вінницю, застав при владі, були при мені при владі, після мене – при владі, а зараз пішли навіть на вищі посади. То вони яка влада – нова чи стара? Я працював і при Кравчуку, і при Кучмі, і сьогодні при Ющенку». Г. Заболотний, який працював заступником, першим заступником голови Вінницької ОДА з 1998 –2004 роки, а у 2005 році знову був призначений на цю ж посаду, вважає також недостовірним таке твердження: «Реально сільське господарство у часи його (Г. Заболотного) перебування збанкрутіло і прийшло у занепад». На судовому засіданні голова Вінницької крайової організації НРУ Сергій Свитко давав пояснення суду і, зокрема, зупинився на питаннях занепаду сільського господарства на Вінниччині. Відповідно до розподілу обов´язків між головою, першим заступником та заступниками голови Вінницької обласної державної адміністрації, Г. Заболотний у цей період ніс відповідальність за реалізацію в області агропромислової політики, реформування аграрного сектору економіки та здійснення заходів з налагодження ефективної роботи переробної галузі. Сергій Свитко, посилаючись на «Статистичний щорічник України» за 2000 р., 2006 р., «Статистичний щорічник Вінниччини» за 2005 р., привів дані про те, що в області за період перебування на посаді в облдержадміністрації Г. Заболотного зменшились посівні площі сільськогосподарських культур. Зокрема, зменшились посівні площі, врожайність та валовий збір цукрових буряків, зменшилось виробництво м’яса, молока, плодово-ягідної продукції, внесення мінеральних та органічних добрив, кількість машино-тракторних агрегатів тощо. Так, якщо посівна площа сільськогосподарських культур у 1995 році становила 1,72 млн. га, то у 2000 р. – 1,57 млн. га, у 2002 р. – 1,56 млн. га, у 2003 р. – 1,39 млн. га. При цьому площі цукрових буряків були такими: у 1995 р. – 187,5 тис. га; у 2000 р. – 112,6 тис. га; у 2002 р. – 122,6 тис. га: у 2003 р. – 92,0 тис. га, при цьому врожайність буряків була меншою, а валовий збір цукрових буряків відповідно становив: 3,98 млн. тонн: 1,92 млн. тонн: 2,07 млн. тонн: 1,73 млн. тонн. Зростання валового збору зернових культур по окремих роках відбувалось головним чином за рахунок розширення посівних площ. Зменшення площ цукрових буряків та врожайності цієї культури – це вагомі фактори, які призвели до закриття ряду цукрових заводів. У далекому 1913 році в регіоні працювало 58 цукрозаводів, у 1940р. – 42, у 1955р. – 38, у 2005р. – 32, у 2007р. – 20, у 2008р. – 14. Наприклад, тільки з 2001р., коли аграрною галуззю в області керував Г. Заболотний, на металобрухт були порізані: ВАТ «Ялтушівський цукровий завод», ВАТ «Вищеольчедаївський цукровий завод», ВАТ «Скомороський цукровий завод», ВАТ «Соболівський цукровий завод», ВАТ «Чечельницький цукровий завод», ВАТ «Соснівецький цукровий завод», ВАТ «Гонорівський цукровий завод». Переважна більшість заводів продавалась за ціну, яка виявилася в декілька разів нижчою за вартість проданого на металобрухт обладнання. Загальновідомо, що цукрова галузь на Вінниччині становила третину економіки області, забезпечувала роботою 120 тисяч робітників, кожен завод мав свої житлові містечка з будівлями та інфраструктурою. Г. Заболотний образився і на публікацію «Ґвалт! Грабують!» в газеті ВКО НРУ «Побожжя», у якій надруковано його відповідь на запит народного депутата І. В. Кальніченка від 12 травня 2004 року. Тодішній перший заступник голови обласної держадміністрації Г. Заболотний написав: “Щодо перспективи розвитку підприємства, яке не працювало протягом 4 років, має зношене на 70-80% обладнання, а деяке устаткування взагалі вийшло з ладу та морально застаріло, то за оцінкою керівництва і спеціалістів ВАТ на такому підприємстві можна забезпечити вихід цукру лише в межах 6-8 відсотків. У зв’язку з вищенаведеним керівництвом заводу було прийняте рішення про повну реконструкцію Шпиківського цукрового заводу і будівництво нового виробничого комплексу, обладнаного сучасним технологічним устаткуванням німецького виробництва. Загальна сума інвестицій, яку планується вкласти в розвиток виробництва на базі ВАТ “Шпиківський цукровий завод” складатиме 10 млн. доларів США”. "Такі кошти звичайно не надійшли, підприємство було закрито, обладнання порізано на металобрухт та продано, а будівлі розібрано", – повідомив Сергій Свитко. Голова ВКО НРУ звернувся до судді з клопотанням витребувати як доказ вищезазначений лист Г. Заболотного. Суддя задовільнив дане клопотання, однак відхилив вісім інших клопотань, зокрема: щодо виклику свідків про нереагування обласної влади на знищення цукрових заводів, використання службового становища Г. Заболотного при продажі котеджу; витребування з податкових органів копій декларацій про доходи Г. Заболотного за період зайняття ним посади державного службовця; законність отримання земельних ділянок тощо. Сергій Свитко надав відповіді на запитання представника позивача. Чергове судове засідання відбудеться у лютому 2009 року.
Обсудить новость на Форуме