21:45 23.05.2011 | Все новости раздела "Народный Рух Украины"
В Миколаєві вшанували 150 роковини перепоховання Тараса Шевченка
22 травня виповнилося 150 років з того дня, як було виконано «Заповіт» Великого Кобзаря – поховати його «на Вкраїні милій». У цей день в Миколаєві біля пам’ятнику Тарасу Шевченку на мітинг зібралися представники Народного Руху, Фронту Змін, БЮТ, Просвіти та інших.
У відомого українського поета, лауреата Національної премії ім. Т.Г. Шевченка Дмитра Кременя є чимало віршів, присвячених Кобзареві. Але на мітингу біля пам’ятнику він вирішив, що краще прочитати один із Шевченкових віршів. Саме той, який Тарас Григорович написав у казематі і який закінчується рядками:
Та не однаково мені,
Як Україну злії люди
Присплять лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені.
Виступив ще один лауреат Шевченківської премії і друга людина після Кобзаря в Україні, який став володарем Золотої медалі Санкт-Петербурзької академії мистецтв – народний художник України Андрій Антонюк. Він згадав про свою картину «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине».
Таким чином славнозвісний митець нагадав, що ці Кобзареві рядки повинні бути пророчими.
А голова Миколаївської обласної «Просвіти» Ігор Марцінківський нагадав, що не всі заповіти Великого Кобзаря виконані і сьогодні. Адже ще й досі не видано повної збірки його творів. Про це сказав і депутат обласної ради від «Фронту змін», поет Тарас Кремінь.
Біля пам’ятнику Кобзарю відбулося й урочисте нагородження школярів – найкращих учасників конкурсу на знання української мови. Дипломи вручала їм голова Миколаївської міської «Просвіти» Людмила Цуркан, а цінні подарунки – Дмитро Кремінь.
На завершення мітингу у виконанні Миколи Матвєєва пролунав той самий «Заповіт» («як умру, то поховайте…»), який він заспівав без музичного супроводу.
І, звичайно, до пам’ятнику Тараса Григоровича Шевченка були покладені квіти.
Юрій Олійников
Источник: Народний Рух України
Обсудить новость на Форуме