13:30 02.12.2014 | Все новости раздела "Народный Рух Украины"
У Кривому Розі відкрили меморіальну дошку Геннадію Удовенку
01 грудня 2014
У листопаді 2014 року відбулася знаменна подія в житті міста Кривого Рогу – відкриття на території Центрально-Міського району, на будинку № 11 по вул. Першотравневій, пам’ятної меморіальної дошки на честь Геннадія Йосиповича Удовенка – унікальної людини для України, який єдиний серед українців був удостоєний права стати Президентом 52-ї Генеральної Асамблеї ООН, а з 1999 по 2003 - очолював Народний Рух України.
Удовенко Г.Й. народився у місті Кривому Розі 22 червня 1931 року, помер на 81-му році свого життя – 2-го лютого 2013 році у місті Києві.
Ця людина гідна того, щоб його ім’я було увічнено на меморіальній дошці, відкриття якої ініціювали інститути громадянського суспільства: «Депутати органів місцевого самоврядування», Союз споживачів України, Центр захисту дитини, Асоціація «Комсомолець Кривбасу», газета «Єднання поколінь» за підтримки виконкому Криворізької міської ради та виконкому Центрально-Міської районної у місті ради.
На урочистому відкритті меморіальної дошки Удовенку Г.Й. були присутні багаточисельні гості, представники міської та районної влади, учнівська та студентська молодь.
Геннадій Йосипович був надзвичайно багатогранною людиною, який зумів поєднати в собі якості дипломата, політичного діяча, парламентаря. Основою його діяльності стала винайдена ним формула “Трьох “П”: професіоналізм, патріотизм та порядність.
Навіть працюючи в дипломатичних установах УРСР, котрі були залежні від позиції Москви, Геннадій Йосипович завжди проявляв власний дипломатичний хист з українським характером.
1984 року УРСР було обрано непостійним членом Ради Безпеки ООН. Безперечно, це була багато в чому заслуга Геннадія Йосиповича, котрий успішно демонстрував свої професійні якості, був знавцем структури ООН та проблем, які в той час мала вирішувати ця організація.
Багаторічний досвід дипломатичної роботи Геннадій Удовенко з перших же років Незалежності почав віддавати нашій молодій державі. Одержавши призначення послом до нашого західного стратегічного сусіда – Польщі – він у стислі терміни опанував досі незнану польську мову, міг вільно спілкуватися із громадянами та політиками цієї держави. Для молодих дипломатів, він був прикладом і наставником.
У 1994-98 роках він очолював Міністерство Закордонних Справ. Це був нелегкий час – час становлення дипломатії незалежної Української держави.
Величезний авторитет Геннадія Йосиповича в середовищі ООН призвів до обрання його на посаду, про яку в найближчий десяток років ніхто з українців не міг й мріяти – Президента 52-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН (1997-1998 рр.). Саме під його керівництвом було проведено низку реформ в цій організації, приведено її у відповідність до нових геополітичних умов. У структурі ООН 52-гу Генеральну Асамблею називають “Асамблеєю реформ”. Діяльність Геннадія Йосиповича на цій посаді засвідчила не лише його особистий авторитет, але й авторитет всієї української дипломатії.
Геннадій Йосипович був яскравим парламентарем. У Верховній Раді він очолив Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, працював над побудовою вільної від етнічної напруженості України, держави без ксенофобії, антисемітизму, релігійних конфліктів.
За свою багаторічну працю був Г.Й. Удовенко був нагороджений: орденом князя Ярослава Мудрого III ст. (2007), IV ст. (2005), V ст. (1998),орденом «За заслуги» II ст. (22 июня 2011 года), почесною відзнакою Президента України (1995), орденом Білого Хреста (Естонія, 2007), має звання Почесного доктору Бріджпортского унівестету (1997, США) та Почесного доктору Українського вільного університету в Мюнхені (1997, ФРН).
На урочистому заході відкриття меморіальної дошки лунало багато
теплих, щирих слів на честь нашого славного земляка, життя якого може бути прикладом для підростаючого покоління.
Обсудить новость на Форуме