21:45 25.03.2010 | Все новости раздела "Народный Рух Украины"
У Дніпропетровську пройшов обласний конкурс присвячений пам’яті Вячеслава Чорновола
25 березня виповнюється 11 років відтоді, як трагічно загинув ясноокий син українського народу Вячеслав Чорновіл. І досі українську спільноту турбує питання: чому доля вирішила обрубати від дерева історії таке важливе для розвитку подальших подій гілля? Яким було б майбутнє України, якщо Вячеслав Максимович залишився жити?
 |
Особливо вражає нестандартний підхід учасників конкурсу до теми. Теми складної й для освіченого історика, політолога чи соціолога. У роботах дітей чітко спостерігається, як зростає нова генерація українців – дітей, які народилися у період становлення вільної української держави.
У своїх творах підлітки не тільки віддають данину пам’яті видатного політичного діяча В.М.Чорновола, а й окреслюють численні напрями його діяльності, досліджують його вплив на культуру, суспільне життя, національну свідомість нашого народу. Пронизливі почуття жалю за людиною, що змогла полум’яним словом поєднати співвітчизників звучать у поезії учениці загальноосвітньої середньої школи № 10 м.Марганця Таряник Вікторії:
Рідна ненько, Україно,
Лишенько з тобою!
Ти у світі в нас єдина,
Не будь сиротою...
Та якщо Вікторія поетизує саме постать Полум’яного Борця, то учениця Широківської школи № 1 Катерина Шишко у своєму вірші поєднала долю В’ячеслав Чорновола разом з долями усіх тих, чия громадська діяльність була спрямована на збудування української державності:
О дисиденти! Вам ламали волю!
Чотири на чотири був ваш світ.
Але хіба зламати можна волю,
У клітку засадить душі політ?
Яка творча знахідка! Адже у цих рядках художніми засобами відображено саме долю Вячеслава Максимовича, його передчасну загибель і горе усіх патріотично налаштованих громадян.
Юні художники зробили спробу передати через – хто кольорові, хто чорно-білі – малюнки свій, особистісний, погляд на життя і діяльність В.М.Чорновола. “Родзинкою” майже всіх малюнків стала міфологізація постаті людини, оскільки кожен художник переплів сутність людини із сутністю Батьківщини: відтепер згадуючи Вячеслава Максимовича, обов’язково уявляєш рідну землю, її луки й ліси, її безкраї степи й могутні ріки.
Саме ці моменти сприяли тому, що нагородження переможців конкурсу відбувалося у піднесеній, трепетній атмосфері, а побажання щастя й творчої наснаги, сказані головою Дніпропетровської обласної організації НРУ, начальником головного управління освіти і науки облдержадміністрації Віктором Сиченком прозвучали не офіційно, а майже по-домашньому, тепло й сердечно.
Відзначені конкурсанти отримали не тільки дипломи й подарунки – вони отримали переконаність, що шлях, обраний ними у житті – справжній.
Прес-центр Головного управління
освіти і науки Дніпропетровської
облдержадміністрації
Обсудить новость на Форуме