22:15 24.02.2015 | Все новости раздела "Народный Рух Украины"
Рухівці відвідали героя АТО у військовому госпіталі в Ірпіні
24 лютого 2015
У понеділок, 23 лютого 2015 року, група рухівців виїхала до військового госпіталю в місті Ірпінь для того, щоб відвідати бійця «Варти Руху», який воював на передовій, у Дебальцевому, у складі 25-го штурмового батальйону «Київська Русь»Ігоря Павловича.
Для бійця «Варти Руху» це вже не перше поранення: минулої весни він отримав осколкове поранення від гранати на блокпосту біля Одеси. Серед рухівців були представники молодого крила партії - Сергій Вутке та В'ячеслав Руденко.
Ігор Павлович був радий зустріти гостей, спустився їх зустрічати. Після відходу з Дебальцевого отримав контузію та осколкове поранення правого передпліччя, але вже вигляд мав досить здоровий, жартує, що вже навідпочивався в окопах. Рухівці передали Ігорю каву з цигарками, які раніше були зібрані волонтерами Руху та воду з продуктами харчування, куплені раніше. Ігор каже, що персонал у госпіталі дуже добре ставиться до поранених бійців, майже як до дітей. Дуже вдячний наш герой і волонтерам, які постійно допомагають українським воїнам.
Після того Ігор повів гостей до своєї палати, де ми мали змогу поспілкуватись про воєнні будні, дали можливість поділитись Ігорю своїми спогадами, враженнями, побажаннями. Розповів Ігор, як прислали їм на позиції під Дебальцеве юних хлопчаків із двома магазинами до автомату та наказали тримати позиції. Будь-яка людина, що хоч трохи розбирається у військовій справі, скаже, що такий запас набоїв розрахований на 5 хвилин бою, не більше. Були і у «Варти Руху» особливо важкі дні, коли на дві гармати залишалось всього по два снаряди на кожну, але бійці продовжували не лише тримати позиції, але й знищувати ворога. Таким чином, був знищений один ворожий танк та боєкомплект противника. Дещо жартома шкодує, що закон про грошову винагороду за підбиту ворожу техніку на той момент не був ще прийнятий. За день до відходу з Дебальцевого туди зайшла ворожа колона техніки, і бійці «Варти Руху» переплутали її зі своєю, бо ні в кого й думки не виникало, що в місто могли зайти ворожі сили та ще й так зухвало. Але швидко отямившись, наші герої знищили прямим артилерійським ударом один танк та близько тридцяти кадирівців. Відступаючи, бійці «Варти Руху» дізнались, що позиції, які б мали прикривати їх,полишені, а бійці лишились віч-на-віч із наступаючим ворогом. 
Не раз вони потрапили під мінометний обстріл. Вийшли на світанку і йшли пішки близько 32 кілометри. Пересуватись змушені були не дорогою, а обхідним шляхом, лісами, ярами, при цьому потрапляючи під часті обстріли. Іноді, згадує Ігор, доводилось годинами повзти кілька кілометрів, не підіймаючи голови. Під час таких обстрілів і зазнав поранень наш герой, розповідає, врятував його бронежилет, яким він закрив голову, і поранення з міномету зазнав у руку. При відході з Дебальцевого бійці «Варти Руху» врятували чотирьох радистів, яких взяли з собою. Увесь цей час їх переслідував ворожий танк. Так продовжувалось аж допоки не вийшли вони на свою колону техніки, після чого дістались до Артемівська, а звідти - до Харкова. Завдяки неймовірній мужності воїни «Варти Руху» зуміли вийти з оточення без втрат. Зараз Ігор із сусідами по палаті перебуває в доброму гуморі, жартував: запам'яталась історія, як до наших бійців на блокпост випадково заїхав ворожий російський танк, аколи бійці відкрили люк, звідтіль російські солдати висунули автомат, який наші успішно витягли за ствол. Коли окупанти сказали, що не туди заїхали, наші із козацьким запалом відповіли, що вони прибули якраз туди, куди треба. З тих пір танк успішно слугував захисту українського суверенітету.
Цікавим є факт, що Ігор - родом із Луганської області, як і значна кількість бійців у госпіталі, що ще раз заперечує закиди ворожої пропаганди, що населення сходу проти України. Ігор свято вірить, що ще повернеться на свою малу батьківщину - на танку, звільняючи її від загарбників.
Прес-служба НРУ
Обсудить новость на Форуме