15:00 17.09.2015 | Все новости раздела "Народный Рух Украины"

Рухівці Київщини: Немішаєве - без комунізму

17 вересня 2015

2C4FE91DДо кінця осені, згідно прийнятих урядом законів про декомунізацію, селище Немішаєве чекає топонімічна революція. Слід перейменувати 12 вулиць, колись названих на честь діячів комуністичного режиму та симво­ліки тоталітарної доби. А остаточне рішення буде за громадою: мешканці мають вирішити, як змінюватимуть назви їхніх вулиць.

Топонімічна комісія при місцевій селищній раді вже опрацьовує звернення громадян. Одним із перших пи­сьмових звернень надійшло подання на перейменування від місцевої громадської організації «Наш дім», до складу якої входить чимало рухівців.

Ідея перейменувати вулиці селища – не нова. Окремі звернення і навіть публікації з цього приводу у місце­вій пресі – з закликами позбутися комуністичних назв – почали з’являтися ще на початку нового століття, а потім – після Помаранчевої революції. Проте порозуміння з офіційними органами місцевого само­врядування тоді не знайшлося. Новоявленим вулицям надавали нейтральні назви, попри звернення окремих депутатів. Підтримки і розуміння в громаді місцеві активісти теж не мали.

Цього року справа перейменування зрушила з місця: 21 травня набув чинності Закон України «Про засуд­ження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборо­ну пропаганди їхньої символіки». Відтепер питання, перейменовувати чи ні, не стоїть. Питання лише, які наз­ви мають прийти на зміну. Тут кожен населений пункт вирішує самостійно – повернути історичну назву, най­менувати вулицю чи об’єкт іменем котрогось із діячів місцевого, українського чи світового масштабу, визнач­ної події чи явища, чи дати назву, що відображає місцеву специфіку, тощо.

За цією схемою йде перейменування у Немішаєвому. У першу чергу пропонується відновити історичні на­зви та увічнити пам’ять видатних діячів культури, які сформували імідж селища, як осередку інтелігенції, на початку ХХ століття.

Місцеві активісти підготували перелік з 12 вулиць, які будуть перейменовані, довідки про осіб, імена яких пропонується надати «декомунізованим» вулицям. Кожен мешканець селища зможе внести свої зауваження та пропозиції до цього переліку.

Крім того, рухівці Бородянського району активно долучаються до процесу перейменування інших селищ району: Бабинці, Бородянка, Пісківка, Клавдієве, Микуличі тощо.

Вулиці для перейменування в смт. Немішаєве:

  1. Першотравнева – Марії Заньковецької. Геніальна українська акторка Марія Заньковецька на початку 1930-х років не раз бувала в родині Гулака-Артемовського в селищі Немішаєве, допомагала у просвітницькій роботі.
  2. Чкалова – Ольгівська. Історична назва вулиці, зафіксована документами початку ХХ століття.
  3. Леніна – Різдвяна. Історична назва вулиці, зафіксована епістолярними рукописами початку ХХ століття.
  4. Ворошилова –ІванаМазуренка. Мазуренко І.Д. був першим літописцем селища.
  5. Петровського – Якова Гулака-Артемовського. Співак і музикант Яків Петрович Гулак-Артемовський, онук зна­менитого байкаря, діловод управління Південно-Західної залізниці, знаний громадський діяч, перший уповноваже­ний (староста) і голова виконкому селища, перший керівник хору технікуму, другий доглядач (після В. Гнилосиро­ва) могили і засновник музею Тараса Шевченка в Каневі.
  6. Радянська – Олени Муравйової. Нашою землячкою була викладачка співу, заслужений діяч мистецтв УРСР, професор столичної консерваторії О. Муравйова. Її вихованцями були співаки І. Козловський, О. Петрусенко, З. Гайдай, Л. Руденко та ін.
  7. Перемоги – Ніни Савицької. Керівниця першого драмгуртка, артистка театру ім. Франка, заслужена артистка УРСР, громадський діяч і організаторка культурного дозвілля селища від початку його заснування.
  8. Горького – Антона Красовського. Антон Йосипович Красовський – власник земель, де започаткувалося селище. Він служив у маєтку міністра царського двору, графа Воронцова-Дашкова, і одержав її в дарунок. У 1900 р., коли будувалася залізниця, А. Красовський поділив її на 75 ділянок. Частину земель купили службовці управління Півде­нно-Західної залізниці (24 особи), щоб будуватися в складчину, і розпаювали між собою жеребом у різних долях. Іншу частину землі Красовський продав окремим особам. Звідси йде розвій селища.
  9. 50-річчя СРСР – Ніни Мірошниченко. Народилася в с. Велика Гута (нині Нова Буда Бородянського р-ну). До початку ІІ Світової навчалась в аграрному технікумі в Немішаєвому. Певний час працювала агрономом-рільником на селекційно-дослідній станції (нині інститут картоплярства). Всесвітньо відома селекціонерка цибулинних квітів (ірисів, лілій, гладіолусів). Востаннє стала чемпіоном Європи (золота медаль за сорт ірису «Солов’їна ніч») у віці 93 років.
  10. Чапаєва – Василя Терещенка. Перший директор (1912-13 рр.) Мироцької сільськогосподарської земської школи імені П. Столипіна, яка з часом виросла у технікум (нині агротехнічний коледж) – базовий освітній заклад селища.
  11. Радгоспна – Вікторії Дзінкевич. Пишаємося оперною співачкою В. Дзінкевич, що організовувала концерти у селищі майже від початку заснування селища і до 1930-х років. 
  12. Щорса – Євгенії Нечитовської. Нечитовська Є.М., перша завідувачка і вихователька дитячого садка в селищі у 1920-24 роках, артистка-аматорка. Усі діти перших років радянської влади пройшли через її руки.

Ю. Дубовенко, голова Бородянської РО НРУ

Источник: Народний Рух України

  Обсудить новость на Форуме