10:45 17.08.2015 | Все новости раздела "Народный Рух Украины"
Пласту у Польщі – 25 років
17 серпня 2015
Пластові табори – це щось на зразок більшої родини, де всі спільно господарюють під керуванням коменданта табору. Цього року в Польщі відбулися два пластові табори – у селах Куляшному та Мокрому, а сама організація української молоді в Польщі Пласт відзначала своє 25-ліття.
Ми не лише в Польщі
– Українська молодь у Польщі добре один одного знала. Проте ми не знали, що в нас схожі думки у справі повернення до того, що існувало у 20–30-ті роки в Перемишлі, Кракові, Ґданську. Там тоді активно діяв Пласт. Читаючи книжки, переглядаючи газети з Канади, ми подумали, чому не повернути ідею Пласту на територію, де ми сьогодні проживаємо… Так зародилася ідея першого пластового табору в Польщі, – згадує часи створення Організації української молоді у Польщі Пласт Петро Тима. Голова ОУП разом з Анною Купінською та Катериною Сень з Варшави, Мирославою Мисько з Юзефова, Богданом Михаликом з Кракова, Павлом Грициною та Андрієм Оринчаком з Ряшева, старшою пластункою Уляною Лайкіш відвідали пластунів-юнаків у таборі в Куляшному біля Команчі. Саме там 19 липня відбулася зустріч теперішніх пластунів, сеньйорів і прихильників, які пам’ятають, як відроджувався Пласт у Польщі, організації, якій цього року виповняється 25 років.
– Перший табір відбувався 1990 р. на Мазурах. Приїхали тоді пластуни з Німеччини. Вони були першими організаторами таборів у Польщі і передавали нам ідею Пласту, вчили, як усе має діяти, – зізнається М. Мисько, яка у Пласті була від 16 року життя. – Дивлячись з перспективи років, сама організація, якою є Пласт у Польщі, показала мені вперше, як працювати в команді. Завдяки Пласту я мала змогу відвідати різні закутки Польщі та побувати в інших країнах: Словаччині, Німеччині, США. Тоді я побачила, що українці живуть не тільки в Польщі, що нас багато і в інших країнах світу, побачила, що ми всі можемо спілкуватися українською мовою, – ділиться своїми спогадами пластунка-сеньйорка.
Спільна вечеря та зустріч при вогнищі пластунів, яким зараз по кільканадцять років, і тих, яких уже можна назвати «ветеранами», давала можливість не тільки позгадувати минуле, почути цікаві історії з пластового життя в таборах, а й обмінятися думкою про сьогоденну ситуацію Пласту.
Більш міжнародно
– У таборі ти не сам. Усі один одному допомагають, бо треба діяти разом. Ми постійно перебуваємо на свіжому повітрі, а це теж плюс таких таборів. Можемо самі собі приготувати обід, це дуже придатне вміння. Чесно кажучи, тепер я вже вмію зварити суп, кашу, – вичислює переваги таборування Павлина Прихожденко з Мястка, яка в таборі вже четвертий раз. Для розвитку Пласту в Польщі важливе, що з року в рік в таборах збільшується кількість української молоді з Польщі.
– Є проґрес. Учасники таборів попередніх років цього року приїхали разом зі своїми друзями. Спрацювала теж реклама. Цього року ми самі розсилали до людей інформацію про табір, – радіє ст. пл. Олена Боднар, комендант табору для юнаків, яких цього року на таборі було 23. Пластунка додає: – У нас тепер інша система праці з пластунами, ніж в Україні і як колись було в Польщі. Переважно тепер Пласт у нас діє в такий спосіб, що діти і молодь їздять лише в табори і на поодинокі акції. А це не будує такого сильного зв’язку між дитиною і вихователем. Тому не всі залишаються в організації.
Цього року до Куляшного прибули теж пластуни-юнаки зі Словаччини та Чехії. Міжнародним можна назвати і сам кадровий склад вихователів – опікунів, які приїхали з України та Словаччини. Деякі з них набирають досвіду на таборах у Польщі, щоб опісля вести виховну роботу в себе.
– У нас на Словаччині Пласт на високому рівні. Проте я зараз навчаюся в Празі і там щойно починаємо працювати, щоб його відродити. Тому варто їздити до інших і набирати досвіду, – говорить ст. пл. Юрій Мушинка, який був вихователем в таборі в Куляшному.
Мова у великій грі
Пластові табори – це не тільки забава, але, передусім, навчання. Здається, одним з сьогоднішніх важливих завдань Пласту в Польщі є навчання української мови, що 25 років тому, коли відроджувалася ця організація над Віслою, можливо, не вимагало такої праці. Сьогодні батьки, посилаючи дитину в табір, заповнюють анкету, у якій пишуть про рівень знання мови їхньої дитини.
– Відповідно до знання української мови у програму вкладаються різні види занять. Діти діляться на різні групи, завдяки чому підтягують зі знанням мови тих, які слабше нею володіють. Тому українську мову вивчаємо завжди у групах, – пояснює ст. пл. Олена Горків, комендант новацького табору, котрий 19–30 липня проходив у селі Мокрому. Серед 36 учасників, які приїхали до Мокрого з Ґданська, Щецина, Зеленої Гори, Кошаліна, Вроцлава, Перемишля, Ольштина, Бартошиць, Варшави, Кракова, був Костик Тхорівський з Варшави.
– Подобаються мені в таборі теренові гри, гутірки (заняття – ред.). Сюди приїжджають різні діти. Ми вчимося тут багато чого про Україну, Пласт і його засновників, – говорить 10-річний Костик, який у пластовому таборі удруге. Він – син лікарів з Івано-Франківська, які тепер живуть у столиці Польщі.
– Зараз відчувається дуже велике зацікавлення з боку батьків, які приїжджають з України, щоб віддавати свої потіхи саме у Пласт. Таких дітей щораз більше. Вони, звичайно, вільно володіють українською мовою, – говорить ст. пл. О. Горків. – Помічаю, що в малюків, які народжені в Польщі, теж з мовою непогано. У деяких навіть відчувається лемківський акцент.
Трапляється теж, що діти, які вдома не спілкуються українською мовою, саме в таборах починають вживати її в розмовах зі своїми ровесниками. У навчанні мови допомагають теж вихователі, які приїжджають з України.
– Це теж допомагає дітям привикнути до наголосів, та й самі виховники (вихователі – ред.) з Польщі вчаться мови. У Пласті – це навчання через гру. І діти часто навіть не помічають, що набирають знань. Думаю, що методи та спосіб навчання і виховання в організації настільки корисні, що розвивають не лише молодь, але й опікунів, – вважає ст. пл. О. Горків.
http://www.nasze-slowo.pl
Обсудить новость на Форуме