15:00 15.04.2011 | Все новости раздела "Народный Рух Украины"
Петро Процик: Фобії влади у новій воєнній доктрині
У новій воєнній доктрині України, схваленій учора Кабміном, закріплена відмова від вступу до НАТО, визначені нові загрози безпеці країни, до яких, зокрема, віднесена зовнішня підтримка політичних сил, неурядових організацій, чия діяльність спрямована на дискредитацію влади (!!!).
 |
Насторожує те, що у порівнянні з попередньою редакцією, де головними внутрішніми загрозами називалися незадовільний стан збройних сил і діяльність екстремістських і сепаратистських організацій, їх перелік розширився.
Тож отримали тепер офіційні підстави минулорічні СБУ-шні «жарти» з забороною в’їзду керівнику Фонду Аденауера, й шизофренічні ініціативи комуністів щодо перевірки НУО, що отримують гранти й подібний лист Грищенка.
Перш ніж новий витвір воєнної думки затвердить Президент, хотілось би отримати відповіді на ряд запитань, і серед них:
• Цікаво, як теперішня влада відрізнятиме критику від дискредитації? Зокрема, чи є «дискредитацією влади» питання про мізерний бюджет ЗСУ, що, з урахуванням рівня реальної інфляції, є тепер меншим, ніж у попередні роки й забезпечуватиме лише часткову готовність війська до виконання завдань; про стан озброєння, 80 - 90 % якого несправне; про відмову Міноборони від західних технологій на користь російського непотребу; про корупцію в харчуванні військовослужбовців; про повернення до радянських стандартів в функціонуванні армії?
• Чи вважатиметься «дискредитацією», а, відтак, «внутрішньою загрозою національній безпеці» думка більшості експертів про те, що позаблоковість України, при критично низькому фінансуванні власного війська не зможе гарантувати захист нашої держави у випадку збройного конфлікту та, до речі, є нонсенсом у сучасному світі?
• Чи трактуватиме влада тезу про «дискредитацію влади» як аналог радянської дефініції «замаху на повалення радянської влади»? Але ж тоді, для ізоляції «дискредитаторів» треба, як мінімум, відновити концтабори. Чи просити допомоги у стратегічного партнера.
В цілому ж, складається враження, що воєнна доктрина України писана при значному консультуванні з боку росіян, з урахуванням усіх ризиків, котрі режим Путіно-Мєдвєдєва бачить для себе – і від свободи слова, і від неконтрольованих громадських організацій, і від окремих політичних сил, і від спроб «дискредитації влади» в цілому.
Петро Процик, радник Голови НРУ, генерал-лейтенант запасу
Обсудить новость на Форуме