20:00 05.03.2015 | Все новости раздела "Народный Рух Украины"
Орден Чорновола – для Войциха Кузьмінського або «Зустріч, яка мала відбутись значно раніше»
05 березня 2015
Саме так висловився про захід, який відбувся в суботу, 28 лютого, Ігор Клюс, голова Хмельницької обласної організації Народного Рух України.
У цей день обласний будинок Народного Руху об’єднав патріотів, членів ОУН, УПА, які спізнали ціну свободи своїми безліч разів катованими тілами, нелюдськими тортурами, вирваними косами, що жорстоко ворог намотував на свої криваві руки і обривав…
Проте міцною і непохитною залишалась душа кожного, хто вірив у свободу і справедливість цієї боротьби. Так, у цей день зібрались однодумці, побратими, віру яких навіть не може похитнути сьогоднішній ворог. І кожне їхнє слово – це не лише нестерпний біль та віра у перемогу, це й готовність до боротьби. І хоч їм далеко за 70-80, палають погляди, жорстко звучать звинувачення на адресу ворогів. Серед цих патріотів не було, на жаль, нашого земляка, політв’язня сталінських таборів, громадського діяча, письменника-краєзнавця Войциха Леонтійовича Кузьмінського, який тривалий час очолював Дунаєвецьке районне товариство політичних в’язнів, репресованих та членів їх родин. Натомість була присутня дружина Олена Антонівна та похресник Віктор Слівінський. Тож почесну нагороду - орден Чорновола - було вручено О.А. Жубржицькій. 
В церемонії нагородження взяв участь Володимир Шовкошитний — заступник голови Народного Руху України, український поет, прозаїк, публіцист, громадський , політичний та державний діяч, народний депутат України І скликання, перший заступник голови Національної спілки письменників України, який прибув виконати почесну місію нагородження.
Слід зазначити, що багато гарних слів було адресовано світлій пам’яті нашого земляка, високо оцінено титанічну працю – значну кількість книг, які були представлені, вразили своєю глибиною та патріотизмом.
У цей день звучали спогади, розповіді, зокрема про життєвий і творчий шлях, громадську діяльність Войциха Леонтійовича, який до останнього подиху продовжував працювати з архівними матеріалами та спогадами людей. Його титанічну працю перервала смерть. Праці В.Л.Кузьмінського житимуть поміж нас. Бо вони – частка історії Дунаєвеччини й усієї України. Тож пам’ять буде не лише передаватись з роду в рід у родині нашого героя, а й до наступних поколінь дунаївчан, патріотів-українців.
Герої України не вмирають, вони живуть у наших серцях і нашій пам’яті!
Валентина Байталюк
Обсудить новость на Форуме