11:31 22.06.2010 | Все новости раздела "Народный Рух Украины"
Не стало Любомири Бойчишин…
22 червня на 58-му році життя перестало битися серце мужньої жінки, кандидата на Нобелівську премію миру 2005-го року, голови правління Інформаційно-реабілітаційного центру "Любомира", дружини секретаря Народного Руху України Михайла Бойчишина, який зник безвісти 16 років тому, – Любомири Бойчишин.
 |
Громадською роботою почала займатися з 1989 року, була активісткою "Просвіти" та Союзу українок. У 1995 році брала участь у Всесвітньому жіночому фо¬румі неурядових організацій у Пекіні. Будучи прикутою до інва¬лідного візка, Любомира створила жіночий Інформа¬ційно-реабілітаційний центр "Любомира" для жінок-інвалідів та матерів неповносправних дітей.
Одним із напрямів роботи Центру було надання кон¬сультативних послуг (право, економіка, соціальний захист, створення телефонів довіри), а також прове¬дення навчальних семінарів, тренінгів для жінок з обмеженими фізичними можливостями, "круглих столів" з проблем неповносправних осіб, ознайом¬лення та обмін досвідом з іншими українськими та закордонними організаціями.
У 1998 році за її ініціативою створено мережу орга¬нізацій жінок з обмеженими фізичними можливостя¬ми, яка обґєднала представниць із 16 міст України. З 1998 року пані Любомира редагувала однойменний журнал для людей з обмеженими фізичними можливостями, входила до редакційної колегії газети для інвалідів "Повір у себе".
У 1999 році Любомира Бойчишин брала участь у проведенні першого Всеукраїнського форуму жінок з обмеженими фізичними можливостями та у створен¬ні Всеукраїнського жіночого комітету жінок з обме¬женими фізичними можливостями, де була обрана на по¬саду заступника голови.
Ця жінка мужньо переносила підступні удари долі (зникнення чоловіка, загибель сина, власну важку хворобу), намагалась жити повнокровним життям і допомагати іншим.
Ще недавно Любомира Бойчишин разом з дочкою Лідією брала участь у вечорі спогадів про свого чоловіка, який організував Народний Рух України, а нині відлетіла у засвіти. Але світла пам’ять залишиться у серцях тих, кого вона підтримувала словом, ділом, чуйним серцем.
Обсудить новость на Форуме