17:00 08.05.2015 | Все новости раздела "Народный Рух Украины"
Народний Рух України виступає за відродження текстильної промисловість на півдні України
08 травня 2015
Історія «Херсонського бавовняного комбінату» може слугувати путівником по рейдерству в Україні. Як і багато інших підприємств із радянським минулим, у роки після здобуття незалежності воно переживало не найкращі часи. Комбінат, який посідав п’яте у Європі місце за масштабом обробки бавовни та виробітку тканин поступово розвалювався. Представник трудового колективу Віктор Маменко пригадує, що до початку 2000-х на підприємстві існувала бартерна система – люди не бачили грошей, техніка стояла, договорів про збут було усе менше. «ХБК», який раніше забезпечував роботою 24 тис. людей та наповнював 40% казни помирав.
Разом з ним відмирала і кваліфікована освіта. У Херсоні існував ряд технікумів, які готували кадри для заводу. Наразі, людей, які розуміються на тонкощах відповідних технологій залишилося небагато. Якщо не почати відроджувати комбінат уже зараз, через десять років просто не буде професіоналів, здатних обслуговувати його потужності.
Світло надії для «ХБК» зблиснуло у 2002 р. Із приходом нового генерального директора «ХБК» почав поступово відроджуватися: за рік заборгованість по заробітній платі скоротилася удвічі, зросли платежі до бюджетів усіх рівнів, а в 2004 році була повністю погашена заборгованість по ПДВ у розмірі 8,3 млн гривень. Окрім того, підприємстві вдалося налагодити нові шляхи збуту продукції. 
Утім Фонд державного майна, у розпорядженні якого знаходилась більшість акцій підприємства, мав інакші плани. У 2005 році «Херсонський бавовняний комбінат» опиняється у списку незаконно приватизованих підприємств. Незважаючи на наявні успіхи, у документації ФДМ він проходить як підприємство-банкрот і за безцінь потрапляє у руки «інвестора» Олександра Кропиви. Тоді й починається історія відліку перед грандіозних крахом цього економічного гіганта. Попри це, винних знайти навряд чи вдасться. Колишній директор підприємства Сергій Рибачок відмічає, що після потопу в архівах Фонду держмайна та загибелі тогочасних його керівників – Валентини Семенюк-Самсоненко та Михайла Чететова – жодних доказів знайти не вдасться. Водночас, за словами Рибачка, у відомстві ще лишилися люди, які працюють там з 2004 року.
Працівники «ХБК» будують власні здогади, чому комбінат дістався інвестору, який перед цим розвалив іще одне могутнє текстильне підприємство, але вже на Західній Україні – «Волтекст». Херсонський комбінат був не лише частиною мікро- та макроекономіки держави. Він мав ще й стратегічне значення. На рівні з величезним спектром тканин, більше 120 артиклів, підприємство виробляло порох (піроксилін) та вибухівку – бризантні та метальні речовини. Заразом підприємство шило військову форму, виготовляло бинти та марлі. Останні зараз закуповуються за кордоном, тобто, за валюту.
Разом із потужним підприємством у руки бізнесмена потрапляє ряд інших структур. За радянською традицією, підприємство такого штибу мало власні гуртожитки, санаторії-профілакторії, дитячі табори – тобто привабливі шматки нерухомості у центрі міста та на узбережжі Чорного моря. Усі вони були продані, але поступово повертаються у власність держави. Окрім нерухомість, по різних компаніях роз’їхалися і станки та інше обладнання. Лише у Білорусі нараховується 300 таких станків із маркуванням «ХБК». Цей цех, розповідає екс-директор, так і називається там – херсонський. Інші були продані в Узбекистан, Туркменістан та Таджикистан.
За шість років старанної «праці» інвестора комбінат обернувся на пустку. Більшість активів були виведені, а робітників звільнені. Насамкінець, аби прибрати докази, залишки підпалили. Наразі визначити точну суму збитків, які були завдані комбінату ненажерливим рейдером, суддями-корупціонерами та байдужою владою підрахувати важко. Однак, херсонці усе ще вірять у можливість відродження колись могутнього підприємства.
Вичерпавши усі можливі методи протистояння рейдеру – від звернень до місцевих судів, прокуратури, до залучення центральної влади, які залишалися сліпими до кричущих правопорушень та глухими до проблем людей – представники трудового колективу почали шукати у активістів. На підтримку відродження «ХБК» виступив і Народний Рух. «Підприємство такого масштабу, може не лише сприяти відродженню регіону, зробити його більш самостійним та незалежним від видатків центральної влади, як цього вимагає децентралізація, але й дати Україні можливість вийти на світові ринки, але й запропонувати власну альтернативу на внутрішніх ринках», - вважає представник Херсонської обласної організації Павло Гавриш. Біда Радянського Союзу була ще й у тому, що він виготовляв ракети і танки, в той час як європейські економіки концентрували свою увагу на телевізорах, машинах, одязі. Тож не варто забувати про вагу «мирної» економіки, в тому числі, легкої промисловості.
Прес-служба НРУ
Анна Черевко
Обсудить новость на Форуме