14:45 16.03.2015 | Все новости раздела "Народный Рух Украины"

Коли ми перестанемо брехати самі собі – Юрій Сушко

16 березня 2015

Sushko Є такий вислів «Коли приходить правда – брехня вмирає». Дійсно, боротьба добра і зла триває століттями. На долю кожного покоління припала ця нелегка ноша. Якщо ж взяти до уваги наші часи, то я пригадую дні Помаранчевої революції, коли майдани охопили всю Україну, і українці, виборовши свого Президента, повірили в нього як у «месію», та й розійшлись по хатах на «патріотичні печі»…

А треба було не зупинятись, не відсиджуватись, не мовчати. Але ж промовчали, коли всюди обсідались «любі друзі», а тих, хто насправді творив революцію, почали нівелювати, «викидати» із влади. Перефарбувавшись, вічно вчорашні ставали «нашоукраїнцями», новою владою, продовжуючи творити ту ж олігархічно-корупційну систему. Цим самим посіяли величезну зневіру в більшості українців, а пізніше породили Януковичів-Тулубів, відкинувши українську державність на кілька років в нікуди, а якщо чесно, в лапи військового хаосу…

І ось минув рік Революції Гідності. Майдани «привітали» можновладців всіх рівнів з цією подією. Потрібно визнати одне – запитань було більше, ніж відповідей. Як і те, що свідомість простого українця за останній рік, змінилась швидше і якісніше, ніж представників влади всіх рівнів.

Але, на моє переконання, саме можновладці, як маяки, повинні бути кращим прикладом у суспільстві. І виходить, що знову повторюється «гак» 2005 – 2006 років, коли народ промовчав, а «перефарбований», обдуривши, усівся. Та це велика помилка сьогодні тих, хто думає, що всівшись зручно в бюджетне крісло, прикриваючись законами вчорашньої Системи (писаними і неписаними), ховаючись за великою спиною того чи іншого депутата, можна створювати, так би мовити, «вотчини», свої «човники», які здатні пливти по колу, підгрібаючи під себе вчорашніми справами корупції, хабарництва, зневажаючи правду подвійними стандартами. Досить! Не вийде! Люди вже не заснуть, як раніше, їх не обдуриш солодкими обіцянками.

Сьогодні і Президент, і центральні органи влади чітко дають посил щодо необхідності реформувати вчорашню систему відносин суспільства і влади. А тим більше у світі інтернету, на фоні війни «похімічить» уже не вийде. Тому кожен з нас: працюючий, пенсіонер, міліціонер чи прокурор, представник виконавчої влади, – повинен знати, що ми знаходимось в одному «човні» української держави, і повинні разом пливти європейським курсом, ламаючи стереотипи злочинної системи януковичів-тулубів. Треба визнати, що Черкащина вже рік без Тулуба, але присмак «вчорашнього» чомусь відчувається і в нерозкритих кримінальних справах Майдану, бездіяльності міліції та прокурорів, безпорадності влади. То це ще робота вчорашньої системи, чи людей, що відновлюють її своїми вчинками?!

Я, як представник обласної адміністрації, часто беру участь у вшануванні, проводжаючи в останню дорогу наших побратимів-героїв, що загинули на війні, яку розв’язала російсько-путінська імперія. Вдивляючись в згорьовано-заплакані, шанобливо-засмучені обличчя земляків (а це тисячі людей, яких об’єднала в одному місці смерть Героя), питаю себе і звертаюсь до громади: то може й ми винні в тому, що йде війна? Тому що часто боїмося говорити правду, бо вона гірка, беремо чи даємо хабара, розуміючи, що то корупція, мовчимо, коли бачимо як коїться зло, мовляв, «моя хата скраю». То може прийшов час і кожному з нас повоювати, в першу чергу перемагаючи себе? А далі, – разом, об’єднавши наші перемоги, не обдурюючи один одного, навчившись говорити правду, поборовши вчорашню систему, – творити українську Україну, про яку мріяли Герої, віддаючи своє життя.

Переконаний, що в нас є шанс, об’єднавшись, повіривши в себе і один в одного, йти у представницьку гілку влади і починати будувати державу знизу. Сьогодні влада анонсувала децентралізацію, тобто передачу широких повноважень на місця. А це представницькі органи, як то, депутати всіх місцевих рівнів, сільські, селищні та міські голови, яким центральна влада на рівні закону передасть право формувати та розпоряджатись бюджетами, вирішуючи всі наболілі проблеми громад. Тому громадяни не повинні чекати початку виборчого процесу, а вже сьогодні через призму трьох «П» (патріотизм, порядність, професіоналізм) формувати команди громадсько-політичного руху в кожному районі, які готові йти на місцеві вибори і перемагати, стаючи владою нового вибору.

Я не хочу, щоб повторилася практика попередніх років, коли місцева економічна еліта (такий собі містечковий олігархат) масово йшла в депутати, «ставила» своїх голів сіл, містечок з єдиною метою – захищати і примножувати свої статки, просувати приватні бізнес-інтереси, часто використовуючи ще й можливості місцевих бюджетів. На моє переконання, ця економічна еліта має розвивати свій бізнес, створювати робочі місця, наповнювати бюджети всіх рівнів, а знизу виросте нова когорта незаплямованої представницької гілки влади, яка буде контролювати надходження до бюджетів і правильно його розподіляти на потреби громад. Це буде своєрідний баланс між «верхами» і «низами», певний соціально-економічний консенсус. Бо в іншому випадку, якщо люди зрозуміють, що їх вкотре обдурили…

Знаю, як не легко, коли йде війна, лютує економічна криза, шукати кожному в собі кращі риси українця, того, хто воює і, перемагаючи, шукає правду.

Та попри все, чи переможе правда, залежить від нас самих!

…Борітеся — поборете!

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!..

Юрій Сушко, голова Черкаської ОО НРУ

Источник: Народний Рух України