23:00 15.05.2014 | Все новости раздела "Народный Рух Украины"

Юрій Діденко: Геть від Москви!

15 травня 2014

didДобрі новини для українців - травень продовжує поливати землю рясними дощами. Дощі весною - гарантія доброго врожаю. Погана новина для миколаївців - місцевий самовбивця не знайшов нічого кращого, як відкрити газ у квартирі на 9-му поверсі. Сумний результат для всіх городян: троє загиблих, п'ятеро ранених, сотні людських житів покалічено. Зруйновано три поверхи будинку та 19 квартир. Величезні матеріальні кошти та моральні затрати будуть потрачені на ліквідацію наслідків бездумного вчинку декількох людей, що не зуміли вчасно порозумітися.
Значно трагічнішими є наслідки політики Путіна, що перетворив Росію у нового агресора світу. В порівнянні з ним тьмяніють диктаторські режими Білорусі, Південної Кореї та інші. Посіпаки Путіна 9 травня продовжили свій наступ, але їм не вдалося посіяти бурю та створити умови для вторгнення росіян на українську територію під виглядом миротворчих сил. Хоч намагання проросійських прихильників розхитати ситуацію робилися в цьому напрямку. Але чітка робота правоохоронних органів спільно з представниками громадських організацій та рухів перешкодила провокаціям та красивій картинці для російських телеканалів про безлади в Україні.
Війська Росії котрий місяць перебувають у кроці від українських кордонів, голосно брязкаючи зброєю, намагаючись залякати українців. Але з точністю до навпаки маємо підйом патріотичного духу у більшості громадян, для відсічі агресору об'єднуються колишні затяті супротивники.
Розмах бажань та намірів путінської кліки показав парад до Дня Перемоги на Красній площі у Москві та окупованому Севастополі. У ньому були задіяні 151 військова машина, 69 літаків та 11 тисяч військовослужбовців. Брязкання зброєю перед усім світом добре пам'ятає старше покоління, що постійно споглядало такі паради в СРСР. І де тепер той СРСР? Така ж доля очікує й нинішню путінську Росію з її новоявленим диктатором, який возомнив себе новим володарем світу. У свій час Путіна пустили у пристойне товариство лідерів країн світу, але агресія проти України та його хамська поведінка відносно до цивілізованих правил існування світового порядку, змусила їх переглянути ставлення до нього. І толерантно виключили його із сфери спілкування та прийняття важливих рішень. Сумнівно, що брязкання Путіна зброю у День Перемоги когось налякало в світі, просто всі зробили відповідні висновки. Маючи зброю 7-го покоління навряд чи хтось серйозно сприйняв цей парад.
Присутність Путіна у тимчасово окупованому Криму засвідчила, що операція давно готувалася Росію і є лише задоволенням нереалізованих амбіцій однієї людини, яка, як і всі диктатори, може погано закінчити, як завершив своє володарювання Янукович.
Убивство Мольфара, який передбачив майбутнє Януковича, нічого не змінило. Український диктатор утік з країни, пограбувавши її до нитки, не добувши свого терміну. Історія передрікає саме такий фінал диктаторським режимам, але прогресивні сили в Росії зможуть повернути свою країну на демократичний шлях розвитку, хоч не виключений варіант дестабілізації ситуації в усьому світі. Доля всіх імперій - вони розпадаються.
Бойові дії, що розгортаються у Донецькій та Луганській областях за підтримки Росії, боляче відгукуються у серцях українців невинними жертвами. Викохана Кремлем п'ята колона та доведені до відчаю злочинними олігархічними угрупованнями Ахметова і компанії деякі мешканці краю за скромні подачки розгорнули справжню війну у власному домі. Українська влада, прийшовши на хвилі Майдану, залишається дуже далекою від потреб людей. Вона продовжує політику попередників. Незадоволення, що нині зріє, поки направлено проти зовнішньої агресії, і патріоти переймаються лиш долею країни, а влада - збереженням старих схем та перспектив, то це лиш поки.
Але країна дуже змінилася, і бажання одного з кандидатів розіграти карту, що вигідна Кремлю, погрожуючи третім Майданом, не кращий вихід для держави. У Москві радісно плескають, чуючи такі перспективи. Влада засліплює деяких кандидатів більше, ніж перспективи розбудови власної країни.

Українці ж навряд поведуться на те, щоб дати козир тому, хто притупцьовує у наших кордонів, окупувавши Крим. Вони не поведуться на заклик у Миколаєві однієї із кандидаток про початок розборок між учасниками Майдану. Більшість тих, кого вона кличе до внутрішньої боротьби, ризикували життям за України, а не за початок нових розборок. Єдність українців має бути направлена на обрання президента у першому турі, щоб не давати козирів Путіну для подальшої дестабілізації ситуації в країні. Кандидати не можуть зняти свої кандидатури, але заявити про припинення агітаційної кампанії і підтримати єдиного кандидата - це їх моральний обов'язок перед "Небесною сотнею".
Українці мають показати, що вони можуть єднатися не тільки на Майдані, а й у час загроз та викликів у подоланні зовнішнього ворога, якою є мілітаристська Росія. Єдність є першочерговим завданням для всіх. І більшість українців це розуміють, найрейтинговіший кандидат у президенти має перемогти у першому турі. Намагання декого з кандидатів розпалити багаття 2005 року часів Помаранчевої революції ніхто не забув. Війна, що йде у країні, показує, хто є хто в Україні. І намагання приватизувати боротьбу всіх українців проти окупації України Росією під одного кандидата - не зовсім вдала затія його політехнологів. Спільна любов до газу з російським керманичем привела Україну до краху за активної діяльності режиму Януковича. Сьогодні українці мають зробити висновки і спрямувати корабель "Україна" в європейську гавань.
Гасло Міхновського: "Геть від Москви!" нині, як ніколи, актуальне. Воно стане більш дієвим за підтримки єдиного кандидата від демократичних сил, визначеного на Майдані. Від кожного з нас сьогодні залежить майбутня доля України і чи не постукає путінський чобіт, під який хіхікала один із кандидатів у президенти, у Ваші двері.
Юрій Діденко, голова Миколаївської обласної організації Народного Руху України, кандидат історичних наук.

Источник: Народний Рух України

  Обсудить новость на Форуме