21:33 23.02.2010 | Все новости раздела "Народный Рух Украины"
Експерти: Українська мова потребує чіткого законодавчого захисту
Українська мова як державна потребує чіткого законодавчого захисту - на нових концептуальних засадах. Про це йшлося на вчорашній прес-конференції в УКРІНФОРМі на тему: "Ризики запровадження двомовності".
 |
"Українське законодавство не створює системи, за якої міноритарні мови можуть підмінити офіційну. Проте складається враження, що державна мова захищається менше, ніж міноритарні мови, принаймні за документами", - підкреслив, зробивши відповідний аналіз, експерт Інституту медіаправа Ігор Розкладай.
Неприйнятною назвав позицію політиків, які вважають, що мовну проблему можна відкласти до того часу, коли народ заживе багатше, завідувач відділу Інституту соціології НАН України, керівник фірми "Юкрейніан соціолоджі сервіс" Олександр Вишняк. "Тоді зайнятися цією проблемою не вийде, бо не буде, чим займатися", - сказав він.
На підтвердження цього він навів цифри соціологічних досліджень. Згідно з ними, виключно українською мовою в Україні розмовляють: серед батьків старшого покоління українців, якому за 55 років, - 41%, серед самого цього покоління - 33%, серед середнього покоління - 28%, серед української молоді, кому 18-29 років, - 24%. "В сімґях виключно українською розмовляють 24 відсотки. Виключно російською мовою - 31 відсоток громадян. Ще два-три покоління - і українська мова стане мов гельська - офіційна мова Республіки Ірландія, якою розмовляють лише 60 тисяч громадян, тобто менше 1 відсотка", - зазначив Олександр Вишняк.
За його словами, ще гірша ситуація в публічній сфері - сфері використання мови на вулицях, в громадських місцях, на роботі, поза межами учбового процесу. Тут виключно українською мовою розмовляють: серед старшого покоління 29%, серед середнього (30-54 роки) - 24%, серед молоді - 18%.
"Це говорить про те, що маємо ситуацію, коли діючий Закон про мову 1979 року і діюча Конституція України українську мову не захистила. Процес деукраїнізації, хоча й меншими темпами, ніж 20-30 років тому, триває. І тому українську мову треба захищати", - наголосив Олександр Вишняк. Він уточнив, що це дані по Україні в цілому. "Якщо подивитись на окремі регіони, на місто, то ситуація ще в півтора рази гірша", - сказав він. Як підкреслювалося на прес-конференції, відкласти проблему захисту української мови неможливо. "Проблему треба ставити і вирішувати. І чинний і досі Закон про мови в УРСР, де є досить дивні положення про російську мову як про мову міжнаціонального спілкування народів СРСР, якого вже давно нема, потрібно переробляти на зовсім інших концептуальних засадах", - сказав Олександр Вишняк.
В свою чергу представник громадського руху "Не будь байдужим" Оксана Левкова висловила думку, що саме українською мовою ми цікаві світові.
Вона підкреслила, що тисячі іноземців, які приїдуть на Євро-2012, "хочуть побачити не Хохляндію чи Малоросію - вони хочуть побачити Україну. А мова - стоїть в одному ряду з піснею, танцем, книгою". За словами Оксани Левкової, якщо дозволити двомовность, то спрацює формула "мова митрополії завжди прагне "зґїсти" мову колонії". "Від цього нікуди не дінешся - це доведено історією. Із введенням двомовності однозначно програє українська мова, а цього не можна допустити", - наголосила представник громадського руху "Не будь байдужим".
Двомовність - це реальність, в якій ми живемо, зауважив аналітик з питань мовної політики Станіслав Шумлянський. Це реальність, з якою треба рахуватися. Позитивним, за його словами, є фактор, що ми не поділені за мовною ознакою. "Ті, хто говорить російською, можуть виступати проти надання статусу державної цій мові", - зазначив С.Шумлянський На думку аналітика, в Україні немає мовного протистояння, це політика. Водночас він зазначив, що обґєктивно українська мова перебуває у слабшому становищі ніж російська, і найближчими роками ця ситуація не зміниться. "Заходи, спрямовані на закріплення двомовності, насправді сприятимуть одномовності. З двох мов підтримуватимуть одну - ту, яка є сильніша", - вважає Станіслав Шумлянський. Він також застеріг від мовного протистояння, яке може виникнути внаслідок радикальних дій на користь російської мови. "Не можна виключати, що відбудеться мобілізація тих, для кого українська мова є частиною повсякденного життя, важливою ознакою ідентичності. Вони будуть тим чи іншим способом виступати проти цих дій", - підкреслив аналітик.
У свою чергу, Олександр Вишняк зазначив, що молоде покоління знає краще українську мову, ніж їх батьки та старше покоління. "Але знати - не означає розмовляти", - підсумував він.
УКРІНФОРМ
Обсудить новость на Форуме