17:45 09.10.2014 | Все новости раздела "Народный Рух Украины"
День захисника України ми вже маємо - 29 січня! Лишилося тільки узаконити.
09 жовтня 2014
Український інститут національної пам’яті, підтримуючи позицію Президента України про неприйнятність святкування дня захисника Вітчизни 23 лютого, за «календарем сусідньої держави», запропонував відзначати День захисника України 14 жовтня.
Свою ініціативу УІНП мотивує тим, що вже склались «історичні традиції вшанування українського війська саме у цей день». Мовляв, «протягом багатьох століть свято Покрови було головним для українських вояків - від козацтва до Армії Української Народної Республіки та Української повстанської армії. Сучасна Українська держава є історичним та політичним спадкоємцем Русі, козацтва, визвольного руху та тисячолітньої християнської традиції… День захисника України призначений на свято Покрови стане важливим свідченням цієї спадковості та відмежування нашої держави від радянського тоталітаризму… Відзначення Дня захисника України 14 жовтня, на свято Покрови, сприятиме формуванню національної свідомості населення країни та патріотичному вихованню молоді… В українській традиції Покрова тісно пов’язується із ідеями захисту від ворогів: згідно літописів, князь Ярослав Мудрий віддав Київ і всю Русь під покров Божої Матері. Тому велика кількість православних церков, побудованих в княжі і козацькі часи присвячувалися цьому святу. Церква Покрови Пресвятої Богородиці була головною на Запорізькій Січі, а 14 жовтня одним з найважливіших днів для козаків – тоді вони проводили свої ради, на яких вибирали нового гетьмана або кошового отамана».
Коли я чую на захист якоїсь іде дуже багато аргументів, у мене виникає підозра у слушності самої ідеї. Згадайте, скільки залізобетонних доказів наводили радянські словоблуди, аби вмотивувати необхідність святкування Дня радянської армії (згодом Дня захисника Вітчизни) 23 лютого. Серед них усе було, крім одного, - 23 лютого ніхто не захищав вітчизну.
Щось подібне, на мій погляд, проглядається в аргументації Українського інституту національної пам’яті. Я не впевнений, що довгою і нудною лекцією про тисячолітню історію свята Покрови, про містичне переданням Києва і всієї Русі рід Покров Божої Матері, про будівництво церков на честь Покрови, про козацькі ради, які інколи ставали «чорними», про вибір свята Покрови «днем офіційного створення УПА», коли в цей день нічого важливого, пов’язаного з історією Української повстанської армії, не відбулося, - «виховаєш патріотизм у підростаючого покоління».
Я сумніваюсь, що хлопцям-крутянцям хтось читав подібні лекції перед боєм 29 січня 1918 року. Але, впевнений, їм точно сказали, що ворог ступив на поріг рідної хати і знищує наших матерів, батьків, братів і сестер. Тому його треба зупинити, незважаючи ні на що. І вони йшли на вдесятикрат переважаючого ворога, не розмірковуючи про визвольний рух, традиції та їх спадкоємність. Київських студентів та вільних козаків не стримувала відсутність наказів зверху, вони не скаржились на не найкраще озброєння, слабке тилове забезпечення і т. д. Їх вів у бій святий обов’язок – ворог не має права топтати рідну землю. А це головне для захисника Батьківщини. І це яскраво продемонстрували крутянці. То що нам ще треба видумувати? Які прив’язки шукати? Коли у нас є немеркнучий приклад жертовного захисту держави.
Іван Ольховський.
Обсудить новость на Форуме