16:15 07.04.2015 | Все новости раздела "Народный Рух Украины"
Бійці «Варти Руху» поспілкувались із охочими в музеї шістдесятництва
06 квітня 2015
Зустріч відбулась 4 квітня у приміщенні музею шістдесятництва у дружньому форматі. Послухати та поспілкуватись із бійцями «Варти Руху» прибула як молодь, так і представники шістдесятництва, які також воювали за Україну, тільки не зброєю, а словом. Прибув на зустріч і виконавець пісень Василь (Живосил) Лютий, який розбавляв спогади воїнів східного фронту своїми бойовими піснями, підіймаючи бойовий дух присутніх.
Виступив і відомий режисер Станіслав Чернілецький, ділячись спогадами про Революцію Гідності. Пан Станіслав не раз ночував на Майдані, особливо тоді, коли в цьому була найбільша потреба. Не зміг він залишитись перед екраном телевізора і 20 лютого, коли почались масові розстріли активістів Майдану. Згадує, що пішки довелось йти з Осокорків до Майдану, незважаючи на вже поважний вік, через те, що метро було зачинене, а інший транспорт вщент забитим. Діставшись центру Києва, Станіслав не міг кидати каміння чи пляшки із запалювальною сумішшю, проте постійно підкидав дрова до вогню, що захищав Майдан Незалежності по периметру від озвірілого беркуту. Там і отримав 5 вогнепальних поранень, але дивом лишився живим. Лікувався у Чехії, де почав писати вірші, присвячені Майдану та бойовим діям на сході України. І хоч сам себе поетом не вважає, але українці, що мешкають в Чехії, піклувались про Станіслава Чернілецького, допомогли йому видати збірку поезії, що отримала назву «Чеський зошит». Окремі вірші Станіслав задекламував читачам, після чого нарешті слово надали командиру «Варти Руху» Олександру Чекмазу. 
Свою розповідь Олександр почав з Революції, з моменту утворення «Варти Руху». Потім розповів про Одесу і про події 2 травня 2014 року, де він із «Вартою Руху» брав активну участь (нагадаємо, що саме «Варта Руху» зуміла завдяки пожежній машині прорвати барикади сепаратистів). У вересні хлопці прийняли рішення відправитись на фронт.
Не оминув Олександр у своїй розмові і складнощі, з якими героям довелось стикнутись у пеклі війни. Згадує, що їм вдалось врятуватись із дебальцевського оточення лише завдяки тій простій причині, що один із бійців «Варти Руху», який був місцевим мешканцем, вивів воїнів. Олександр переконаний, що Україні просто необхідно переходити на контрактну армію, бо більшість мобілізованих є абсолютно не придатними для бойових дій, і військкоматам необхідно значно ретельніше перевіряти мобілізованих на психічну стійкість.
Бойовий побратим Олександра, Станіслав «Маляр» під час промови заявив, що в нашій країні, на жаль, нагороди отримують не ті, хто заслуговує. Як приклад, він навів героїзм того самого Олександра Чекмаза, який майже наодинці залишився захищати українські позиції. Бійці часто критикували керівництво АТО, водночас дякуючи волонтерам.
Окрім бійців «Варти Руху» на зустріч прибув ще один з героїв, який отримав поранення, коли снаряд влучив у БТР, де перебував боєць. До Харкова Сергія вивіз легендарний «Хоттабич», де лікарі зуміли врятувати Сергію життя попри мізерні шанси. Сам він каже, що вижив лише завдяки своїй дружині.
Сама зустріч проходила у форматі живого спілкування: гості мали змогу ставити питання захисникам України, а в перервах між виступами багато охочих, у тому числі і працівники музею, дарували бійцям та їхнім сім'ям різноманітні подарунки. На завершення Василь Лютий заграв свою, без перебільшення, легендарну пісню «Меч Арея», а також підбадьорив усіх присутніх, наголосивши, що наша земля священна, і ніколи більше нею не керуватиме ворог.
Олександр Чекмаз всім подякував і на останок сказав слова-девіз його підрозділу, які належать В’ячеславу Максимовичу Чорноволу: «Дай, Боже, нам любити Україну понад усе сьогодні - маючи, щоб не довелось потім гірко любити - втративши!».
Прес-служба НРУ
Обсудить новость на Форуме