20:00 29.03.2010 | Все новости раздела "Народная партия"
Зона спостереження
Захист населення від ядерного сусідства – прямий обов’язок держави. Тому 17 листопада 2009 року Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування питань соціального захисту населення, яке проживає на території зони спостереження підприємств з видобування і переробки уранових руд, ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами". Закон вступив в дію з 1 січня 2010 року. Чи відчули покращення соціального захисту громадяни, які проживають у 30 км зоні спостереження?
На території України розташовано чотири діючі атомні електростанції: Хмельницька – 2 реакторні блоки, Рівненська – 4 блоки, Південноукраїнська – 3, Запорізька – 6 реакторних блоків. П'ята атомна електростанція, Чорнобильська, яка мала чотири реакторних блоки – виведена з експлуатації. Із них Запорізька АЕС – найбільша електростанція в Європі та третя за потужністю в світі. Вона розташована в степовій зоні на березі мальовничого Каховського водоймища в Запорізькій області поруч із містом Енергодар. Саме тому прокоментувати Закон про соціальний захист населення, яке проживає в зоні спостереження, ми попросили голову Енергодарської міської організації Народної Партії, депутата Енергодарської міської ради від Блоку Литвина Олега Петровича Кондратєвича.
"Ми неодноразово зверталися до уряду країни за пропозицією внести зміни в закони, які регулювали соціальний захист населення від ядерного сусідства. У листопаді минулого року зміни були прийняті. Однак відчувати ейфорію "Ми перемогли!" – зарано. Закон набув чинності 1 січня поточного року, а нічого не змінилося.
Хтось скаже, що в країні відбувалися вибори, тому не прийнято бюджет на 2010 рік і фінансування статей закону неможливе. Однак саме реалізація закону не потребує бюджетного фінансування. Відповідно до внесених змін заходи фінансуються зі спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок зборів, які надходять від підприємств-атомників.
Обсяг відрахувань визначено в розмірі одного відсотка від коштів, отриманих, в нашому випадку, Запорізькою атомною станцією від реалізації електроенергії за результатами роботи за рік або за місяць. Розподіляються акумульовані у фонді фінанси наступним чином: 30 відсотків надходить у розпорядження обласних рад, на території яких є ядерні об'єкти; 15 відсотків – монофункціональним містам та 55 відсотків – міським та районним радам, де є зони спостереження атомних станцій", - коментує Олег Петрович.
Але, на його думку, виникає одразу декілька питань. По-перше: за якими нормами і хто буде здійснювати контроль за змінами у зоні спостереження? На Запорізькій АЕС уперше в Україні введене в дію інформаційно-вимірювальну систему "Кільце". Вона призначена для постійного контролю над радіаційною ситуацією на проммайдані атомної станції, у санітарно-захисній і 30-кілометровій зонах спостереження при всіх режимах роботи, а також у випадку проектних та позапроектних аварій або зняття блоків з експлуатації. Однак ця система є власністю станції і доступ до неї мають тільки атомники.
По-друге: чому 30 відсотків коштів фонду отримують обласні ради? На жаль, у законі не прописано, на що саме обласна рада повинна витрачати отримані кошти. Фінанси можуть бути надані населеним пунктам, які не перебувають у зоні спостереження або взагалі залишені в обласному центрі на власні потреби. Саме в цьому питані виникає необхідність прописати цільове використання коштів фонду. У першу чергу в кожному населеному пункті зони спостереження необхідно провести моніторинг інформаційних систем та пунктів збору при надзвичайних ситуаціях. Там, де вони є, – модернізувати, там, де їх немає, – створити. Також є необхідність у проведенні повномасштабних навчань з евакуації населення й ліквідації наслідків можливих аварій на ЗАЭС.
По-третє: чи повинна відрізнятися компенсація населенню від територіального наближення до об’єкта? "Моя сім’я, - говорить Олег Петрович, - бачить усі шість реакторів атомної станції з вікна квартири, як на долоні, а є люди, які проживають на кордоні зони спостереження. Для енергодарців певний ризик значно більший, тому вважаю, що компенсація для тих, хто живе безпосередньо біля самої станції, повинна бути вище, ніж для тих, хто проживає на межі 30-кілометрової зони спостереження".
"І наостанок хочу додати, що проблему соціального захисту населення, яке проживає в зоні спостереження, ми порушували неодноразово. Коли народним депутатом України від Блоку Литвина Олегом Зарубінським було зареєстровано законопроект про профілактику, діагностику та лікування передраку та раку молочної залози, ми провели перші громадські слухання з цього приводу. Атомники пообіцяли, що центр з діагностики та профілактики раку, найближчим часом буде створено у нашому місті. Центру діагностики раку досі немає. І мені, як депутату Енергодарської міської ради, і всьому депутатському корпусу є над чим працювати", - заявляє Олег Кондратєвич.
Тетяна Гущина,
прес-секретарЗапорізької регіональної організації
Народної Партії
Обсудить новость на Форуме