11:30 13.05.2010 | Все новости раздела "Народная партия"
Завжди на варті добра та багатих мисливських традицій
Лось, олень благородний, олень плямистий, європейська лань і, звісно ж, козулі та дикі кабани – усі ці парнокопитні вільно себе почувають у мисливських угіддях Полтавської області. Безборонно мандрують ними і зайці та вовки, червоні лисиці та єнотоподібні собаки, що вже говорити про таку дрібноту, як білки, ондатри, бобри, байбаки, борсуки, видри, куниці і навіть горностай! Деяких із цих звірів ще п'ять років тому на Полтавщині навіть не бачили, сьогодні ж, скажімо, оленя плямистого – 23 голови, постійно росте кількість лосів, ланей, диких кабанів. Усе це – завдяки постійній турботі Полтавської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок (УТМР), більшість членів якої – у лавах Народної Партії.
Досягти чи не найкращих в Україні результатів господарської діяльності було непросто. Ведення мисливського господарства на Полтавщині здійснюють 26 госпрозрахункових мисливсько-рибальських господарств, ці підприємства зі статусом юридичних осіб мають у штаті 214 працівників. Площа, закріплена за організацією, ні багато ні мало – 1592 тис га мисливських угідь, з яких 126,6 тис га (7,9 %) лісових, 1381 тис га (86,7 %) польових, 84,4 тис га (5,4 %) водно-болотних. Отож працювати є де. Загалом же, нині Полтавська обласна організація УТМР налічує 16430 членів Товариства, об’єднаних у 539 первинних організацій.
Із сорока років функціонування структури УТМР, майже половину терміну Полтавську організацію очолює депутат Полтавської обласної ради, голова Полтавської регіональної організації Народної Партії Костянтин Боровик. «Справжній мисливець – це роки пізнання та спілкування з природою, – переконаний голова Полтавської обласної організації УТМР. – І перш ніж у природи взяти, треба спочатку багато вкладати. Останнім часом це робити все складніше. Скажімо, останні п’ять років нашої діяльності припали на період значних змін у державному устрої країни, які супроводжувались прийняттям низки законодавчих актів, серед яких і ті, що впливають на діяльність громадських організацій, якою, власне, і є Українське товариство мисливців і рибалок. Як не прикро, але не завжди вони були на користь розбудові та зміцненню. Як приклад, з 2005 року наша обласна організація втратила право на майно та земельні ділянки, що були оформлені відповідними актами на постійне користування через прийняття законодавчих документів, які визначали у державі форми власності (державна, комунальна та приватна), право займатися господарською діяльністю лише шляхом створення господарських структур з наданням їм статусу юридичних осіб. У зв’язку з цим ведення мисливського господарства перейшло в розряд комерційної діяльності, де відповідне податкове законодавство визначає сплату податків, не зважаючи, що ведення мисливського господарства покликане охороняти та відтворювати державний мисливський фонд і лише після досягнення оптимальної чисельності має право вилучити два-три види парнокопитних, хутряних звірів та пернатої дичини, і то пропорційно від 10% до 20%. Виходить, що за таких умов наша галузь заздалегідь приречена на банкрутство? Саме тому маємо додаткові фінансові затрати, а громадська організація фінансується ж лише за рахунок різного роду внесків та коштів, отриманих від реалізації продукції полювання. Уявіть лишень, що таке комерційні податки для громадської організації: загальна сума надходжень, скажімо, за останні 5 років по обласній організації становить 23064,5 тис. грн, а загальна сума, перерахована до бюджетів різних рівнів – 5284,4 тис. грн: ні багато ні мало – 29,5 %. А це суттєво впливає на розмір внесків та вартість полювання».
Та хоч як би там було, члени та працівники Товариства рук не опускають, адже розуміють – альтернативи немає. Отож попереду на них знову чекає копітка робота, яка складається із різних сегментів, без яких УТМР уявити не можна. Наприклад, підгодівля звірів. Лише за останні п’ять років заготовлено та викладено у мисливські угіддя понад 600 тонн сіна, 2 з половиною тис. тонн зернофуражу, більш ніж тисячу тонн коренеплодів, а ще ж були так звані гіллячкові вінички та зернові снопики, силос і навіть сіль... Саме завдяки такій турботі мисливців навіть цьогорічної зими жодна тварина у полтавських угіддях від голоду не загинула.
Чималої шкоди завдають фауні хижі та шкідливі для мисливського господарства звірі та птахи, а, приміром, лисиці, собаки та коти є інколи реальною загрозою для людей. Запобігти лихові – теж мисливський клопіт: відстрілюють і вовків, і лисиць, і єнотоподібних собак, і бродячих котів та псів.
Утім, здобич для мисливця аж ніяк не самоціль. Люди, віддані цьому захопленню, особливі: обережні, витривалі і надзвичайно відповідальні, адже від кожного з них залежить безпека не лише власна, а й тих, хто їх оточує. Справді, від необережності та безвідповідальності навіть одного мисливця хтось може втратити життя. А здобувають такі необхідні для полювання та риболовлі навички на... змаганнях: з ловлі риби вудкою з берега, зі стендової стрільби. Не забувають і про чотирилапих помічників – за останню п'ятирічку відбулося 15 виставок собак мисливських порід, 40 виводок та 53 випробування.
Саме завдяки секційній роботі збірна команда Полтавської обласної організації УТМР два роки поспіль (2008-2009) – переможець Всеукраїнських змагань зі стендової стрільби, а власники мисливських собак зі своїми вихованцями – лідери та призери найрізноманітніших конкурсів із мисливського собаківництва. До речі, серед розмаїття мисливських порід собак, серед полтавських мисливців найбільшу популярність мають західносибірські лайки, російські і рябі гончаки та лягаві.
Значні проблеми у веденні мисливського господарства створюють порушники правил полювання та природоохоронного законодавства, іншими словами, браконьєри. Останнім часом у таких горе-шанувальників полтавської природи працівники УТМР вилучили 3165 петель, 276 капканів, 1684 сіток довжиною понад 80 тис. метрів. А ще були електровудки, ятері, екрани, павуки...
Та при всіх труднощах і негараздах Полтавська обласна організація УТМР повноцінно функціонує і активно працює, зберігаючи та захищаючи рідну природу, її багатий тваринний світ. Адже на Полтавщині мисливці справжні, тобто такі, що власні бажання й потреби поєднують із суспільними інтересами та, хоч як би складалися обставини, завжди стоять на варті добра та багатих мисливських традицій.
Прес-служба Полтавської регіональної організації
Народної Партії
Обсудить новость на Форуме