06:00 06.05.2010 | Все новости раздела "Народная партия"
Щоб не було безіменних солдатів
Ми і досі не знаємо всієї правди про війну, яку патетично назвали Великою Вітчизняною. Кожну п’ядь окупованих земель України звільняли великими жертвами, чиїмось життям, як правило, рядових воїнів. Солдати, учасники Опору в тилу ворога, їхні сім’ї, ті, хто належав за колишнім визначенням до широких мас, понесли найтяжчі втрати, не маючи ні чинів, ні орденів. Досі українська земля береже в собі невідомі захоронення, а в них безіменних солдатів, рідні яких отримали чорні похоронки про те, що їхні батько, син, брат зникли безвісти.
Донедавна такі невідомі захоронення були на території колишнього хутора Терни, що на Смілянщині Черкаської області. Відкрити їх допоміг фронтовик Степан Андрійович Лишенко, учасник боїв за визволення району. Минулого року, перед своїм відходом в інший світ, він приїхав пом’янути своїх побратимів і показав два засипані землею, зарослих чагарниками погреби. В них були захоронені, а точніше скидані без трун тіла зовсім молодих, тільки мобілізованих у звільнених від окупантів населених пунктах Кіровоградщини і Черкащини, практично необстріляних юнаків. Місце могили безіменних воїнів підтвердила колишня жителька хутора Синельник Лідія Федорівна. Їхня хата стояла першою на краю хутора, другою була садиба її тітки. І саме у її дворищі знайшли вічний спокій ще юні солдати.
На жаль, ні колишня, ні нинішня влада не знайшли можливості увічнити їхні імена, звести хоча б символічний надгробок, щоб сучасники знали, кому вони мають завдячувати своїм життям. Трагедія трапилась 29 січня 1944 року на підступах до території майбутньої Корсунь-Шевченківської битви. Тодішні керманичі у столицях і на місцях любили уславлювати великі перемоги і замовчувати те, якою гіркою ціною вона діставалася. Адже на хуторі на той час було 52 хатини, а за їх визволення поклали голови 75 молодих людей.
Відновити справедливість, сказати правду про жахливу війну разом з радою ветеранів Смілянського району взявся народний депутат України, голова обласної організації Народної Партії Сергій Терещук. Разом зі своїми однодумцями вони вирішили встановити на місці захоронення воїнів пам’ятний знак. До акції долучилась депутатська група «Ми за відродження» у Смілянській районній раді, керівник Василь Касян, а також молодіжна організація народників області. Спільними зусиллями вони провели кілька суботників і очистили та облаштували територію захоронення. Вони ж ініціювали розробку і виготовлення пам’ятника.
І ось 5 травня, через 66 років відбулося його відкриття. Його звели на придорожній смузі шляху Ротмистрівка-Куцівка. Люди з навколишніх сіл прийшли пом’янути, покласти квіти на могили хай поки ще і не відомих полеглих радянських воїнів. У виступі на мітингу з цієї нагоди народний депутат України Сергій Терещук пообіцяв присутнім сприяти у встановленні імен загиблих, проведенні археологічних розкопок, кращому облаштуванні тепер уже пам’ятного місця.
- А загалом, - наголосив Сергій Миколайович, - День Перемоги – це наше найбільше національне свято. Воно об’єднує всіх людей. В Україні не знайдеться родини, яка б не пережила лихоліття війни, де б не загинули рідні. Відзначення 65-річчя Перемоги і навіть наша сьогоднішня подія – встановлення пам’ятного знаку на могилах досі не відомих солдат – свідчать, як небезпечно спекулювати наслідками тієї війни. Народ, нація, держава, існуватимуть до тих пір, поки ми пам’ятатимемо свою справжню історію, її кращі і гіркі сторінки. А головне, поки будемо робити правильні висновки з уроків минулого. Не тільки у свята, а й кожного дня ми зобов’язані піклуватися про тих, уже не багатьох живих учасників бойових дій Великої Вітчизняної війни, оточити їх турботою, забезпечити всім необхідним, аби вони відчували щоденну радість життя. Не менше уваги слід приділяти солдатським вдовам. Адже на жіночих плечах не тільки тягар війни, а й відбудова народного господарства у повоєнний період. Це вони піднімали колгоспи, заново зводили заводи, ростили без чоловіків своїх дітей. Важко було і безбатченкам – сиротам, яких ми називаємо дітьми війни. На жаль, вони і нині відчувають сирітське ставлення до них з боку держави.
Але найбільше маємо пам’ятати, що ми сильні лише тоді, коли ми дружні, коли поважаємо один одного, свою історію. Тільки за таких умов Україна зможе стати могутньою процвітаючою державою.
Отець Степан – настоятель Святомихайлівського храму села Ротмистрівка освятив пам’ятний знак. У своєму зверненні до присутніх він закликав пом’янути душі полеглих, сказав, що таких невідомих місць захоронень є ще багато. Важливо, поки є ще живі свідки, встановити їх, увічнити пам'ять про полеглих, віддати належне живим ветеранам війни.
Ця подія могла б і не відбутися, якби не активні зусилля голови ветеранської організації Смілянського району Завальнюк Андрій Федорович, села Ротмистрівки – Санжарівський В’ячеслав Миколайович, учасниця війни Таран Ольга Кузьмівна і багато інших ветеранів. Спасибі Вам, сивочолі патріоти за збережену пам'ять, за велику людяність.
Микола Костецький,
прес-секретар Черкаської регіональної організації
Народної Партії
Обсудить новость на Форуме